Вже наприкінці квітня розпочне діяти унікальний он-лайн курс української мови “Є-Мова“, створений завдяки проекту EGAP Challenge Vinnytsia. Розробити курс із української мови вирішила команда фахівців із різних міст України. Курує проектом Анастасія Розлуцька, координаторка Безкоштовних курсів української мови.

Дівчина нині живе у Києві, де 4 роки тому зорганізувала масштабний і єдиний у своєму роді проект із факультативного вивчення української мови, котрий нині діє в 25-ти містах України. Чому вивчення української мови в Україні стало таким нагальним, як розвивався проект і які його майбутні перспективи – Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Vежі.

• Анастасіє, розкажи – як почав діяти цей проект і чому саме українська мова?

– У нас зібралася команда волонтерів, котрі об’єдналися після прийняття одіозного закону Колісніченка-Ківалова, це був 2012 рік. Ми тоді захотіли організувати офлайнові безкоштовні курси української мови. Рік на роздуми брали – робити його, чи ні, бо закон не давав дороги до розвитку української мови як такої. І до того держава за 20 років незалежності  ніяк цьому не сприяла – якось вивчали мову на шкільному рівні, в університетах. І от це й усе.

Й от ухвалили цей одіозний законопроект, і народному депутату Олесю Донію прийшла ідея зробити безкоштовні курси української. Ну ідея – це добре, але її треба було реалізувати. І мені це було близьке,  тож я відгукнулася. Знайшла волонтерів. Але одними волонтерами «ситий не будеш» – треба ж було ще розробити концепцію, методику викладання. І тут я по допомогу звернулася до Міністерства освіти – там у мене друзі працювали. І так потрухи ми зліпили спочатку концепцію і методичну частину, знайшлися волонтери і ми почали працювати. Як тільки запустили сторінку в Фейсбуці – до нас одразу долучились чотири міста: це був тоді ще Кіровоград – зараз Кропивницький, Калуш, Луганськ і Херсон. А тоді вже й приєднався Київ. У столиці на тоді сформувалося дуже багато груп – це десять із наповнюваністю до 20 осіб. І для нас це було здивуванням – що цей попит таки існує. Тоді ж курси з’явилися у Вінниці, їх координує дотепер Дарина Уманська. До речі, скоро буде вручення сертифікатів.

• Якщо говорити про проект безкоштовних курсів в аудиторіях, він  має якесь фінансування?

– Ні, ми всі працювали і працюємо як волонтери, фінансування – немає. Насправді, я його шукала. Але завжди отримувала відповіді штибу «Мова – це не на часі». Це якщо я зверталась до якихось проукраїнських кіл чи бізнесменів. Ну, а міжнародні фонди логічно відповідали: «Вибачте, але шукайте фінансування на українську мову серед своїх». Тому ми досі, уже чотири роки, залишаємося волонтерським проектом. Щоправда, відкрили собі благодійний рахунок, створивши громадську організацію «Український світ», де люди могли поділитися якоюсь копійчиною. Адже нам все ж треба для роботи хоча б якісь мінімальні витратні матеріали купити – папір для роздруківки уроків, дошку. Також випускаємо брендовану продукцію – футболки із тематичними написами і малюнками, чашки, ручки. Статут громадської організації це дозволяє, якщо зароблені кошти ми направляємо на свою подальшу діяльність.

• Які міста нині є учасниками проекту «Безкоштовні курси української мови»?

– Зараз до проекту долучилися вже 25 міст. Найбільше – це прифронтова зона: Луганськ, Донець, до окупації Криму був Севастополь, де працювало хоч і всього дві групи, але вони були. Це були не просто нудні аудиторні навчання – ми продавали українські книжки, привозили на лекції письменників, організовували квести і взагалі багато занять відбувалися в ігровій формі, щоб заняття відбувалися цікаво та інтерактивно.

• Хто вони – учасники курсів з української мови в Україні?

– Це люди, які чують українську, навіть знають її. Але в них є мовний бар’єр, бо вони російськомовні, їх середовище теж російськомовні, відповідно – умов для практики та розвитку української немає. Ми під час курсів, які тривають півроку, створюємо їм це середовище і ці умови для того, щоб почати розмовляти українською. По завершенню курсів люди, які відвідали мінімум 60% занять, складають фінальний іспит та отримують сертифікат

• Ці сертифікати мають якусь юридичну силу?

– Ліцензії як такої ми не маємо, але намагатимемося отримати. Проте, наші сертифікати знають і цінують. Був навіть випадок, коли мені зателефонувала одна дівчина і хотіла «домовитися» – придбати сертифікат, не проходивши курси. Їй, виявляється, це було потрібно для роботи. Але я відповіла, що ми видамо сертифікат лише в тому випадку, коли вона прийде на навчання. Інших шляхів його отримання не існує.

• Проекту вже 4 роки – це досить тривало, з огляду на його волонтерську складову. Коли ви відчули, що це потрібно і не можна його полишати?

