Думка

Тарас Марусик. Больові місця чинного українського мовного законодавства

Опубліковано:

Існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти «патріотична русифікація».

Головне завдання українського законодавства про мову було і залишається тим самим – стримувати русифікацію і дерусифіковувати українське суспільство. Два десятиліття цей процес тривав зі змінним успіхом, але хисткий баланс між обома мовами, який полягав у законсервуванні спадщини століть на момент здобуття Україною державної незалежності, зберігався. Все різко змінилося з приходом до влади Януковича та його оточення. Законодавствові про мову було завдано болючого удару, а статус державної української мови було підважено ухваленням Закону України «Про засади державної мовної політики». Читати далі

Думка

Голова КСУ визнав, що чекає вказівок від Президента щодо закону про мову

Опубліковано:

Конституційний суд документально засвідчив, що і після Революції гідності відіграє цікаву роль у мовному питанні. Цікаву тим, що продовжує традицію, започатковану за президентства Януковича.

Так вважає експерт з питань мовної політики Тарас Марусик. Про це він написав у своєму блозі. Подаємо повний текст.

Наприкінці минулого тижня я отримав листа з Конституційного Суду у відповідь на звернення низки громадських організацій до голови КСУ Юрія Бауліна з вимогою невідкладно включити питання про розгляд справи щодо неконституційності скандального закону Колесніченка-Ківалова до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті. Нагадаю, минув рік після конституційного подання 57-и народних депутатів з цього приводу, всі терміни КСУ вже порушив, але й надалі продовжує затягувати розгляд справи.

Читати далі

Новини

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, – політолог

Опубліковано:

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, де цілі покоління виросли за відсутності національної освіти, українських медіа та захисту мовних прав українців, – вважає політолог, переселенець з Донецька Станіслав Федорчук.

Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

“На мою думку, поки Україна є унітарною державою, ніякої окремої мовної політики бути не може. Коли вона стає різною, ми лише поглиблюємо наслідки русифікації, русотяпства та державного недбальства у сфері мови”, – пише він. Читати далі

Новини

У Києві презентують доповідь про становище української мови в 2014-2015

Опубліковано:

У середу, 8 липня о 12.30 в інформаційній агенції УНІАН (вул.Хрещатик, 4) відбудеться презентація аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-2015 роках».

Скільки людей розмовляють українською в обласних центрах України? Яка мовна ситуація в освіті, сфері послуг, на транспорті, в кінопрокаті? Яка динаміка видання книг та преси українською мовою? Яка частка україномовного ефіру на радіо й телебаченні? Що відбувається з українською мовою на окупованих територіях Криму та сходу і як війна вплинула на мовну ситуацію в усій країні?

Відповіді на ці та інші питання в цифрах, фактах та інфографіці дадуть учасники презентації: Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», Олег Майданюк, координатор проекту «Становище української мови», Андрій Щекун, голова Кримського центру «Український дім».

Думка

Мова – складова безпеки держави. Дискусія на ТРК “Львів”

Опубліковано:

Про мову та гуманітарну політику як складову безпеки держави 3 липня говорили в студії «Політичної шахівниці»ТРК “Львів” Рустем Аблятіф, голова ради кримської ГО “Інститут громадянського суспільства”, політичний аналітик та правник, Андрій Іонов, голова ГО «Вектор», Юрій Шевчук, мовознавець, кандидат філологічних наук, викладач української мови в Колумбійському університеті, та Роман Матис, громадський діяч, засновник ініціативи захисту прав україномовних «И так поймут».

Думка

Двомовність як хвороба. Професор Колумбійського університету називає українську мовну ситуацію «мовною шизофренією»

Опубліковано:

В Україні провадиться послідовна політика змішування української мови з російською. Такої політики не існує в жодній європейській країні – навіть в тих, що мають співставну з українською ситуацію – мовну більшість, та великі за розміром мовні меншини. Однак там не допускається, щоб в публічному просторі – на телебаченні, на радіо люди розмовляли двома мовами. Це вважається елементарним браком освіти, що руйнує культуру мови, і культуру як таку. До речі, подібне змішування також не допускалося в Совєцькому Союзі: на телебаченні і радіо не було програм, де одночасно, протягом п’яти хвилин, говорили українською та російською.

