Серед україномовних за цілковите сепарування від Росії — 81% (в 2013 році було 55,4%), а серед російськомовних — тільки 35% (було 11%). Такі цифри оприлюднено в статті Ореста Друля “Пейзаж після антиросійської революції”, яка вийшла цього тижня на сайті Zbruc.eu.

Автор посилається на соціологічні опитування, виконані у рамках міжнародного наукового проекту “Регіон нація та більше: транскультурне та міждисциплінарне переосмислення України”. Опитування профінансовані грантами Швеййцарської національної фундації (Swiss National Foundation Grant CR11I1L_135348) та Фундації Даниліва (Wolodymyr George Danyliw Foundation). У березні 2013 року опитування проводила група “Рейтинг”, у  березні 2015 р. — “Соціоінформ”.

В опитуванні респондентам пропонували оцінити в 7-бальній шкалі (від «цілковито погоджуюсь» до «цілковито не погоджуюсь») своє ставлення до твердження «Україна і Росія мають бути однією державою». Таких, що відповіли «цілковито не погоджуюсь», в 2013 році виявилося тільки 35,5 відсотка. Від них ще треба відняти 2,1% тих, що на наступне питання «Якому одному з цих варіантів майбутнього України ви надаєте перевагу?» вибрали «Україна стає частиною великого союзу, що включає Росію».

Отож до анексії Криму і окремих районів Донбасу був результат, при якому лиш третина наших співвітчизників ніяк не сприймали Москву своєю столицею, – пише Орест Друль.

“Москва, зрештою, постаралася і, анексувавши згадані території (де ця частка, до речі, її не сприймачих сягала ледве 5%), механічно підняла оцей відсоток непрагнучих до Росії на решті території до 36,7%. А результати немеханічного наслідку (відомо ж: «поки грім не вдарить…») зафіксувало опитування 2015 року: цілковито не погоджується йти під Росію вже 66,3% (серед них, правда, ще лишилося пів відсотка поборників великого союзу з Росією)”, – пише Друль про результати опитування 2015 року.

Детальніше читайте тут: Збруч