На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.

Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт.

«Українська мова посідає надзвичайно важливе місце, і ми розуміємо, що без української мови не може бути України. Тому українська мова лежить в основі української державності й це додає особливого наголосу на важливості підтримки української мови», – наголосив Квіт.

За словами міністра, нині серед громадян України, які представляють різні нації, зростає кількість тих, хто цікавиться мовою і культурою України, та й сама українська мова дивує розмаїттям, визнав міністр.

А за даними соціологів, більш ніж половина жителів країни вважають рідною мовою українську. У свою чергу, більшість російськомовних громадян України державну мову розуміють без проблем. Ба більше, як стверджують автори статті в американському виданні Foreign Policy, з початком військової агресії Росії українці почали більше розмовляти саме українською.

«Я боюсь розмовляти російською мовою, тому що Путін може прийти мене захищати», «Я не хочу розмовляти мовою ворога, я хочу розмовляти мовою моєї країни», – наводять журналісти висловлювання українців, які ще донедавна використовували у вжитку російську мову.

На тлі зростання пошани та інтересу громади до української мови і традицій, влада нарікає на брак коштів для виконання низки програм, які мають популяризувати українську мову, традиції українського народу тощо. Тож підтримка і розвиток української мови знову справа активних українців (науковців, освітян, волонтерів), які у свою чергу вимагають від можновладців дотримуватись Конституції і забезпечити всебічний розвиток державної мови, зазначають у «Всеукраїнському комітеті захисту української мови».

Розвиток рідної мови – протидія «захисту російськомовного населення»

Наразі у комітеті вивчають досвід країн Євросоюзу з розвитку національних мов і культур. Наприклад, у Литві уже 15 років діє телефонна «мовна довідка», яка інформує про новітні тенденції розвитку литовської мови і консультує з приводу правил написання і читання литовською. А уряд Латвії планує перейти на єдиний стандарт освіти латиською мовою у державних і муніципальних школах, про що повідомила почесний консул Латвії у Чернігові Олена Вишнякова.

«Російськомовне населення Латвії складає близько 30 відсотків, фактично така ж кількість жителів країни підтримує імперські ідеї Росії. Крім того, за оцінками експертів, саме Латвія через значну кількість російськомовного населення, може стати наступним об‘єктом російської уваги. Тому вкрай важливо виховувати підростаюче покоління в національних традиціях, прищеплюючи любов до рідної мови з дитинства», – пояснила Вишнякова.

За оцінками експертів, саме Латвія через значну кількість російськомовного населення, може стати наступним об‘єктом російської уваги. Олена Вишнякова

Для популяризації і підтримки української мови громадський проект «Переходь на українську» презентував відео-заклик.

Зворушливий ролик розповідає історію подружжя з Донбасу, яке вирішило розмовляти українською з 2014 року. Автори сценарію – Ярина Чорногуз та Олександр Іванов. «Кохана, ти впевнена, що хочеш це (говорити українською – ред.) почати зараз? Якщо так, можна починати!», – вирішують герої стрічки, Павло та Інна Вишебаба.

Створення моди на українську мову, культуру, мистецтво потребує збільшення тиражів україномовних видань, художньої літератури і документалістики, а також збільшення україномовного контент на телебаченні і у радіоефірі, вважають фахівці. Вимогу «звільнити український теле- і радіопростір від московських окупантів»оприлюднили відомі митці, серед яких – брати Капранови, сестри Тельнюк, Олег Скрипка, Антін Мухарський, Сашко Ліринк та інші. Митці запропонували урядові України поширити санкції на російську культурну продукцію. Мова йде про долучення до списку товарів, вироблених у Росії і нині заборонених в Україні, всю російську відео та аудіо продукцію, включно з тією, за яку передбачена сплата коштів Російській Федерації за «авторське право».

На сайті президента України письменники і музиканти розмістили петицію з вимогою ініціювати заборону продукту Російської Федерації в українському ефірі. Для розгляду петиції президентом, вона має набрати 25 тисячі підписів.

17 лютого відбувся круглий стіл на тему «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки» за участю відомих музикантів. Учасники зустрічі звернулись до уряду з пропозицією – надати реальну підтримку українській музиці і культурі у цілому, не обмежуючись квотами на російську музичну продукцію.

«Українці – бідні родичі у своїй країні» – Антоняк

Літератори, у свою чергу, пропонують владі не на словах, а справами підтримати українську писемність і культуру. Насамперед, необхідно «осучаснити» уже чинні закони і програми на підтримку видання української книги. Так, публіцист і перекладач Божена Антоняк Радіо Свобода зазначила, що замість скорочувати видатки на освіту і науку, влада має знайти кошти для підтримки гуманітарної галузі.

«Українці – бідні родичі у своїй країні. Як такий стан речей здолати? Перше, це треба зробити доступнішою українську книжку, зробити її доступною в усій країні, адже досі є міста, де людина на вибір має тільки російську і тільки російську книжку. І людина, хоче вона того чи ні, але до такої ситуації призвичаюється, і рідко хто буде з цим боротись. Якщо з боку держави будуть зроблені відповідні кроки, налагодить поширення української книги по всій країні, тоді людина зможе купити українську книжку будь-де. Те саме стосується преси, те саме стосується освіти, тому що два найважливіші чинники, які формують ідентичність – це, передусім, освіта і книжка», – зауважила Антоняк.

Треба зробити доступнішою українську книжку в усій країні, адже досі є міста, де людина на вибір має тільки російську і тільки російську книжку. Божена Антоняк

Ініціативу низки видавців і письменників щодо заборони книг з Росії розглядає український уряд. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручивурядові до кінці лютого вирішити, чи забороняти ввезення російських книжок в Україну. Щоправда, цю ініціативу не всі видавці зустріли схвально, хоч і визнали, що книжковий ринок України до початку військової агресії Кремля був «зациклений» на Росії.

В Україні варто популяризувати перемоги українців у різні історичні періоди. Оскільки це позитивний досвід, це формування образів непереможних героїв і поваги до країни, де вони народились, вважає історик і публіцист Олександр Палій.

«Історія не дає зникнути урокам, які бере для себе кожне наступне покоління. Як людина без пам’яті є цілком безпорадною, так і народ без історичної пам’яті є приреченим на повторення історичних помилок. Тому людина, яка знає історію, мову, культуру своєї країни, не буде ані дурною, ані безпорадною», – зазначив Палій у розмові з Радіо Свобода.

Історик також пропонує нариси з історії України «поставити на потік», тобто видавати науково-популярні книги і комікси, знімати героїчне кіно тощо. Фотопортрети захисників Донецького аеропорту, зробленіамериканським журналістом Сергієм Лойком, як і документальні стрічки і книги про «кіборгів» (серед яких проект Радіо Свобода «АД 242») зробили для формування модерного образу безстрашного оборонця України більше, ніж державна пропагандистська машина, зауважив фахівець. І це ті приклади з історії і сьогодення держави, від яких залежить існування України у майбутньому, вважають фахівці.

Автор: Богдана Костюк

Джерело: Радіо Свобода