– Він від початку виявився затребуваним. Але після Майдану у 2014 році попит зріс у чотири рази. І, знову ж таки, розростатися він почав активно у прифронтовій зоні: курси відкрилися у Сіверодонецьку, Костянтинівці, Краматорську, Слов’янську, Дружківці, Покровську (колишній Красноармійсь), в Маріуполі. І координаторами курсів у цих міста стали люди, яких спіткала нелегка доля – вони стали переселенцями з тієї окупованої території: Ясинуватої – як Оксана Муравльова, чи як Наталка Шевченко із Макіївки.

• Де відбувалися тоді ці курси? І чи зараз в суспільстві утримується ця активна зацікавленість?

– На східній Україні це відбувалося переважно на базі бібліотек, бо вони надавали приміщення безкоштовно. Щодо попиту, то на прикладі Києва можу сказати, що у нас було 10 груп, в кожній до 20 осіб. Тоді це вже стало 400 осіб. А цього року вже зареєструвалося 800 осіб. Власне, це і стало для нас викликом – що робити? Де шукати нові приміщення і нових волонтерів? Тому й постало питання про організацію курсів онлайн. Так і народилася ідея створити платформу «Є-Мова».

• Коли «Є-Мова» почне працювати? Для кого вона створена?

– Працювати вона має почати з кінця квітня у тестовому режимі. Тому що якщо офлайнові курси ми можемо організувати безкоштовно, то в мережі на це вже потрібні гроші: для створення самої платформи, що передбачає залучення ІТ-спеціалістів, для обслуговування та адміністрування сайту. Ми ж хочемо, щоб там були відео-уроки, що передбачає монтаж – на це теж треба трошки витратитися. Тому, коли почули про проект EGAP Challenge у Вінниці, вирішили подаватися. Наш проект було відібрано на інкубацію, на що ми отримали певний стартовий капітал. І протягом двох місяців мали розробити платформу та залучити перших її користувачів. Оскільки ми хочемо, аби курси були як для російськомовних українців, так і для іноземців, то заручилися вже підтримкою нашої діаспори у Великобританії та в Естонії. Попередньо відомо, що 29 квітня на базі центру інновацій та підприємництва iHUB Vinnytsia відбудеться презентація перших напрацювань. Тоді й запуститься проект.

• Що являтиме собою онлайн-платформа «Є-Мова»?

– Якщо ви маєте уявлення про онлайн-курси, наприклад, з англійської мови, то ми хочемо зробити таке, але тільки для української. Так само буду різні рівні знання мови – А1, А2, В1, В2, С1, С2. Людина заходить на сайт, реєструється, складає тест на визначення рівня знання мови і розпочинає займатися. Основу курсів он-лайн складатимуть безкоштовні заняття. Проте, ми плануємо створити можливості замовлення викладача, який вже за окрему плату по відео-зв’язку буде займатися із учнем. Але, по завершенню навчання для отримання сертифікатів усе одно потрібно буде складати завершальний офлайн-іспит, тобто – в аудиторії. Хочемо, щоб ця платформа допомогла людям поглиблювати знання з української, стала посібником із вивчення мови іноземцями – над цим будемо працювати далі. Крім того, ми будемо створювати невеликі відеоролики, інтерактивні задачки. А ще – будемо запрошувати письменників, які читатимуть лекції он-лайн.

• Які письменники вже зголосилися допомогти?

– Вже маємо попередні домовленості із Дзвінкою Матіяш, Ростиславом Семківим та Сашком Лірником.

Анастасія Розлуцька також розповіла, що у Вінниці за 4 роки курси української мови офлайн пройшло більше сотні людей, з яких було чимало переселенців. Зауважила також, що більшість учасників курсу на початку соромилися визнавати, що погано володіють українською мовою. Тому курси на платформі «Є-Мова» мають допомогти також тим, хто не готовий виходити і спілкуватися небездоганною  українською, а бажає посилити свої знання.

Дата презентації проекту – 29 квітня – є попередньою. Цього дня у вінницькому iHUB буде презентовано ще інші проекти, які претендують стати фіналістами конкурсу EGAP Challenge, аби отримати фінансування на розвиток своїх стартапів.

EGAP Challenge є спільною ініціативою Державного агентства з питань електронного урядування, Фонду Східна Європа, Фонду Innovabridge та інших партнерів у рамках реалізації програми EGAP. Фінансується Швейцарською конфедерацією та реалізується за підтримки Прем’єр-міністра України. Проект спрямований на розробку та впровадження інноваційних сервісів у сфері електронної демократії: від сервісів для громадян та бізнесу до засобів протидії корупції та підвищення прозорості органів влади. Переможці отримують 50-250 тисяч гривеньпризових на подальший розвиток своїх стартапів. Загальний призовий фонд проекту – 2 мільйони гривень на всі ідеї.

Автор: Віталія Мазур

Джерело: Вежа