В Слідчому комітеті РФ всупереч нормам міжнародного і російського права заявили про поширення Росією “своєї універсальної юрисдикції” на “південний схід України” під приводом міфічного “геноциду російськомовного населення”. Цю заяву зробив голова російського відомства Олександр Бастрикін на нараді СК РФ, передає УНІАН.
Бастрикін заявив, що “Ситуація, що склалася на південному сході України, говорить сама за себе, тобто, що це ніщо інше, як геноцид російськомовного населення”. Читати далі
На окупованому Росією українському півострові Крим у перший клас пішли понад 18 з половиною тисяч дітей. Як виглядає ситуація з кримськотатарськими та українськими школами? Чи мають учні тих шкіл підручники своєю мовою? Про це телефоном із Сімферополя Радіо Свобода розповіла кореспондент проекту «Крим реалії» Мирослава Канарська.
– Хочу зазначити, що ми сьогодні були присутні на святі першого дзвоника в кримськотатарській школі №42 ім. Ешрефа Шем’ї-заде. Цього року, як розповідає керівництво цього закладу, була рекордна кількість першокласників. Ця школа набрала 7 класів першокласників. Але є такий парадокс: із цих семи перших класів – три класи з кримськотатарською мовою навчання, а чотири класи – з російською мовою навчання. І це відбувається в кримськотатарській національній школі! Читати далі
Можливо, все це мене переймає передовсім тому, що я є людиною, яка живе у мові, для якої мова є не тільки місцем дії, але й найреальнішою і найважливішою формою світу. Але, навіть якщо так, то чим такі люди, як я, гірші від аутистів, вільних підприємців, гомосексуалістів, євреїв і переселенців? Цілком природно, що у модерному суспільстві, яке так наполегливо декларує права людини, ці люди також хочуть почувати себе більш-менш комфортно. Читати далі
Організація з безпеки і співпраці в Європі повідомила, що її Спеціальна моніторингова місія в Україні інформує про наміри терористів перевести дитсадки на окупованій території на російську програму.
За повідомленням ОБСЄ, спостерігачі її місії відвідали в четвер, 13 серпня селище Володарськ на Луганщині, на території, захопленій угрупованням «ЛНР». Там працівники дитячого садка повідомили, що зараз готуються переходити на російську навчальну програму, і поскаржилися, що нові підручники все ще не надійшли. Читати далі
Мовляв, жителі Криму неграмотні через те, що їх «примушували вчити українську».
У Росії на форумі “Територія смислів” у так званому “конвеєрі проектів” переміг проект “Гарна російська”, який передбачає просування в Криму законопроекту про помилки в російській мові, зокрема у зовнішній рекламі.
Повідомляється, що автор проекту Максим Шереметьєв домігся виділення йому гранту розміром 250 тисяч рублів. Шереметьєв стверджує, що кримчани неграмотні через те, що їх “примушували вчити українську”. Читати далі
Керівник латвійської Комісії з держмови Андрій Вейсберг заявив, що президенту Латвії варто спілкуватися з журналістами тільки латиською мовою.
Як повідомляє латвійський портал LSM, про це Вайсберг заявив за підсумками зустрічі з президентом Латвії Раймондом Вейонісом. Також під час цієї зустрічі Вейоніс запросив Вейсберга продовжити очолювати комісію і той погодився.
“Думка старої і, думаю, нової комісії теж — що президенту варто було б з латвійськими мас-медіа спілкуватися тільки латиською”, — сказав Вейсберг. Читати далі
Гліб Лабадзенка: В Мінську 98 зі 100 зустрічних говорять російською. Чи причина це засмучуватися? Не думаю. Є багато людей, які не засмучуються. В нас трохи прийнято чекати, що прийде якийсь вельможа, і все потрібне зробить за нас. От, держава не видає білоруських книг. А ми самі навіщо? Нас же багато. Ми перестали змагатися з вітряками й почали виходити з цього становища. Держава не видає книжок білоруською мовою або видає тільки лояльних авторів – лушню всіляку, щоб показати, що література білоруська не така велична, як російська.
У Києві відбувся Форум на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”. Gazeta.ua опублікувала завершальний виступ білоруського учасника Гліба Лабадзенки. Він мінський журналіст. Заснував курси білоруської мови “Мова Нанова“. На київському форумі виступав білоруською. Читати далі
Зараз в Україні популярна думка про те, що неважливо, якою мовою розмовляють наші патріоти. Головне – що вони патріоти. Певна, що таке в принципі неможливо почути в жодній європейській країні, за винятком хіба що конфедеративної Швейцарії. До речі, таке неможливо почути також у федеративній Росії, де всі її патріоти асоціюються саме з російською мовою.
Те ж, що відбувається в Україні – ніщо інше, як намагання видати винятки з правила за саме правило.
Так, у нас є російськомовні українські патріоти, але вони складають жалюгідну меншість серед наших російськомовних громадян. І безумовну меншість порівняно з українськомовними патріотами. А от серед тих сепаратистів, що воюють проти української державності на Донбасі, українськомовних взагалі нема. Жодного! І це, як розумієте, зовсім не випадковість. Мова таки має визначальний вплив на формування громадянського світогляду людини. Читати далі
Знайти проєвропейську газету, що виходить російською, чи ліву румунськомовну в Молдові досить важко. Російськомовні та румунськомовні мешканці Молдови живуть у паралельних реальностях. Напередодні місцевих виборів Кишинів усіяний агітаційними білбордами. Ігноруючи день тиші, кандидати звертаються до виборців переважно двома мовами.
Лише чинний міський голова, висуванець відверто прорумунської Партії лібералів Республіки Молдова Дорін Кіртоаке, обмежився однією – державною мовою. У країні, не всі мешканці якої розуміють один одного, російська є мовою міжнаціонального спілкування та темою постійних політичних спекуляцій.
За даними соціологічного опитування CBS-AXA 2011 року, близько 62% мешканців Молдови вільно володіють російською. Ще 18% говорять нею, але пишуть із помилками; 7% можуть спілкуватись із російськомовними; 5% розуміють російську, але не говорять нею. Абсолютно не розуміє цієї мови лише 1%. Читати далі
Обговорюючи створення російськомовного громадського каналу у Латвії, керівник відділу по політиці ЗМІ Міністерства культури Роберт Путніс в прямому ефірі радіо Baltkom заявив: “Латвійське суспільство боїться підтримки статусу російської мови в суспільстві, яке буде забезпечено через цей канал. Вони бояться того, що це встановить двомовність в країні”. Про це пише Nasha.lv.
Як відомо, ще в березні Національна рада з електронних ЗМІ ухвалила рішення про створення третього каналу Латвійського телебачення, а згодом керівництво Латвійського телебачення і Естонського суспільного ЗМІ ERR підписали протокол про наміри, згідно з яким, у разі позитивного рішення латвійського уряду, сторони могли б об’єднати інтелектуальні та матеріальні ресурси для створення російськомовного телеканалу.
Згідно з повідомленнями у ЗМІ, схоже, російськомовного телеканалу, який мав би боротись з російською пропагандою, не створять. Читати далі