Якою мовою розмовляють школярі Вінниччини (дослідження)

Який фактор є визначальним під час вибору мови у двомовному українсько-російському середовищі? На це питання шукали відповіді у vlasno.info. Основна гіпотеза, висунута цього разу на початку проведеного опитування: чи впливає урбаністичний (міський) соціум на формування відповідного мовного середовища (за нашим припущенням – російськомовного).

Основну увагу в цьому опитуванні було зосереджено на молоді віком 12-17 років, оскільки саме ці респонденти визначають на сьогодні мовне майбутнє України. Під час анкетування ми з’ясували сферу міжособистісного спілкування підлітків, вплив формальних (неформальних) лідерів, а також походження (з міста чи з периферії) батьків, дідусів-бабусь.

За усіма респондентами (334 особи) було проведено спостереження, під час якого ми фіксували, якою мовою вони користуються під час шкільної перерви у ситуації міжособистісного спілкування. Для опитування було обрано учнів приватної школи, ліцею, звичайних шкіл Вінниці. Контрольною групою стали учні Шаргородської школи (у містечку Шаргород проживає 7100 жителів за переписом 2005 року).

Опитані з Шаргородської школи в 100% випадків спілкуються українською мовою, опитані з ліцею та інших шкіл переважно спілкуються українською, на противагу приватній школі, де 75,4 відсотки серед опитаних – російськомовні.

У Шаргороді немає зв’язку між походженням респондента (село – містечко) та мовою, якою він спілкується.

Батьки опитаних у Шаргородській школі україномовні та переважно походять з села (63,2 % – мамів; 68,4 % – татів). Дідусі/бабусі опитаних з шаргородської школи переважно україномовні (більше, ніж у 80% випадків) та походять з села (більше 70 %). У поколінні батьків опитаних немає російськомовних. Російськомовні дідусі/бабусі не передали російську мову наступному поколінню. З цих даних помітно, що Шаргород не створює таких умов для переходу на російську мову, як Вінниця. Можливо, у Шаргороді частка російськомовного населення була надто малою (14 % дідусів та 5% бабусь за результатами нашого опитування), тому не вплинула на зміну мовного середовища у всьому населеному пункті. Окрім цього, помітно, що протиставлення село–містечко у нашому дослідженні засвідчує, що невеликі за кількістю жителів районні центри все одно належать до периферії, а мова жителів містечок практично не відрізняється від мови жителів сіл.
Зв’язок між мовою респондента та походженням його батьків і дідусів-бабусь у Вінниці відрізняється від результатів, отриманих у Шаргороді. Насамперед впадає в очі різниця між користуванням мовою учнями звичайних шкіл, ліцею та приватної школи.

Наприклад, у ліцеїстів домінує українська мова, а зв’язок між походженням батьків і мовою, якою батьки спілкуються зі своїми дітьми, не підтверджує нашої гіпотези про вплив урбаністичного соціуму на вибір мови, зокрема російської: 76% батьків ліцеїстів походять з міста і 73 % ліцеїстів з цими батьками спілкуються українською мовою.

Батьки опитаних у приватній школі дітей переважно російськомовні (75,9% – мами; 74,5% – татів) та походять з міста (80% – мамів; 78,2% – татів). Дідусі/бабусі опитаних у приватній школі переважно російськомовні (більше, ніж у 50% випадків) та походять з міста (~70% випадків). У поколінні батьків опитаних у цій школі відбувся значний перехід до російської мови, який підтримується дітьми (зворотній перехід до спілкування українською мовою не відбувся).

Помітною є різниця між мовою, якою спілкується респондент з батьками і батьки з респондентом, на прикладі решти загальноосвітніх шкіл міста Вінниці: 75,8% респондентів вказали на те, що спілкуються з мамами українською, а з татами – 73,2%, натомість 31,1% мамів та 36,2% татів спілкуються з дітьми російською. Вирізняється в цій групі респондентів кореляція між походженням батьків та мовою, якою вони користуються: ~ 69% походять з міста і ~ 67% спілкуються з дітьми українською.
таблиця 1 фото

Можливо, перехід на українську мову відбувся в минулому поколінні, адже приблизно 56% їхніх дідусів/бабусь походять з села, однак такий фактор впливу через кілька поколінь важко підтвердити.

Аналіз відповідей на питання «Якою мовою переважно користується респондент?» засвідчує ще одну невідповідність між мовою спілкування у школі та мовою спілкування з батьками. Особливо впадає у вічі різниця між мовою, якою респондент спілкується з татами. Помітно, що загалом тати – більше російськомовні, натомість останнє покоління надає перевагу у спілкуванні між собою українською мовою, тобто респонденти не підтримують у міжособистісному спілкуванні російську як мову батьків. Отже, існують інші фактори, які впливають на вибір мови користувачем у ситуації спілкування з ровесниками.

З цього випливає гіпотеза: на мову респондента суттєво впливає мовне середовище, сформоване в школі. Вибірка, зроблена нами з результатів опитування україномовних та російськомовних сімей підтверджує наше припущення:

1) діти з україномовних сімей, потрапляючи у російськомовне середовище у приватній школі, переходять на російську мову (41,7 %). Загалом, з усіх 155 україномовних сімей, вибраних з різних шкіл, невеликий відсоток дітей перейшов у школі на російську мову (5,8 %);
2) діти з російськомовних сімей, потрапляючи у ЗОШ, де навчають українською мовою, переходять на українську мову (72,5 %);
3) 88 % дітей з двомовних сімей у школі перейшли на українську мову.

Так само суттєво впливає на зміну мови респондентом соціальне оточення поза сім’єю та школою:

1) у Шаргороді майже 6% респондентів переходять на російську у спілкуванні з друзями поза школою, це за умови, що 100% у сім’ях та школі спілкуються українською;
2) україномовні ліцеїсти (15,7 %) та учні інших ЗОШ (33,5 %) зі своїми друзями у секціях та інших компаніях переходять на російську;
3) в усіх школах (і Шаргорода, і Вінниці) помітним є зв’язок між мовою формального (неформального лідера) і мовою, якою респондент спілкується поза сім’єю та школою.
таблиця фото

Проте різниця між мовою респондента в школі та в компанії найпомітніша у відповідях учнів загальноосвітніх шкіл (з 93,5% україномовних учнів лише 62% зберігають українську поза школою, 75 % цих респондентів з батьками розмовляють українською, тобто вплив вулиці на вибір мови підлітками сильніший, ніж вплив сім’ї).

Отже, результати опитування, отримані у місті Вінниці, лише частково підтвердили тезу про урбаністичне російськомовне середовище, яке змушує мовця змінювати мову на іншу: 54% дідусів і бабусь респондентів походять з села і 69,5% з них спілкуються українською, 31 % батьків опитаних походять з села і 74% з них спілкуються з дітьми українською.

Тому можна стверджувати, що існують й інші, сильніші, фактори впливу, зокрема: 1) мовне середовище, сформоване у стінах школи; 2) мовне середовище, сформоване у підлітковій компанії поза сім’єю та школою.

Джерело: vlasno.info

Фото: myvin.com.ua

Напишіть відгук