(зі змінами та доповненнями від 2 липня 2013 р., 5 травня 2014 р.)
Прийнятий Державною Думою 20 травня 2005 року
Схвалений Радою Федерації 25 травня 2005 року
Цей Федеральний закон спрямований на забезпечення використання державної мови Російської Федерації на всій території Російської Федерації, забезпечення права громадян Російської Федерації на користування державною мовою Російської Федерації, захист і розвиток мовної культури.
Стаття 1. Російська мова як державна мова Російської Федерації
1. Відповідно до Конституції Російської Федерації державною мовою Російської Федерації на всій її території є російська мова.
2. Статус російської мови як державної мови Російської Федерації передбачає обов’язковість використання російської мови в сферах, визначених цим Федеральним законом, іншими федеральними законами, Законом Російської Федерації від 25 жовтня 1991 року N 1807-I “Про мови народів Російської Федерації” та іншими нормативно-правовими актами Російської Федерації, її захист і підтримку, а також забезпечення права громадян Російської Федерації на користування державною мовою Російської Федерації.
3. Порядок затвердження норм сучасної російської літературної мови при її використанні як державної мови Російської Федерації, правил російської орфографії та пунктуації визначається Урядом Російської Федерації.
4. Державна мова Російської Федерації є мовою, що сприяє взаєморозумінню, зміцненню міжнаціональних зв’язків народів Російської Федерації в цілісній багатонаціональній державі.
5. Захист та підтримка російської мови як державної мови Російської Федерації сприяють примноженню і взаємозбагаченню духовної культури народів Російської Федерації.
6. При використанні російської мови як державної мови Російської Федерації не допускається використання слів і виразів, які не відповідають нормам сучасної російської літературної мови (зокрема нецензурної лайки), за винятком іноземних слів, що не мають загальновживаних аналогів в російській мові.
7. Обов’язковість використання державної мови Російської Федерації не повинна тлумачитися як заперечення або применшення права на користування державними мовами республік, які перебувають у складі Російської Федерації, та мовами народів Російської Федерації.
Стаття 2. Законодавство Російської Федерації про державну мову Російської Федерації
Законодавство Російської Федерації про державну мову Російської Федерації ґрунтується на Конституції Російської Федерації, загальновизнаних принципах та нормах міжнародного права, міжнародних договорах Російської Федерації і складається з цього Федерального закону, інших федеральних законів, Закону Російської Федерації від 25 жовтня 1991 року N 1807-I “Про мови народів Російської Федерації” та інших нормативних правових актів Російської Федерації, що регулюють проблеми мови.
Стаття 3. Сфери використання державної мови Російської Федерації
1. Державна мова Російської Федерації підлягає обов’язковому використанню:
1) в діяльності федеральних органів державної влади, органів державної влади суб’єктів Російської Федерації, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності, зокрема в діяльності з ведення діловодства;
2) в найменуваннях федеральних органів державної влади, органів державної влади суб’єктів Російської Федерації, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності;
3) при підготовці й проведенні виборів та референдумів;
4) в конституційному, цивільному, кримінальному, адміністративному судочинстві, судочинстві в арбітражних судах, діловодстві у федеральних судах, судочинстві та діловодстві у мирових суддів та в інших судах суб’єктів Російської Федерації;
5) при офіційному опублікуванні міжнародних договорів Російської Федерації, а також законів та інших нормативних правових актів;
6) у взаєминах федеральних органів державної влади, органів державної влади суб’єктів Російської Федерації, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності та громадян Російської Федерації, іноземних громадян, осіб без громадянства, громадських об’єднань;
7) при написанні назв географічних об’єктів, нанесенні написів на дорожні знаки;
8) при оформленні документів, що засвідчують особу громадянина Російської Федерації, за винятком випадків, передбачених законодавством Російської Федерації, виготовленні бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, оформленні документів про освіту та (або) про кваліфікацію встановленого відповідно до Федерального закону від 29 грудня 2012 року N 273-ФЗ “Про освіту в Російській Федерації” зразка, а також інших документів, оформлення яких відповідно до законодавства Російської Федерації здійснюється державною мовою Російської Федерації, при оформленні адрес відправників та одержувачів телеграм і поштових відправлень, що пересилаються в межах Російської Федерації, поштових переказів грошових коштів;
9) в продукції засобів масової інформації;
9.1) при показах фільмів у кінозалах;
9.2) при публічних виконаннях творів літератури, мистецтва, народної творчості шляхом проведення театрально-видовищних, культурно-просвітніх, видовищно-розважальних заходів;
10) у рекламі;
11) в інших визначених федеральними законами сферах.
