В окупованому Криму з 7 українських шкіл не залишилось жодної

Зараз освіта в окупованому Криму практично повністю переведена на російську мову. 14 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, що діяли на момент анексії, залишилися, проте з навчанням українською мовою ситуація значно погіршилась. Із 3500 класів навчання українською мовою залишилось лише 40.

Такі дані озвучили експерти  під час дискусії, організованої у партнерстві з Free Crimea, в Українському кризовому медіа центрі.

З часу анексії систему середньої освіти практично повністю переведено на російську мову навчання. «Навчання державною мовою охоплювало на момент анексії у березні 2014 року 7,3% українських учнів. Власне було 7 україномовних шкіл у містах, і жодної україномовної школи у сільській місцевості. Українська мова була тоді загальнообов’язковою для вивчення у всіх школах АРК і міста Севастополя. Після окупації ми бачимо жахливі цифри: з 586 шкіл півострова і міста Севастополя жодної україномовної школи не залишилося», – повідомив ідеолог проекту Free Crimea Тарас Березовець, коментуючи інфографіку щодо стану освіти в Криму.

У цьому році з кримських шкіл випустилися 14, 5 тисяч учнів, єдиний державний екзамен склали 1040 з них. Валентина Потапова, координатор освітніх програм ЦГП «Альменда», повідомила, що наразі, порівняно з попередніми роками, набагато менше бажаючих вступати до вишів – ті, хто збираються продовжити навчання, віддають перевагу ПТУ.

Українська мова вивчається як факультативний предмет і, звісно, не в усіх школах. Це дуже незначні показники, порівняно з іншими країнами, де є велика українська діаспора: в Австралії, наприклад, шкіл з українською мовою навчання – 15, в Аргентині – 73, в Бразилії – 12, а в Словаччині – 150. Зважаючи на таку ситуацію, існує величезний ризик, що за таких умов кримські учні та студенти невдовзі втратять будь-яке відчуття належності до України, її мови і культури.

crimea-3

«Зараз питання – куди далі рухатись. Ця ситуація не на 1 рік, не на два, не на три і не на 5. Нам потрібна певна гуманітарна стратегія нашої України як soft power, щоб покоління дітей, що зростають у Криму, залучати в український гуманітарний простір», – заявив Олег Дерев’янко, заступник міністра освіти і науки України. Він зазначив, що дуже важливо залучити до пошуку креативних ідей експертів і громадськість і, у підсумку, законодавчо оформити цю стратегію.

Після окупації ми бачимо жахливі цифри: з 586 шкіл півострова і міста Севастополя жодної україномовної школи не залишилося.

Наразі гостро стоїть питання спрощення процедури вступу для кримських випускників до українських вишів. Міністр освіти і науки України Сергій Квіт нещодавно заявляв, що для них передбачено можливість отримати українські атестати, склавши іспити екстерном у школах на Херсонщині, оскільки видані РФ атестати не визнаються в Україні. Під час цьогорічної вступної кампанії, за офіційними даними МОН, до українських вишів вступили 963 абітурієнти з Криму, проте ця цифра включає і тих, що вже з попередніх років проживали на материковій території України.

На думку Валентини Потапової, це надто мало. «Ми розмовляли з журналістом, який через «ВКонтакте» зв’язувався з дітьми, і вони сказали, що просто не знали, що можна поступати у вузи в Україні – просто не знали, що їх не кинули», – заявила вона. «Чи не переграли ми з тим, що «у Криму – зрадники і «не наші»? Напевно, необхідно починати з того, що вони не зрадники і опинилися у складній життєвій ситуації. Тим більше, у такій ситуації опинилася 191 тисяча учнів, які, згідно з правами людини, мають право на освіту, і держава Україна має це право їм надати», – заявила Валентина Потапова. Вона наголосила на необхідності створити єдиний документ, у якому вступники та їхні батьки могли б знайти всю необхідну інформацію про те, як вступити до українських ВНЗ, оскільки наразі такого централізованого джерела інформації не існує. Пані Потапова зазначила, що після анексії півострова у держави автоматично зникла необхідність фінансувати 18 кримських вишів, відповідно, на одній лише стипендії було зекономлено 136 мільйонів гривень, проте куди були перенаправлені ці кошти у 2014 році – невідомо.

Андрій Щекун, Голова Кримського центру ділового та культурного співробітництва “Український дім”, пропонує розробити програму взаємодії ВНЗ із західної України із ЗОШ Криму. Передбачається, що перед вступною кампанією до Криму виїжджатиме конкурсна комісія і відбиратиме кращих для навчання на бюджетній основі в Україні. Відповідно, кримські абітурієнти вступатимуть не на загальних підставах, а конкуруватимуть між собою за певну кількість квотних місць. «За 23 роки незалежності Міністерство освіти і науки не створило жодного україномовного ВНЗ у Криму. Давайте зробимо Таврійський національний університет в екзилі у Херсоні – і хоча б сьогодні покажемо зразок», – запропонував він.

Основний виклик, який зараз стоїть перед МОН – це оперативне планування на 2016 рік. «У нас є півтора місяці, доки закладається бюджет. Якщо не буде закладено гроші на 1 січня 2016 р., ми можемо збиратися скільки завгодно, а віз буде і нині там», – зазначила з цього приводу Валентина Потапова. На її думку, програма-мінімум на 2016 рік – це створення якщо не можливостей для онлайн-освіти, то хоча б можливостей дистанційного навчання. Також бажано відновити можливість переведення кримських студентів до українських навчальних закладів: ця процедура діяла торік, проте не була передбачена на 2015 рік.

Олег Дерев’янко повідомив, що наразі почалися погоджувальні наради у Мінфіні для створення онлайн-контенту, що буде, у тому числі, для дітей з сільської місцевості. Першочергове питання – визначитися з бюджетом на 2016 рік. Після цього спеціальна робоча група, спільно з громадськими організаціями, розпочне роботу над підготовкою проектів необхідних змін до законодавства, щоб створити механізм вступу кримчан на пільгові місця.

nauka7

 

Джерело:  Український кризовий медіа центр

Напишіть відгук

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans