Архів автора: Редактор

Оприлюднено резолюцію Міжнародного форуму на підтримку української мови

Опубліковано:

337205738

Організатори Міжнародного форуму на підтримку української мови Нас об’єднає мова”, який відбувся 1 липня 2015 року, оприлюднили резолюцію Форуму, текст якої подаємо нижче.

Ми, учасники Міжнародного форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, констатуємо:

‒ українська мова зазнавала заборон і репресій упродовж сотень років,

‒ за часів окупації України проводилася політика зросійщення, внаслідок якої українську мову було усунуто з широких сфер суспільного життя,

‒ після відновлення Незалежності, внаслідок залишення при владі старих комуністичних кадрів, питання відродження української мови нехтувалося,

‒ агресивна інформаційно-пропагандистська кампанія, як зовнішня, так і внутрішня, була спрямована на подальше зросійщення держави,

‒ сьогоднішня російська агресія та окупація чистини української території стали можливими внаслідок тотальної русифікації східних областей і Криму через байдужість і боязнь української влади провести дерусифікацію та впровадити українську мову в державне і суспільне життя України.

В умовах, які склалися, українська мова повинна стати об’єднавчим чинником для усіх громадян України. Читати далі

Отар Довженко. Про мову без істерик

Опубліковано:

my

Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.

Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.

Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

bel1

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Українська мова на Донбасі: рік під окупацією

Опубліковано:

117_10f23

До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.

Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».

Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.

Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі

Активісти вимагають відкривати кримінальні справи за «український лінгвоцид» у Криму

Опубліковано:

shchekun

Українські активісти звертають увагу на відсутність кримінальних справ, пов’язаних зі знищенням української культури та освіти в Криму. Про це заявив на прес-конференції в Києві 8 липня глава кримського центру «Український дім» Андрій Щекун, – повідомляє Крим.Реалії.

Раніше глава громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун заявив, що в Криму зараз фактично заборонено навчання українською мовою, зокрема, такої можливість позбавлені старшокласники. Він назвав це явище «лінгвоцидом». Читати далі

В Україні триває повзуча русифікація – результати дослідження

Опубліковано:

mova2015-1

Порівняно з минулими роками зменшилася частка україномовних газет та журналів, російська мова продовжує домінувати в національному теле- та радіоефірі. Мовна ситуація у сфері послуг дуже залежить від регіону: на Сході та Півдні російська виразно домінує, але права україномовних клієнтів часто порушуються і в Центральній Україні, включно з Києвом. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-15 роках», оприлюдненого рухом «Простір свободи». Для того, щоб виправити становище, потрібно змінити скандальний законо про мови Колєсніченка-Ківалова.

Документ базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України. Читати далі

Тарас Марусик. Больові місця чинного українського мовного законодавства

Опубліковано:

Тарас Марусик

Існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти «патріотична русифікація».

Головне завдання українського законодавства про мову було і залишається тим самим – стримувати русифікацію і дерусифіковувати українське суспільство. Два десятиліття цей процес тривав зі змінним успіхом, але хисткий баланс між обома мовами, який полягав у законсервуванні спадщини століть на момент здобуття Україною державної незалежності, зберігався. Все різко змінилося з приходом до влади Януковича та його оточення. Законодавствові про мову було завдано болючого удару, а статус державної української мови було підважено ухваленням Закону України «Про засади державної мовної політики». Читати далі

Голова КСУ визнав, що чекає вказівок від Президента щодо закону про мову

Опубліковано:

20150618_095123

Конституційний суд документально засвідчив, що і після Революції гідності відіграє цікаву роль у мовному питанні. Цікаву тим, що продовжує традицію, започатковану за президентства Януковича.

Так вважає експерт з питань мовної політики Тарас Марусик. Про це він написав у своєму блозі. Подаємо повний текст.

Наприкінці минулого тижня я отримав листа з Конституційного Суду у відповідь на звернення низки громадських організацій до голови КСУ Юрія Бауліна з вимогою невідкладно включити питання про розгляд справи щодо неконституційності скандального закону Колесніченка-Ківалова до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті. Нагадаю, минув рік після конституційного подання 57-и народних депутатів з цього приводу, всі терміни КСУ вже порушив, але й надалі продовжує затягувати розгляд справи.

Читати далі

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, – політолог

Опубліковано:

fedorchuk

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, де цілі покоління виросли за відсутності національної освіти, українських медіа та захисту мовних прав українців, – вважає політолог, переселенець з Донецька Станіслав Федорчук.

Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

“На мою думку, поки Україна є унітарною державою, ніякої окремої мовної політики бути не може. Коли вона стає різною, ми лише поглиблюємо наслідки русифікації, русотяпства та державного недбальства у сфері мови”, – пише він. Читати далі

У Києві презентують доповідь про становище української мови в 2014-2015

Опубліковано:

zhurnaly

У середу, 8 липня о 12.30 в інформаційній агенції УНІАН (вул.Хрещатик, 4) відбудеться презентація аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-2015 роках».

Скільки людей розмовляють українською в обласних центрах України? Яка мовна ситуація в освіті, сфері послуг, на транспорті, в кінопрокаті? Яка динаміка видання книг та преси українською мовою? Яка частка україномовного ефіру на радіо й телебаченні? Що відбувається з українською мовою на окупованих територіях Криму та сходу і як війна вплинула на мовну ситуацію в усій країні?

Відповіді на ці та інші питання в цифрах, фактах та інфографіці дадуть учасники презентації: Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», Олег Майданюк, координатор проекту «Становище української мови», Андрій Щекун, голова Кримського центру «Український дім».