Світову тенденцію відеоблоґерства підхоплює і Україна. Та хоч окремі україномовні діячі створили свої канали на відеохостингу «YouTube» ще в далекі за мережевими мірками 2009-2010 роках, проте саме зараз стало доволі популярним створювали власні блоґи у відеоформаті.

Українській аудиторії здебільшого відомі закордонні блоґери: американські, російські, іспанські, польські…. І на жаль, мало хто з українців знає про діяльність вітчизняних відеоблоґерів. Час це виправляти, адже наразі україномовні «ютюбери» представляють широке коло інтересів українського глядача. Теми відео, які вони створюють,  найрізноманітніші – кожен у змозі знайти собі щось до душі: ролики про подорожі, огляди різного роду продукції, обговорення актуальних тем, поради на кожен день, «лецплеї» (проходження комп’ютерних ігор) , «влоґи» (міні-репортажі про своє життя),  пародії, переспіви пісень, свої думки щодо певних питань тощо.

Як говорить український відеоблоґер Юліан Грицевич («Падон»), є доволі багато україномовних блоґерів, які знімають справді цікаві та якісні відео, проте, на жаль, у них не так багато аудиторії. Через це автори вартих уваги відеоробіт не в змозі нічого заробляти на сайті YouTube, у той час, як закордонні відеоблоґери мають зі своєї діяльності непогані прибутки. Зокрема навіть у Польщі, де населення країни менше, ніж в Україні, польськомовні творці не працюють на голому ентузіазмі, як ми. Я кажу «ми», тому що теж веду свій відеоблоґ і дуже добре знаю, як україномовний контент у мережі бореться за увагу своїх глядачів.

Звісно, що відгуки людей, їхні коментарі, підтримка – дуже важливі для «ютюберів». Це чи не єдиний сприятливий фактор для діяльності українських україномовних відеоблоґерів. Глядачі надихають і мотивують створювати для них щоразу корисний матеріал, проте часто це буває дуже важко через певні обставини. Не секрет, що зйомки якісного відео потребують значних часових, інтелектуальних, моральних та матеріальних витрат. Відеоблоґер у наш час – це на кшталт універсального тележурналіста. Він сам придумує теми для відео, пише сценарії для них, влаштовує знімальний процес, унікальність і складність якого полягає в тому, що здебільшого відеоблоґери знімають свої відео самостійно – тобто вони власноруч налаштовують світло, звук, фон і камеру, а потім самі стають у кадр. Потім вони монтують свої відео на комп’ютері та завантажують в Інтернет на огляд і оцінку людям.

Наразі на україномовному YouTube є багато цікавих діячів, проте з кожним разом їх лишається все менше. Сумно, проте згодом чимало  талановитих україномовних блоґерів або переходять на російську, аби все ж монетизувати свій відеопродукт,  або зовсім припиняють займатися цією справою. Їх за це не можна осуджувати, позаяк кожен має право на оплату своєї праці, а україномовні відеоблоґери, на жаль, цим правом не можуть поки скористатися. Між тим, українському глядачеві, який цінує якісний україномовний контент, варто звернути свою увагу на україномовне відеоблоґерство та дати свою оцінку. Тільки нам, українцям, вирішувати бути якісному україномовному контенту в Інтернеті чи ні. Маю сміливість припустити, що українські відеоблоґери налаштовані на розвиток цієї справи.

Автор: Катерина Медовник, українська україномовна відеоблоґерка