Українська мова зіштовхнулась з явищем уподібнення, поштовхом до якого стало масове зросійщення українців, масове засвоєння російської мови, білінгвізм. Про це заявила доктор філологічних наук, соціолінгвіст, професор кафедри української мови НаУКМА Лариса Масенко на круглому столі «Сучасна мовна політика України: теорія і практика», який відбувся 22 травня в рамках конференції «Мовний простір слов’янського світу».
За словами Масенко, засоби масової комунікації також є причиною асиміляції мови, адже зараз українські телеканали залишаються у руках олігархів, котрі не визнають змін у мовній політиці, не вважають українську мову пріоритетною. Саме тому ми чуємо двомовних ведучих, ведеться активна популяризація російських серіалів та телепередач.
Оскільки державні органи не бажають брати участі у мовній боротьбі, активізувались громадські організації, які намагаються підтримати українську мову, проводити акції протесту проти російської.
Орися Демська, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови НаУКМА, розповіла про 4 основні моделі мовної політики у європейських країнах. На думку професора, немає підстав пов`язувати Україну з мовною моделлю Швейцарії, доцільніше орієнтуватися на одномовну модель Франції. В Україні, як і у Франції, є етнічна та культурна неоднорідність, але мова все ж одна.
Орися Мар`янівна підкреслила, що держава має визначитись з цінністю української мови, щоб знайти кращу модель мовної політики.
Міхаель Мозер, професор Інституту славістики Віденського університету, зазначив, що зараз у сфері мови громадські активісті в Україні виконують багато обов’язків держави. Однак потрібно звертатись до державних органів і нагадувати, що вони відповідають за мовну політику. Просто скопіювати модель мовної політики певної країни не можна. Крім того, про мовну політику треба говорити з міжнародною спільнотою, пояснювати, що відбувається в Україні. Варто створювати осередки українства за кордоном, але вони мають бути дійсно привабливими.
«Пропагувати українську потрібно з шармом», – зазначив професор Мозер.
Максим Вакуленко, докторант Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, та Тетяна Шептицька, кандидат філологічних наук, науковий співробітних Центру українознавства КНУ ім. Т.Шевченка, у своїх виступах закликали невідкладно переходити до активного захисту української мови.
Представники громадських рухів розповіли про свою діяльність у мовній сфері та про те, яким чином кожна людина щодня впливає на мовну ситуацію в Україні.
Окрім того, під час заходу обговорювали сучасний стан розвитку мови, чи справді питання мови не на часі через війну, хто такий «російський патріот» і як пропагування цього образу впливає на мовне питання, а також чи є мова запорукою державності й елементом державної безпеки.
У обговоренні взяли участь викладачі НаУКМА та КНУ ім. Т. Шевченка, громадські активісти, а також професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер.
