У Латвії, з трьох балтійських країн, проживає найбільший відсоток російськомовних. З двохмільйонного населення – третина розмовляє російською, а в Ризі – кожен другий.
Insider підготував матеріал про російськомовних в Латвії. Читати далі
У Латвії, з трьох балтійських країн, проживає найбільший відсоток російськомовних. З двохмільйонного населення – третина розмовляє російською, а в Ризі – кожен другий.
Insider підготував матеріал про російськомовних в Латвії. Читати далі
У Білорусі проводиться негласна політика витіснення білоруської мови з усіх сфер. Про це розповів директор підпільного ліцею, у якому діти навчаються рідною мовою. Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Заклад заснували ще за радянських часів, коли у Мінську не залишалося жодної школи з навчанням білоруською. На початку 90-х він вийшов з підпілля, навіть розміщувався в центрі столиці та був передовиком в освіті. А потім його знову заборонили. Читати далі
Сотні людей обурилися поведінкою журі шоу “Танцюють всі”, які сміялися з білоруської мови під час виступу Наталки Бєлазьораваї з Мінська. Проте журі не буде вибачатися перед дівчиною.
Як пише Радіо Свобода, український телеведучий Влад Яма пояснив, що журі не сподівалось, що конкурсантка почне говорити з ними білоруською, а тому вони просто розгубилися. У будь-якому разі, жодної причини вибачатися він не бачить. Читати далі
Президент України Петро Порошенко вважає, що доцільно ввести англійську як другу робочу мову поряд з українською по всій країні. Про це пише Forbes.
Про це глава держави заявив під час урочистого вечора «Києво-Могилянська академія в історії України. Вчора. Сьогодні. Завтра» з нагоди її 400-річчя. Читати далі
У році так 1986-му комітет комсомолу Київського політехнічного, де я навчався, влаштував для неблагонадійних студентів-дисидентів зустріч з Лесем Танюком. Йому тоді радянська влада дозволила повернутися до Києва з «московського заслання». Зустріч була закритою, майже таємною. Всього осіб вісім. Лесь Танюк говорив українською. Ведучий від комітету комсомолу (племінник видатного українського оперного співака) – російською. Інші учасники зустрічі – теж нею.
Добре запам’ятав власне відчуття подолання психологічного бар’єру, коли заговорив до гостя українською – у студентському середовищі нею спілкувалися у поодиноких випадках. Читати далі
Підвищення ролі української мови як національної цінності та розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю – серед планів Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.
Указ №580/2015 про затвердження Стратегії підписаний Президентом 13 жовтня. Читати далі
Телеканал “1+1” покаже культовий комедійний серіал “The last man on Earth” мовою оригіналу з українськими субтитрами.
“The last man on Earth” розповідає постапокаліптичну історію про співробітника банку, який залишився єдиним жителем на Землі після пандемії смертельного вірусу. Серіал отримав масу позитивних відгуків від критиків та глядачів. Читати далі
Під час виступу Наталлі Бєлазьораваї з Мінська на українському телешоу “Танцюють всі” у Харкові члени журі Влад Яма, Костянтин Томільченко і Тетяна Денисова сміялися з білоруської мови.
Наталля спілкувалась білоруською з журі і сказала, що з нею можуть розмовляти українською, після чого Костянтин Томільченко, один із членів журі шоу, перейшов на державну мову. Інші ж сміялися з білоруської мови, якою говорила дівчина, і казали, що нічого не розуміють і “що відбувається?!”. Далі відео: Читати далі
Автор – easternwestern
У Радянському союзі велась політика активної русифікації українців та інших національностей. Якщо ще у 1950-х роках понад 80% учнів України навчалися українською, то на момент здобуття Україною незалежності лише 49.3% школярів України навчалися українською мовою. У часи незалежності наша держава поступово відновлює рідну мову викладання у школах і у 2012 році українською навчалось 81.9% учнів країни.
Слід розуміти, що політика українізації у жодному разі не направлена проти національних меншин України, а лише проти результатів імперської експансії Російської імперії та СРСР. Так, відсоток учнів, що навчались третіми мовами (не українською та не російською) за часів СРСР постійно падав (а самі нацменшини не рідко піддавались дискримінації та депортації) і на момент здобуття Україною незалежності становив 0.7%, зараз цей показник піднявся до понад одного відсотка від усіх учнів України.
1. Найактивніше українізація йшла при Кучмі, незважаючи на те, що цей президент у передвиборчій кампанії виступав як проросійський, обіцяв російську мову зробити державною і на той час погано володів українською;
2. При Ющенку українізація шкіл значно зповільнилася, незважаючи на явну проукраїнськість даного президента. Проте, пов’язано це у першу чергу з тим, що в 90-ті українізувалися школи по усій Україні і за деякий час у багатьох регіонах західної та центральної України відсоток україномовних шкіл впритул наблизився до 100%. Відповідно в подальному українізація шкіл відбувалась переважно лише на сході та півдні України;
3. Найшвидшими темпами українізація шкіл відбувалась у Києві, на зорі незалежності менше третини столичних шкіл були україномовним, тоді як зараз 97% школярів у Києві отримують освіту українською мовою;
4. Крим та Севастополь були єдиними регіонами, де певний час українських шкіл не було взагалі, хоча українці складали четверть населення Криму. Інші народності теж вимушені були віддавати дітей в російськомовні школи, оскільки інших на Кримському півострові практично не було. Станом на початок 2014 року 8% учнів Криму отримували освіту українською, приблизно ще стільки ж отримували освіту третіми мовами (переважно кримськотатарською);
5. Як не дивно, найукраїнізованіший регіон України знаходиться не в Галичині. Ним є Рівненська область, де українською мовою навчаються 99.98% учнів;
6. У 10 регіонах України відсоток учнів, що навчаються українською мовою вищий ніж 99%.
джерело – statistika.in.ua
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, кількість респондентів, які шкодують за СРСР серед російськомовних вдвічі вища, ніж серед україномовних.
Серед україномовних таких 23 %, серед російськомовних – 44 %. Читати далі