Денний архів: 1, Липень, 2015

Як мотивувати громадян України вивчати мову?

Опубліковано:

10857088_735082859951192_8448450416154673804_o

Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі

В Україні відкриють недільні школи для вивчення кримськотатарської мови

Опубліковано:

krym

Кримські татари, які залишили Крим після анексії, зможуть вивчати рідну мову в недільних школах на материковій Україні.

Про це кореспонденту Крим.Реалії сказав голова державної служби у справах АРК і Севастополя при Кабінеті міністрів України Аслан Омер Киримли.

«Ми ведемо переговори з культурними центрами, зокрема у Львові, щоб там організувати вивчення кримськотатарської мови. Поки у форматі школи вихідного дня, недільної школи. Поки так, на жаль», – сказав Киримли.

Серед міст, де планується організувати вивчення кримськотатарської мови, він назвав Київ і Вінницю. Читати далі

У 1919 році існувало близько 200 заборон української мови – історик

Опубліковано:

Gennadiy-YEfimenko

Якою була мовна політика більшовиків в Україні до Другої світової війни? Що було причиною «українізації» у 20-х роках? Чому українську мову почали виштовхувати на другий план? На ці запитання Громадському радіо відповідає Геннадій Єфіменко — історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Василь Шандро: Чи вважаєте ви, що мова в Україні стала тим подразником, за яким суспільство розділяється зараз?

Геннадій Єфіменко: Це питання риторичне. Ми бачимо скільки зараз російськомовних патріотів. За мовною ознакою розколоти не вдалося. А після більшовистського захоплення України, комуністи побоювалися, що через українську мову, бажання її захистити, станеться розкол — розкол українців і більшовиків. 1919-го року, коли більшовики захопили владу, вони українську мову вважали контрреволюційною. Коли до Василя Боженка звернулися з проханням поставити Енеїду, то він відповів; «Виставу дозволяю, але забороняю ставити контрреволюційною мовою». (Українською) Сам Скрипник (нарком освіти УРСР) підрахував, що в 1919 році існувало більше 200 різних заборон української мови. Читати далі