Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову

У меню ресторанів, рекламі, на вивісках і афішах повинна бути українська мова. Міська рада Чекарс ухвалила рішення “Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси”, згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста.

Відповідно до рішення, на території міста Черкаси всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення та будь-які інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, інформація для споживачів товарів та послуг виконується державною мовою і на розсуд власника такої інформації, англійською та будь-якою іншою мовою.

В усіх закладах сфери громадського харчування обов’язковою є наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів, персонал зобов’язується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відвідувача надати меню будь-якою іншою мовою (за наявності).

Також у всіх сферах громадського обслуговування громадян при реалізації товарів і наданні послуг першочергово використовується державна мова. Одночасно з державною мовою, на прохання споживача, суб’єкт господарювання може використовувати будь-яку іншу іноземну мову для повного донесення інформації про товари та послуги та для належного обслуговування споживачів.

«Як на мене, таке рішення міськради є однозначно позитивними хоча б суто із декларативної позиції, бо воно означає лояльність місцевої влади до української мови. Таким волевиявленням депутати визначають, що українська має домінувати у певних публічних сферах. Для небайдужих громадян це ще додатковий інструмент, тобто нормативний документ, на який вони можуть посилатися, коли їм відмовляють в обслуговуванні державною мовою. Звичайно, це тільки плюс», – коментує для “Hromadske.tv Чекарси” співавтор громадського законопроекту 5670 «Про державну мову», член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України Максим Кобєлєв.

Водночас, як зазначає експерт, ключова проблема мовної політики в Україні сьогодні полягає в законі «Про засади державної мовної політики» (відомий як «закон Колесніченка-Ківалова»), що досі чинний. Його ухвалення супроводжувалося акціями протесту та голодуванням активістів, блокуванням парламентської трибуни та бійками у сесійній залі. Формально, як заявляли автори закону, він мав допомогти захистити регіональні мови. Однак фактично він лише обернувся оголошенням російської регіональною мовою у кількох областях на сході і півдні України.

Ключова проблема мовної політики в Україні сьогодні полягає в законі «Про засади державної мовної політики» (відомий як «закон Колесніченка-Ківалова»), що досі чинний. 

У 2014 році народні депутати навіть проголосували за законопроект, через який «закон Колесніченка-Ківалова» втратив би чинність. Однак тодішній виконувач обов’язків глави держави Олександр Турчинов відмовився підписувати документ, аби не розхитувати ситуацію в країні. Наразі група народних депутатів хоче визнати закон антиконституційним у Конституційному суді, однак офіційно він досі є чинним.

«Можна причепитися до того, що подібне рішення місцевої ради суперечать «закону Колесніченка-Ківалова» і на підставі цього відмовитися виконувати його. Але з іншого боку сам закон суперечить положенням Конституції України, яка визначає, що державною мовою в Україні є українська («держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»). Ситуація досить складна і заплутана. Зараз у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти про державну мову і два із них теж суто декларативні – без механізмів виконання. Той, що запропонувала громадськість, більш ґрунтовний. У ньому детально розписано, хто має забезпечувати виконання закону, прописані штрафи та санкції для порушників та визначено тих, хто все це перевірятиме», – зазначає Максим Кобєлєв.

Попри таку недосконалу нормативно-правову базу, експерт наголошує: у цій справі головною є активність самих громадян, яким небайдужа українська і які готові вживати принаймні мінімальні заходи: спілкуватися із власниками закладів, писати скарги.

«З досвіду можу сказати, що є власники закладів, які, дізнавшись про таке рішення, подумають: а й і справді, чому б нам не зробити україномовне меню чи наступну рекламу виготовити українською. І вони це дійсно роблять, бо не бачать у цьому проблеми, адже це логічно. Але водночас є ті, хто без санкцій і чітко прописаної відповідальності нічого робити не будуть, бо їм це не цікаво, бо у них просто своє бачення або їм так зручно. Однозначно без громадської активності це не буде працювати в жодному випадку, навіть після ухвалення Закону «Про державну мову». Потрібно, щоб державні органи отримували зворотній зв’язок від людей. Їм має надходити сигнал: «тут це не працює», «прийдіть сюди з перевіркою» і тому подібне», – констатує Максим Кобєлєв.

Експерт дає поради, як діяти, якщо порушується право на інформацію українською:

1. Спілкуватися безпосередньо із порушником або його керівництвом. Тут є кілька каналів комунікації:

  • Особисто, на місці. Наприклад, чемно попросити касира обслуговувати українською. Чому? Бо ви – клієнт, і хотіли б, щоб вас обслуговували мовою, яка зручна для вас, а не мовою, яка зручна для касира.
  • Через Книгу відгуків та пропозицій. Кожен магазин та заклад громадського харчування повинен її мати і надати на вашу вимогу. У Книзі можна зробити запис, вказавши суть проблеми. Бажано також вказати, які закони чи рішення при цьому порушено. І вказати, що конкретно хочете, щоб підприємець зробив. Наприклад: «Прошу вжити заходів для усунення такого порушення та недопущення його повторення у майбутньому». Обов’язково також вказати своє ім’я та прізвище, адресу для листування та написати «прошу письмово мене повідомити про вжиті заходи» (уявляєте, як приємно отримувати листи з вибаченнями).
  • Через соцмережі. Знаходимо сторінку закладу, чемно питаємо в них в окремому дописі (або в коментарях), чому вони здійснюють це порушення, і чи не хотіли б вони виправитися. Тут варто також заручитися підтримкою однодумців, яким не байдуже питання мови. Наприклад, у Facebook є група «И так поймут», яка якраз займається цими питаннями. Можна свій допис просто туди поширити і попросити людей про підтримку. З практики, коли адміністратор сторінки бачить одну людину, яка щось запитує про мову, то просто відповідає якимись типовими відписками на кшталт «ми шануємо російськомовних теж», «какая вам разніца?» або щось подібне. Натомість, коли він бачить 50 невдоволених коментарів (у той час, як сама сторінка має 200 вподобань), то одразу змінює свою думку, адже розуміє, що змінити мову меню чи мову обслуговування значно простіше, аніж відновлювати зіпсуту репутацію. У разі, якщо заклад або сторінка виявляє затяту і відверту українофобію, хамить у відповідь на адекватні і виважені коментарі, погрожує чи по-хамськи ігнорує вас, можна поставити сторінці відповідну оцінку (але це крайній метод, який рідко дає можливість щось донести до опонента, але принаймні інші будуть знати про проблему і обходити заклад стороною).

2. Спілкуватися із відповідними державними органами. Щодо мови обслуговування в кафе, ресторанах, магазинах, цінників, меню, вивісок тощо скарги потрібно надсилати до Держпродспоживслужби. Головне – чітко вказати суть порушення, назву юридичної особи, яка вчинила правопорушення (або хоча б її адресу) тощо. Аналогічно можна скаржитися до місцевих органів виконавчої влади або до центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належить те чи те порушення.

Також з державними органами можна спілкуватися через відповідні електронні сервіси. Зокрема, на сайті Урядового контактного центру можна лишити скаргу чи звернення на будь-яку тематику, зокрема і мовну, а працівники центру вже скерують ваше звернення на відповідні органи.

 

One thought on “Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову

  1. Pingback: buy generic cialis pills

Напишіть відгук