Мар’ян Кушнір

Парламент продовжує розгляд законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це уже другий пленарний тиждень Верховної Ради, на якому розглядають поправки до закону. Втім, до голосування ще далеко, адже до розгляду законопроекту в другому читанні було подано понад 2 тисячі правок. За весь період депутати розглянули лише чверть таких змін. Навіщо й хто «під куполом» затягує розгляд мовного питання і чи встигнуть ухвалити рішення до президентських виборів? Про це Радіо Свобода дізнавалося у стінах парламенту.

Ранок у Верховній раді 19 березня розпочався із традиційних виступів представників фракцій у парламенті. В залі зареєструвалися 350 народних обранців. По факту ж там було не більше від сотні. Для ухвалення будь-якого рішення, як відомо, необхідно 226 голосів.

Розглядати мовне питання народні депутати розпочали ще 28 лютого, наприкінці вечірнього пленарного засідання. Уже третій результативний день парламент розглядає правки. На початок засідання позаду було 489 правок. Проте за 4 години ранкового засідання народним депутатам вдалося розглянути лише понад 100 таких правок.

​Парламент затягує мовне питання?

Народні обранці чи то звинувачують фракції, чи то посилаються на законодавчу процедуру, проте, чи не в один голос зауважують – до виборів закон не «пройде».

У всьому винен президент, адже це під його лозунгами просувають цей законопроект, каже член парламентської фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. Проте погоджується, що до президентських виборів це питання не вирішиться. Вважає, що, ймовірніше за все, з мовним питання розбиратиметься новообраний президент.

Ну всі ж розуміють, що цей тиждень ми не завершимо. Це вже вибори. Наступний тиждень (йдеться про пленарний тиждень, – ред.) – це уже другий тур – ми не завершимо. І третій тиждень – ми не завершимо. Тому, швидше за все, обрана така тактика «Або шах, або ішак» (із анекдоту, – ред.). І далі будемо визначатися після другого туру. Не пройшов, то нехай це підписує новий кандидат. Нехай це буде його головний біль – знову розбиратися з угорцями, поляками й іншими. Тому, на мій погляд, – це дуже недостойна гра. Ти хотів це зробити, то треба було реальну робочу групу… Ну у нас же по багатьох законопроектах були тисячі поправок. Але ж всі розуміли, ухвалюється рішення не там… (показує на трансляцію засідання, – ред.). Дивимося, скільки там, зараз буде «За» аж 16 голосів. Ну не шістнадцятьма голосами ухвалюється рішення про поправки. А рішення ухвалюється в робочій групі, де кожен приходить зі своїми ідеями: накинули, є 226 голосів? Є. Голосуємо. І все, і на цьому все закінчилося. Я думаю, що це дуже недостойна гра, де, на жаль, і мова використовується не для об’єднання країни, а для розбрату», – заявив Соболєв у коментарі Радіо Свобода.

Є чи немає голосів – не важливо. Слід дотримуватися законодавчої процедури, не порушувати парламентського регламенту, аби законопроект не оскаржували, вважає «свободівець» Андрій Іллєнко. Позаяк, депутат не сумнівається, що мовне питання – політична гра в парламенті, й не виключено, що процедура затягнулася, аби паралізувати роботу Верховної Ради до виборів.

«Якщо цього не робити – потім це може бути підставою для скасування закону за порушення процедури розгляду. Я нагадую, що попередній, антиукраїнський, закон Ківалова-Колесніченка, він був скасований саме через те, що була порушена процедура його ухвалення. Ми бачимо по тому, як усе відбувається сьогодні і як відбувалося тиждень тому – немає бажання пришвидшувати розгляд. Він йде максимально повільно, як це можливо. Це означає, що це певна політична гра. Хочуть затягнути розгляд для того, щоби, по-перше, парламент ці два тижні до першого туру виборів не розглядав інших питань. І його робота була максимально деполітизована. Влада таким чином намагається позбавити, в тому числі своїх опонентів, можливості виступати і заявляти свою позицію із парламентської трибуни. А з іншого боку, вони (йдеться про народних депутатів, – ред.), напевно, розраховують на те, що завівши ситуацію з мовним законом у таку політичну гру – вони можуть отримати якісь преференції. Наприклад, я умовно кажу, зараз заявити, що якщо ви хочете, щоб мовний закон був ухвалений – голосуйте за якогось кандидата і це єдина гарантія, що він буде ухвалений. Або ж це буде як елемент політичної гри напередодні другого туру. Але дуже не хотілося б, щоб таке важливе питання стало заручником передвиборчих ігор», – заявив Іллєнко.

