Скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка» вимагали 23 січня під стінами Конституційного суду України. Суд продовжує розгляд подання про відповідність цього закону Конституції. Між тим, у парламенті говорять про готовність проголосувати за один із «мовних законопроектів», який скасує «закон Ківалова-Колесніченка» та статус російської як регіональної мови зокрема. А в опозиції заявляють про «згубні наслідки» таких рішень. Експерти ж говорять про неготовність і небажання влади змінювати чинний мовний закон, ухвалений у часи Януковича.
У Києві біля Конституційного суду близько ста активістів 23 січня вимагали скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка». Учасники протесту також вимагають звільнення тих суддів Конституційного суду, які працюють з часів колишнього президента Віктора Януковича і, на думку протестувальників, блокують визнання неконституційним цього закону».
Цей закон ухвалювали з величезними порушеннями процесуальних норм, і навіть за відсутності в країні деяких депутатів, чиї картки голосували, заявив під час протесту під КСУ лідер об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок. Нині ж, за його словами, питання свідомо затягують як у суді, так і у Верховній Раді та на Банковій.
«Очевидно, закон внесли до порядку денного, щоб ухвалити якесь рішення. Але коли раніше ми, колишні народні депутати та активісти, могли брати участь у таких засіданнях, то нині його призначили у закритому режимі. Ще одним пунктом у порядку денному є обрання голови суду. І для нього розгляд подання щодо цього закону буде таким собі іспитом на правдивість», – наголосив Тягнибок.
За словами представників об’єднання «Свобода» та інших громадських організацій, які прийшли під стіни КСУ, президент України Петро Порошенко досі не призначив суддів Конституційного суду за своєю квотою, так само, як і Верховна Рада, яка має призначити кількох нових суддів, на місце тих, які працюють від часів Януковича.
«Чимало суддів працюють з часів Януковича, саме вони проти визнання цього закону неконституційним. Але є й позитив. Суддя-доповідач Ігор Сліденко мало не щотижня робив подання щодо цього закону, доки зрештою суд не здався», – зазначив ініціатор акції протесту, заступник голови Координаційної ради із застосування української мови в усіх сферах життя при Міністерстві культури Тарас Марусик.
Утім, 23 січня Конституційний суд не завершив розгляду цього питання, йдеться на його сайті.
Верховна Рада може не чекати рішень Конституційного суду, а просто ухвалити один із поданих мовних законопроектів, що автоматично скасує чинний закон, пояснив Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський. За його словами, для цього парламент здатен набрати достатню кількість голосів.
«Я голосуватиму за один із мовних законів, поданих до парламенту. Усі три законопроекти ми підтримали на комітеті. Якщо один із них буде ухвалено, то автоматично втратить чинність закон Ківалова-Колесніченка», – пояснює депутат.
Частина парламентської опозиції, зокрема «Опозиційний блок», традиційно виступає категорично проти зміни чи скасування чинного закону про засади мовної політики. Нинішні спроби це зробити – є лише намаганням відвернути увагу суспільства від економічних проблем, і вони матимуть згубні наслідки для України, заявив у коментарі Радіо Свобода співголова фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул.
«Зараз, як тільки гіршає економічна ситуація, долар росте неконтрольовано, новий виток тарифів, одразу починають порушувати питання мови, питання війни, радикали блокують Києво-Печерську Лавру. Тобто, роблять усе для відвернення уваги людей від економічних питань. Ми маємо зрозуміти, що саме ми будуємо. Якщо це мультикультурна, багатомовна толерантна європейська держава, тоді модель регіональних мов, імплементація Європейської хартії, тоді це правильно. Якщо ж ми будуємо державу на основі націоналізму, причому зразка 19-го століття, – то треба цей закон скасовувати. Але я особисто за будівництво європейської держави», – сказав Олександр Вілкул із «Опоблоку». Він попереджає, що в разі скасування чинного мовного закону «розкол у суспільстві лише поглиблюватиметься».
Зручним моментом для зміни мовного закону був би період економічного зростання – політолог
Нинішня влада не готова братися за мовне питання через цілу низку причин, і ситуація може змінитися лише безпосередньо під час виборчих перегонів, пояснює Радіо Свобода перспективи зміни мовного законодавства в Україні політичний експерт Олександр Солонтай.
«На це немає ніякої політичної волі. Тоді, у 2014 році, рішення про скасування мовного закону не підписали, бо українська влада врахувала і міжнародну реакцію на такі законодавчі зміни, і внутрішню реакцію російськомовного Сходу, і те, що чимало російськомовних зі зброєю пішли захищати Україну. Нині момент теж незручний. Зручним він був би на тлі економічного зростання, як ще один крок для зміцнення державності. Втім, розгляд законів на заміну «законові Ківалова-Колесніченка» можливий у рамках виборчої кампанії одного з кандидатів у президенти, але це буде точно не Порошенко», – визнає експерт.
Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» (неофіційно відомий як «закон Ківалова-Колесніченка») 3 липня 2012 року з численними порушеннями, які зафіксувала опозиція. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких тодішня влада застосувала силу.
За скасування «мовного закону» Верховна Рада проголосувала ще 23 лютого 2014 року, однак тодішній голова Верховної Ради та виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов не підписав схвалений закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики»: за його словами, це «призвело б до загострення соціальної напруги та створило б умови для політичних спекуляцій».
У липні 2014 року із клопотанням визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним до КСУ звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, крім того – низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови над державною. Також вони звернули увагу, що передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших».
Ще в грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі.
Автор: Євген Солонина
Джерело: Радіо Свобода