Професор Юрій Шевчук більше 20-ти років викладає українську мову за кордоном, зокрема, в Колумбійському та Єльському університетах у США. За цей час він спостерігає, як інтерес до вивчення української у світі стрімко зменшується – замість 17-19 студентів у групах, тепер її вивчають один-два. Це – безпосередній наслідок політики «мовної шизофренії» в Україні, вважає він.

Про те, що означає ця концепція, що уможливило появу феномену Ірини Фаріон, та як зробити українську мову конкурентоздатною, Шевчук розповів в інтерв’ю ZAXID.NET. Читати далі

Блоги

Про мову і владу

Опубліковано:

Представники свідомої громади, які беруть участь у мовних дискусіях, дуже часто припускаються однієї прикрої помилки. А саме: вони заявляють, що захищають мову, що в них болить душа за мову, що наша мова вмирає, тощо – і моментально потрапляють на слизьке поле маніпуляцій, де їх збивають з ніг підступними питаннями. А какая польза ат мови? А што ізмєнітся, єслі ми всє заґаварім на мовє? Ми жить сразу лучше станєм? А вот русскаязичниє тоже ваюют. Кто больше пользи странє пріносіт: русскаязичний валантьор, ілі патякающая на мовє Фаріон? Потім наведуть приклад Фінляндії (яка втратила у війні з СРСР 11% території), Ірландії (яка так і не спромоглася відібрати в англійців північну частину), Бельгії (котра знаходиться у стані напіврозпаду), Швейцарії (яка не уникла проблем з сепаратизмом) і розкажуть, як там чудово живеться з двома-трьома державними мовами (завбачливо оминувши діаметрально протилежний досвід країн Балтії та Білорусі). Врешті-решт дискусія або скочується до банальної сварки, або україномовним учасникам доводиться визнати, що їхня мова – то справа другорядна й неважлива і, як завжди, не на часі … Читати далі

Думка

“Завтрашні білоруськомовні візьмуться тільки з російськомовних” – у Києві пройшов мовний форум

Опубліковано:

Гліб Лабадзенка: В Мінську 98 зі 100 зустрічних говорять російською. Чи причина це засмучуватися? Не думаю. Є багато людей, які не засмучуються. В нас трохи прийнято чекати, що прийде якийсь вельможа, і все потрібне зробить за нас. От, держава не видає білоруських книг. А ми самі навіщо? Нас же багато. Ми перестали змагатися з вітряками й почали виходити з цього становища. Держава не видає книжок білоруською мовою або видає тільки лояльних авторів – лушню всіляку, щоб показати, що література білоруська не така велична, як російська.

У Києві відбувся Форум на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”.  Gazeta.ua опублікувала завершальний виступ білоруського учасника Гліба Лабадзенки. Він мінський журналіст. Заснував курси білоруської мови “Мова Нанова“. На київському форумі виступав білоруською. Читати далі

Думка

Українська мова – жертва таємних домовленостей між керівництвом Росії та України

Опубліковано:

1 липня у Києві відбувся Міжнародний форум на підтримку української мови, участь в якому взяли відомі науковці, політики, громадські та культурні діячі, діяльність яких впродовж років була так чи інакше пов’язана зі зміцненням становища української мови в Україні.

Після завершення Форуму журналіст «Гал-інфо» поспілкувався з відомим політиком та громадським діячем, лідером Мистецького об’єднання «Остання барикада» Олександром Донієм.

Виступ політика був одним із найбільш змістовних на Форумі. Олександр Доній, зокрема, подякував всім учасникам заходу за багаторічну діяльність, однак, зазначив, що їхні старання є лише «партизанкою» – точковою роботою, що здатна сповільнити русифікацію, проте не спроможна її зупинити. Домінантне становище російської мови в більшості сфер українського суспільства тільки поглиблюватиметься, якщо держава не запровадить системну мовну політику, спрямовану на дерусифікацію України. Власне, із запитанням про те, чому чинна влада ігнорує цю засадничу для державотворення проблему, «Гал-інфо» й звернулося до Олександра Донія. Читати далі

Новини

Як мотивувати громадян України вивчати мову?

Опубліковано:

Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі