Архів теґу: історія

В Україні з’явиться україномовний журнал про історію

Опубліковано:

ArticleImage_135197

Медіакомпанія “Бурда-Україна” випустить перший номер науково-популярного журналу “Історія. Новий погляд” українською мовою, який видається за ліцензією британської компанії Immediate media, – передає Детектор медіа.

У Великобританії журнал виходить під назвою History Revealed. Контент українського видання складатиметься не тільки з перекладів англомовних статей, але й матеріалів про історію України. Читати далі

1920-ті роки: хто боявся українізації

Опубліковано:

gazety

Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.

А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно. Читати далі

Міхаель Мозер: Мовний закон, спрямований на розвиток української мови, конче потрібний

Опубліковано:

mozer

Походження української мови, її сучасний стан, мовне законодавство та те, як підтримати розвиток української мови, – всі ці питання, які викликають жваві дискусії в Україні, і ще жвавіші за її східним кордоном, належать до кола наукових інтересів відомого мовознавця, професора Інституту славістики Віденського університету Міхаеля Мозера.

Нещодавно він презентував свою нову книгу «Нові причинки до історії української мови» у Слов’янській бібліотеці у Празі, і це стало нагодою, щоб поговорити про це широке коло питань із Радіо Свобода. Читати далі

Україна і Росія. Князь Володимир і походження української мови

Опубліковано:

image

Лариса Масенко

«Історія культурних зв’язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни», – писав Юрій Шевельов в есеї «Москва, Маросєйка» у 1954 році, коли в СРСР помпезно відзначали 300-річчя Переяславської ради як «свято возз’єднання» України з Росією. Натомість Шевельов мав інший погляд на цю подію: «Переяслав у перспективі трьох сторіч уявляється нам початком великої трагедії».

Війна на полі культури супроводжує й нинішній, уже збройний наступ Росії на Україну. Підтвердженням цього є відкриття в центрі Москви пам’ятника Київському князю Володимиру Великому. Читати далі

Міхаель Мозер: “Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі”

Опубліковано:

mozer

Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.

Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком його книжка «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, назву якої можна перекласти як «Нові причинки до історії української мови» («New Contributions to the History of the Ukrainian Language»). На ту саму тему Міхаель Мозер прочитав лекцію в столичній Книгарні «Є». Опісля Тиждень поспілкувався з професором, аби з’ясувати, про що йтиметься в «Нових причинках». Ми поцікавилися, чому він вважає цінними для нашої мови запозичення з польської XVII–XIX століть і як варто ставитися до суржику, не обійшли увагою і наболіле питання російської мови як другої державної. Читати далі

Історія: як білорусів змушували платити за власну ж русифікацію

Опубліковано:

500px-Regions_of_Belarus_(UKR)

Про це не писали у підручниках, але проблема русифікації населення гостро стояла й за півстоліття по приєднанні білоруських земель до Росії. Аби змусити людей говорити «нормальною» мовою, метод батога і пряника був використаний повною мірою: для тих, хто не приймав нову владу, – тюремний замок і Сибір, а для тих, хто змирився з життям під Росією, – російський театр.

Про створення в Мінську російського театру написав історик-архівіст Зміцер Дрозд для видання «Наша Ніва».

У січні 1877 Мінська міська управа зібралася на важливе засідання. А яким ще могло бути засідання, де обговорюють величезну діру в міському бюджеті? Перед управою постало питання: відмовити у фінансуванні Мінській губернській в’язниці або Мінському міському театру. Цей вибір мав свою логіку і походив з події 30-річної давнини. Але про все по черзі … Читати далі