1.1. У сферах, зазначених у пунктах 9, 9.1, 9.2 і 10 частини 1 цієї статті, та в інших передбачених федеральними законами випадках поряд із державною мовою Російської Федерації можуть використовуватися державні мови республік, які перебувають у складі Російської Федерації, інші мови народів Російської Федерації, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, також іноземні мови.
2. У випадках використання у сферах, зазначених у частині 1 цієї статті, поряд із державною мовою Російської Федерації державної мови республіки, яка перебуває у складі Російської Федерації, інших мов народів Російської Федерації або іноземної мови тексти російською мовою і державною мовою республіки, яка перебуває у складі Російської Федерації, іншими мовами народів Російської Федерації або іноземною мовою, якщо інше не встановлено законодавством Російської Федерації, мають бути ідентичними за змістом та технічним оформленням, виконані розбірливо, звукова інформація (зокрема в аудіо- та аудіовізуальних матеріалах, теле- і радіопрограмах) російською мовою та зазначена інформація державною мовою республіки, яка перебуває у складі Російської Федерації, іншими мовами народів Російської Федерації або іноземною мовою, якщо інше не встановлено законодавством Російської Федерації, також має бути ідентичною за змістом, звучанням та способам передачі.
3. Положення частини 2 цієї статті не поширюються на фірмові найменування, товарні знаки, знаки обслуговування, а також теле- і радіопрограми, аудіо- та аудіовізуальні матеріали, друковані видання, призначені для навчання державним мовам республік, які перебувають у складі Російської Федерації, іншим мовам народів Російської Федерації або іноземним мовам.
Стаття 4. Захист та підтримка державної мови Російської Федерації
З метою захисту та підтримки державної мови Російської Федерації федеральні органи державної влади в межах своєї компетенції:
1) забезпечують функціонування державної мови Російської Федерації на всій території Російської Федерації;
2) розробляють і приймають закони та інші нормативні правові акти Російської Федерації, розробляють і реалізують спрямовані на захист та підтримку державної мови Російської Федерації відповідні федеральні цільові програми;
3) вживають заходів, спрямованих на забезпечення права громадян Російської Федерації на користування державною мовою Російської Федерації;
4) вживають заходів щодо вдосконалення системи освіти та системи підготовки фахівців у галузі російської мови і викладачів російської мови як іноземної мови, а також здійснюють підготовку науково-педагогічних кадрів для освітніх організацій із навчанням російською мовою за межами Російської Федерації;
5) сприяють вивченню російської мови за межами Російської Федерації;
6) здійснюють державну підтримку видання словників і граматик російської мови;
7) здійснюють контроль за дотриманням законодавства Російської Федерації про державну мову Російської Федерації, зокрема за використанням слів і виразів, що не відповідають нормам сучасної російської літературної мови, шляхом організації проведення незалежної експертизи;
8) вживають інших заходів щодо захисту і підтримки державної мови Російської Федерації.
Стаття 5. Забезпечення права громадян Російської Федерації на користування державною мовою Російської Федерації
1. Забезпечення права громадян Російської Федерації на користування державною мовою Російської Федерації передбачає:
1) отримання освіти російською мовою в державних та комунальних навчальних закладах;
2) отримання інформації російською мовою у федеральних органах державної влади, органах державної влади суб’єктів Російської Федерації, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, організаціях усіх форм власності;
3) отримання інформації російською мовою через загальноросійські, регіональні та муніципальні засоби масової інформації. Це положення не поширюється на засоби масової інформації, засновані спеціально для здійснення теле- та (або) радіомовлення або видання друкованої продукції державними мовами республік, які перебувають у складі Російської Федерації, іншими мовами народів Російської Федерації або іноземними мовами.
2. Особам, які не володіють державною мовою Російської Федерації, при реалізації та захисті їхніх прав і законних інтересів на території Російської Федерації у випадках, передбачених федеральними законами, забезпечується право на користування послугами перекладачів.
Стаття 6. Відповідальність за порушення законодавства Російської Федерації про державну мову Російської Федерації
1. Прийняття федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації, законів та інших нормативних правових актів суб’єктів Російської Федерації, спрямованих на обмеження використання російської мови як державної мови Російської Федерації, а також інші дії та порушення, що перешкоджають здійсненню права громадян на використання державної мови Російської Федерації, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законодавством Російської Федерації.
2. Порушення цього Федерального закону тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством Російської Федерації.
Стаття 7. Набуття чинності цим Федеральним законом
Цей Федеральний закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Президент Російської Федерації
В. Путін
Москва, Кремль
1 червня 2005 р.
№53-ФЗ
Оригінал тексту Закону взято з офіційного сайту Ради Федерації.
Переклад: Владислав Лебединець, вичитка: Олена Олійник.