Редакція VoxUkraine проаналізувала становище української мови в суспільстві за останні 25 років і дійшла висновку, що незважаючи на значне зростання ролі української мови в освіті, використання її в побуті за 25 років практично не змінилося, і сьогодні нею активно спілкуються лише близько 40% мешканців України. Ще й досі російська мова домінує у ЗМІ та на книжковому ринку (надто якщо враховувати імпорт). Із музичними колективами ситуація оптимістична – переважна більшість із них україномовні, хоча помітною є частка колективів та виконавців, що співають російською та іншими мовами. Вражаючим є зростання україномовної Вікіпедії – з 33 статей у 2004 році до 600 тис. сьогодні.

Оскільки мова є найголовнішим маркером культурного простору держави, подивимось, як змінилося використання української мови у різних сферах життя протягом останніх 25 років.

Чи виросло використання української мови в побуті?

Соціологічні опитування не показують значного зростання вжитку української мови “вдома”. Так, у 2015 році переважно українською вдома розмовляли 43,2% респондентів, а в 1992 році – 36,8% (рис. 1). Цікаво, що в 2015 році українську назвали рідною мовою 73% респондентів (порівняно з 66% у 2014), але спілкувалися нею з соціологами лише 45% (усі дані – Соціологічний моніторинг ІС НАНУ). Отже, хоча переважна більшість у відповідь на пряме запитання визначає українську мову рідною, існує велика інерційність у її щоденному використанні.

Позитивною тенденцією можна вважати зниження підтримки наданню російській мові статусу “офіційної” (рис. 2). Втім, ця підтримка досі лишається на доволі високому рівні – 32,2% у 2015 році.

Рис. 1. Якою мовою (мовами) Ви переважно спілкуєтеся у Вашій родині (вдома)? 

Джерело даних: опитування “Соціологічний моніторинг” Інституту соціології НАНУ

Рис. 2. Чи вважаєте Ви за необхідне надати російській мові статусу офіційної в Україні? 

Джерело даних: опитування “Соціологічний моніторинг” Інституту соціології НАНУ

Таке становище української мови зберігається незважаючи на те, що в освіті ми бачимо значний поступ у плані збільшення частки учнів та студентів, які навчаються українською.

Українська мова в освіті

а) середня освіта

б) вища освіта (ВНЗ усіх рівнів акредитації)

Якщо в освіті ситуація є обнадійливою, простір української мови “у дорослому житті” значно звужується. Так, україномовні періодичні видання мають значно нижчі наклади, ніж російськомовні (хоча в журнальному сегменті перші представлені значно більшою кількістю видань). Рис. 3а, 3б, 4а, 4б.

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України. До 2010 року газети, що видаються українською та російською мовами, входять до категорії “інші”.

 

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України. До 2010 року газети, що видаються українською та російською мовами, входять до категорії “інші”.

 

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України.

 

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України.

Як показує ґрунтовне дослідження, присутність української мови у теле- та радіоефірах також доволі низька.

У книговидавництві справи дещо кращі (рис. 5а, 5б), ніж у періодиці, однак, не слід забувати, що частка імпортованих (з РФ) книг на нашому ринку досягає 70%.

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України. До 2010 року книги, що видаються українською та російською мовами, входять до категорії “інші”.

 

Джерело даних: збірки Держстату за даними Книжкової палати України. До 2010 року книги, що видаються українською та російською мовами, входять до категорії “інші”.

Докладніше про мовний аспект українського книжкового ринку можна прочитатитут  і тут.

Україномовна музика

Нещодавно було прийнято закон про встановлення 35% квот на українську музику в радіоефірі з листопада 2016р. Опоненти прийняття законопроекту переважно наводили два аргументи “українська музика – не обов’язково україномовна” та “немає цікавих українських гуртів”. Прихильники прийняття цієї норми казали, що українській музиці важко пробитися через засилля російськомовного шансону.  Проект УП “Як звучить Україна” дозволяє кожному розібратися в цьому питанні самостійно.

За даними проекту «Як Звучить Україна», у 2010-2013 рр було створено 114 гуртів. Із них 53 виконували твори українською мовою, 29 – російською, 15 –  українською, та  англійською, 9 – російською та англійською. Трьома мовами послуговувалися 6 гуртів. Також у 2010-13 рр. було створено один гурт, який співав українською та іспанською мовами.

У 2014-2016 роках виникло 48 виконавців (як гуртів, так і соло). З них 30 співають українською мовою, 11 – російською, 5 – обома, 21 – англійською, 2 – українською, англійською та російською.

Станом на 2016 рік 63.6% гуртів та виконавців соло мають у своєму репертуарі пісні українською мовою (рис. 6).

38.1% гуртів та виконавців соло мають у репертуарі пісні російською мовою (рис. 7).

Починаючи з кінця 2013 року в Україні почала зменшуватися частка гуртів та виконавців із репертуаром російською мовою (рис. 8).

Понад те, у 2014-2016 роках почали створювати більше україномовних гуртів та менше російськомовних порівняно з періодом 2010-2013 рр. Проте почало з’являтися більше гуртів, які мають у своєму репертуарі пісні  як українською, так і російською мовою (рис. 9).

Присутність України онлайн

На початку 2000-х років Української Вікіпедії майже не існувало – у 2004 році Вікіпедія українською мовою містила 33 статті. Після 2007 року розвиток Української Вікіпедії ставав дедалі стрімкішим, і станом на 30 червня 2016 року Вікіпедія налічувала понад 600 тисяч статей українською мовою (рис. 10).

Аналогічну динаміку має і кількість авторів статей чи дописів в Українській Вікіпедії (рис. 11).

Порівняння кількості авторів статей в українській Вікіпедії, яка припадає на мільйон осіб, які володіють українською мовою, з відповідними показниками для Вікіпедій іншими мовами (рис. 12), показує, що україномовна Вікі знаходиться на рівні англомовної, випереджає російськомовну, проте значно відстає від естонської, шведської та івриту.

Джерело: voxukraine.org