Затягують не вибори, а «опозиція»?

Жодним чином вини президента і його фракції у парламенті в затягуванні процесу ухвалення мовного питання немає, запевняє Іван Вінник, депутат фракції «Блок Петра Порошенка».

Вінник наголошує, що тези-звинувачення, які лунають в бік Петра Порошенка щодо затягування голосування перед виборами (аби не втратити російськомовний електорат) – повний абсурд.

«Могли б проголосувати, але дивіться, хто їх затягує. У нас 750 правок, здається, подано від політичної платформи «Опозиційна платформа – за життя» – прокремліської, проросійської платформи, де почесним керівником є пан Медведчук. Німченко, Папієв виступають по кожній своїй правці. 750 правок. Рахуйте, на кожну правку півтори хвилини на виступ, півтори хвилини на відповідь, а ще потім якісь репліки – відповідно, так воно і рухається. Чому це робиться? Тому, що Кермль, Російська Федерація – не зацікавлена в захисті української мови, як елемент української культури. Головне, що належний розвиток, захист і знання української мови стане спільним знаменником, елементом міжнаціонального порозуміння і тоді розгравати на кожні чергові вибори мовну карту більше не вийде Російській Федерації, як вони завжди люблять робити, що, власне, і відбувається зараз. Тому прокремлівський блок виступає по кожній з тих 750 поправок, що вони подали».

Народний депутат від об’єднання «Опозиційна платформа – за життя» Василь Німченко уточнює, що поправок від цього об’єднання – 710. За його словами, вони покликані подолати дискримінацію національних меншин. Й стверджує, що таким чином дискримінується російська мова й додає, що всі обмеження й дискредитація на мовному підґрунті завершувалася кровопролиттям.

«Надіюся, що його (мовний законопроект, – ред.) не ухвалять взагалі. Він не має права на існування у такому вигляді. Те, що легко там говорять і складно говорять… «Співають добре, і бухають непогано, – похмілля важке». От, щоб не було похмілля – за що ми й говоримо», – пояснив свою точку зору в коментарі Радіо Свобода Німченко.

Із парламентської трибуни голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності й за сумісництвом ініціатор законопроекту Микола Княжицький («Народний фронт») пояснив Василю Німченку, що даний законопроект не регулює питання національних меншин, питання регіональних мов у цьому законі не розглядається.

У коментарі Радіо Свобода Княжицький пояснив в’яле просування розгляду поправок тим, що основні палки в колеса ставлять опозиціонери, та і не дуже активні депутати з тих фракцій, які підтримують тих чи інших кандидатів на вибори. Адже це, на думку депутата, може вплинути на рейтинг їхнього кандидата.

«Це пов’язано із небажанням великої кількості людей, перш за все, так званих опозиціонерів – щоб цей закон взагалі не було ухвалено. Вони сподіваються, що після президентських виборів ситуація політично зміниться таким чином, що не буде шансів ухвалити цей закон. Інші є люди, які в принципі не проти цього закону, але вони вважають, що якщо вони за цей закон проголосують, то і кандидати, яких вони підтримують, не наберуть певної кількості голосів на сході. І тому ці люди теж затягують цей процес. Є третя категорія людей, які просто хочуть заявити про себе, озвучити свої правки, показати, як вони відстоюють українську мову. Не бачу в цьому всьому великої біди. Переконаний, що закон ми все одно ухвалимо. А цей час використаємо для того, щоби спростувати цю величезну кількість фейків, які поширюються ворогами не просто української мови, але і ворогами України, про цей закон. Тому, що він демократичний, не втручається у приватну сферу, не обмежує діяльності жодної мови, але захищає українську»

За станом на 19 березня парламент дійшов до 656-ї правки із понад двох тисяч. Раді до 31 березня залишається зібратися двічі – вечірнє засідання 20 березня і ранкове й вечірнє засідання 21 березня. Очевидно, з зазначеною кількістю поправок за такий короткий термін часу парламент не впорається, а куди повернеться вектор мовного питання після президентських виборів – нині це запитання залишається відкритим.