ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
ЗАКОН
ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ
31 січня 1995, № І-779
Вільнюс
(Востаннє змінений 13 червня 2002, № ІХ-954)
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Цей закон регулює використання державної мови у публічному житті Литви, захист і контроль над державною мовою та відповідальність за порушення Закону «Про державну мову».
Закон не регулює неофіційне спілкування населення і мову подій релігійних громад, а також осіб, які належать до етнічних громад.
Інші закони Литовської Республіки та законодавчі акти, прийняті Сеймом Литовської Республіки, гарантують право осіб, що належать до етнічних громад, на розвиток їхньої мови, культури і звичаїв.
Стаття 2. Литовська мова є державною мовою Литовської Республіки.
ІІ. ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
Стаття 3. Закони Литовської Республіки та інші законодавчі акти мають прийматися й оприлюднюватися державною мовою.
Стаття 4. Усі заклади, установи, компанії та організації, що діють у Литовській Республіці, заповнюють реєстраційні, бухгалтерські, звітні, фінансові та технічні документи державною мовою.
Стаття 5. Державні і місцеві заклади, установи, компанії та організації Литовської Республіки здійснюють листування між собою державною мовою.
Стаття 6. Керівники, службовці та чиновники державних і місцевих закладів, установ, компаній та організацій, а також керівники, службовці та офіцери поліцейських, правоохоронних органів, установ зв’язку, транспорту, здоров’я та соціальної безпеки, а також інших установ, що надають послуги населенню, мають знати державну мову відповідно до категорій володіння мовою, встановлених Урядом Литовської Республіки.
Стаття 7. Керівники державних і місцевих закладів, установ і організацій, а також керівники служб зв’язку, транспорту, здоров’я і соціальної безпеки, поліції та правоохоронних органів, торгівлі та інших закладів, що надають послуги населенню, мають забезпечувати надання послуг населенню державною мовою.
ІІІ. СУДИ
Стаття 8. Судовий процес у Литовській Республіці відбувається державною мовою.
Учасникам судових процесів, які не володіють державною мовою, безкоштовно мають бути забезпечені послуги перекладача.
IV. ВЕДЕННЯ СПРАВ
Стаття 9. Ведення справ юридичними і фізичними особами Литовської Республіки здійснюється державною мовою. До них може бути доданий переклад на одну або більше мов.
Ведення справ з фізичними і юридичними особами іноземних держав має здійснюватися державною мовою та іншою мовою, прийнятною для обох сторін.
V. ОФІЦІЙНІ ПОДІЇ
Стаття 10. Офіційні події (сесії, конгреси, зустрічі, засідання, конференції тощо), організовані державними і місцевими установами, державними компаніями і підприємствами мають відбуватися державною мовою. Якщо промовець під час події користується іншою мовою, має бути забезпечений переклад державною мовою.
Параграф 1 цієї Статті не стосується міжнародних подій, організованих у Литовській Республіці.
VI. ОСВІТА ТА КУЛЬТУРА
Стаття 11. Держава гарантує громадянам Литовської Республіки право здобувати загальну, професійну, вищу післяшкільну та університетську освіту державною мовою.
Умови здобуття загальної освіти державною мовою гарантовані на всій території Литовської Республіки.
Стаття 12. Усі загальноосвітні середні школи викладають державну мову у спосіб, визначений Державою.
Стаття 13. Аудіовізуальні програми, кінофільми, публічно демонстровані в Литві, мають бути перекладені державною мовою або супроводжуватися литовськими субтитрами.
Параграф 1 цієї Статі не стосується навчальних і спеціальних програм та подій, а також подій та програм, присвячених особливій нагоді або призначених для етнічних громад, а також радіо- і телепрограм або текстів музичних творів іноземних держав, які транслюються в Литві.
VII. ВЛАСНІ НАЗВИ
Стаття 14. У Литовській Республіці офіційні, стандартизовані типи назв місцевостей пишуться державною мовою.
Стаття 15. У Литовській Республіці використовують визначені законами роди власних імен громадян Литовської Республіки.
Власні імена мають бути змінені і виправлені у спосіб, визначений законами.
Стаття 16. Назви підприємств, установ та організацій, що діють в Литовській Республіці, мають бути створені відповідно до норм литовської мови і висновків Державної комісії з литовської мови.
VII. ЗНАКИ ТА ІНФОРМАЦІЯ
Стаття 17. У Литовській Республіці вуличні знаки виконуються державною мовою.
Печатки, штампи, бланки, таблички, знаки в офісах та інших місцях підприємств, установ і організацій Литовської Республіки, а також назви та описи товарів і послуг, які надаються в Литві, мають бути державною мовою.
Стаття 18. Назви організацій етнічних громад, їхні інформаційні знаки можуть бути виконані іншими мовами поряд з державною.
Формат знаків іншими мовами не може бути більшим, ніж знаків державною мовою.
IX. ПРАВИЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ
Стаття 19. Держава має підвищувати престиж правильної литовської мови, створювати умови для захисту мовознавчих норм, власних назв, топонімів, діалектів і пам`яток писемної мови, забезпечувати матеріальну базу для функціонування державної мови, надавати загальну допомогу для вивчення литовської мови як пріоритетної наукової галузі і для навчальних закладів, що вивчають цю мову, а також для видання книг про вивчення і вживання литовської мови.
Стаття 20. Державна комісія з литовської мови встановлює напрями і завдання захисту державної мови і схвалює мовознавчі норми.
Стаття 21. Вимоги з володіння правильною державною мовою мають бути внесені до правил оцінювання кваліфікації державних службовців, викладачів, працівників засобів масової інформації та видавництв, і мають застосовуватися з врахуванням кваліфікації і робочого статусу.
Стаття 22. Засоби масової інформації Литви (преса, телебачення, радіо тощо), всі видавці книг та іншої продукції мають дотримуватися норм правильної литовської мови.
Стаття 23. Всі публічні знаки мають бути правильними.
Х. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І КОНТРОЛЬ
Стаття 24. Будь-які дії, спрямовані проти статусу державної мови, який встановлений Конституцією Литовської Республіки, заборонені.
Керівники підприємств, установ, організацій, служб і компаній відповідальні за пряме виконання положень цього Закону.
Особи, що порушують цей Закон, будуть нести відповідальність у порядку, встановленому законами.
Стаття 25. Контроль за виконанням цього Закону здійснюватиме Інспекція з державної мови.
Стаття 26. З моменту настання чинності цим Законом, такі документи вважатимуться недійсними:
Указ Президії Верховного Совєту Литовської РСР щодо використання державної мови у Литовській РСР, прийнятий 25 січня 1989 року; і
Рішення Ради Міністрів Литовської РСР «Про Заходи щодо забезпечення використання державної мови у Литовській РСР», прийняте 20 лютого 1989.
Стаття 27. Цей Закон має бути введений у дію відповідно до Закону «Про введення в дію Закону Литовської Республіки “Про державну мову”».
Я оголошую цей Закон введеним у дію Сеймом Литовської Республіки.
ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ АЛЬГІРДАС БРАЗАУСКАС
Дякуємо Іванні Войцехович за український переклад офіційного англійського тексту Закону.