Оксана Грицюк, дружина загиблого в російському полоні Олександра Грицюка, розповіла як окупанти катували та знущались з її чоловіка. Про це пишуть Тексти.

“Били дуже жорстоко, особливо мого чоловіка. За те, що він був високого зросту, статний, за те, що був із Західної України й не хотів розмовляти російською”.

Олександр Грицюк жив на Волині. З перших днів широкомасштабного вторгнення росіян Олександр сказав: “Хто, якщо не я?” і добровольцем пішов захищати Україну на фронті.

Олександр Грицюк воював у 110-й бригаді імені Марка Безручка, проте 10 квітня 2022 року з групою побратимів потрапив у полон під Новобахмутівкою (Покровський район, Донецька область). Про це його дружина дізналась з російських сайтів, а згодом отримала підтвердження від Міжнародного комітету Червоного Хреста.

“Я написала листа, додала кілька фотографій і відправила на Національне інформаційне бюро. Це було якраз перед Новим роком. На той момент мій чоловік був уже неживий, але я про це ще не знала”, – розповіла Оксана.

Згодом жінка отримала інформацію від співкамерника її чоловіка про те, що з Олександра знущались в російському полоні. 24 січня цього року Оксані повідомили, що тіло її чоловіка обміняли.

Вона розповіла, що її чоловік був високого зросту – 180 см, та до полону важив 110 кілограмів. Однак під час впізнання тіла патологоанатом сказав, що чоловік не важив й п’ятдесяти кілограмів.

“Те, що від нього залишилося, — лише кістки та шкіра. Голова була вся синя, ніс на бік, вказівні пальці без нігтів. Чи вони висмикнуті, чи відбиті, я не знаю. Сліди катування по всьому тілу. Його співкамерники пізніше розповіли мені, як над ними знущалися. Щодня били. Били або в камері, або виводили назовні. Били дуже жорстоко, особливо мого чоловіка. За те, що він був високого зросту, статний, за те, що був із Західної України й не хотів розмовляти російською”, – розповіла Оксана.

За документами, дата смерті Олександра — 16 листопада 2023 року.