Мер Полтави Олександр Мамай заявив, що його заступники розмовлятимуть українською мовою тільки у разі окупації міста. Що саме він мав на увазі — міський голова не уточнив. Про це повідомляє Gazeta.ua.
Цю заяву очільник Полтави зробив на сесії міськради. Так відреагував на вимогу проукраїнських активістів до його заступників. Люди хотіли, аби чиновники говорили українською.
“Полтаву ще ніхто не окупував. Як тільки це станеться, тоді і будемо так говорити”, – сказав Мамай. Читати далі
Андрій Любка
У своєму крайньому на Збручі тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно успішніше». Можливо, але лише за умови, що то буде понимание, а не порозуміння.
Бо після Майдану й початку російської аґресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаґанди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів. Все б нічого, але на шляху до переконання себе й усього світу в тому, що ми не етнічна, а політична нація, яка може собі дати раду з внутрішньою різноманітністю й двомовністю, нам намагаються нав’язати існуючий стан речей як «нормальний», «демократичний» чи «європейський». І коли україномовна людина просто каже, що мовна ситуація в Україні хвора і що наша мова в багатьох сферах — під реальною загрозою, її блискавично оголошують провокатором, який зазіхає на «єдність» країни. Читати далі