Колишній боєць батальйону “Артемівськ”, учасник оборони Дебальцевого Віталій Овчаренко розповів Громадському телебаченню Приазов’я про те, як українська мова може врятувати життя на фронті.
Архів автора: Редактор
Порошенко готовий винести питання другої державної мови на референдум
Президент України висловив впевненість, що навіть у разі проведення всеукраїнського референдуму український народ ніколи не підтримає питання про введення другої державної мови і федералізацію України. Як передає УНІАН, це він сказав сьогодні під час зустрічі зі студентами Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка
Петро Порошенко зазначив, що за соціологічними опитуваннями, 89% українців вважають, що єдиною державною мовою має бути українська, наголосивши: “Я сказав, друзі, я не боюся. Я готовий в будь-який час винести ці питання на референдум, і український народ прихильникам другої державної мови і прихильникам федералізації, скаже своє рішуче ні”. Читати далі
Чи сприяє розширення ЄС «європейськості» української мови?
Події в Україні пробудили інтерес до української мови в Західній Європі і Північній Америці – лінгвіст Даниленко. Про це повідомляє Радіо Свобода.
«Треба бути демократичним і багато чого дозволяти, але з іншого боку треба підтримувати українську мову. Без сумніву, без підтримки, на жаль, нічого не вийде після тих жахливих умов, в яких століттями існувала українська мова. Підтримка обов’язково має бути, бо самопливом українську мову не захистити. На жаль, мусимо ще пройти період коли мова мусить мати державну підтримку», – каже професор лінгвіст Андрій Даниленко.
У світі нараховують 315 мільйонів людей, які спілкуються слов’янськими мовами і цими мовами говорять в багатьох країнах Європи, а їхні носії є на всіх континентах. Як історія впливає на розвиток мови і чи не є ми свідками нині процесів, які мають неабиякий вплив на розвиток слов’янських мов? Про це з лекцією в Карловому університеті у Празі виступив професор університету в Нью-Йорку Андрій Даниленко. Читати далі
Громадська палата Криму виступила проти вивчення української та кримськотатарської мови в школах
Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.
Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.
«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі
У Киргизстані пропонують відібрати в російської мови статус офіційної
У Киргизстані пропонують ініціювати поправки до Конституції, які передбачають усунути з Основного закону країни норму про офіційну мову. Про це сьогодні повідомив голова Національної комісії з державної мови Егемберді Ерматов, передає Tengrinews.kz.
Голова Нацкомісії поскаржився, що міністерства та державні установи Киргизстану свідомо не переходять на діловодство киргизькою мовою, посилаючись на Конституцію, де дозволено використання російської мови. Читати далі
Херсонці розповіли, чи потрібні їхньому місту російські школи
Журналісти видання “Херсонские вести” провели опитування на вулицях Херсона про те, чи потрібні місту російські школи.
Українська мова залишиться в університетах – Міносвіти
Міносвіти рекомендує вищим навчальним закладам при розробці навчальних планів, робочих навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік забезпечити викладання української мови, історії та філософії. Про це пише “Українська правда. Життя”.
Ці предмети формують компетентності з історії та культури України, філософії, української мови, зазначається в листі МОН від 11 березня цього року.
Загальний обсяг для вивчення цих дисциплін – не менше 12 кредитів ЄКТС, якщо відповідні дисципліни не є профільними. Вищі навчальні заклади мають право самостійно визначати форми і методи викладання цих предметів. Читати далі
Пиши українською. Як змусити виробників маркувати товари
Відсутність панелі українською мовою на побутовій техніці, дублювання інформації у паспорті громадянина України російською мовою – речі, які більшість українців сприймають за звичні.
33-річний викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Літинський каже: це суперечить українському законодавству. Про те, як кожен громадянин може відстоювати свої права, він розповів в інтерв’ю Tvoemisto.tv.
Про боротьбу за права споживачів: як все починалося
У 2012 році я купував собі пральну машину і не міг ніяк знайти техніку з панеллю українською мовою. Я замовив пралку через мережу Інтернет, однак коли отримав її, то побачив, що вона із написами іноземною мовою на панелі керування. Однак це суперечить закону. Читати далі
Костянтин Матвієнко. Хіба до мови зараз?
Російське не здає своїх позицій в Україні, воно наступає. Російською видається абсолютна більшість друкованих ЗМІ. Дикою є ситуація у книговидавництві: за два місяці минулого року кількість примірників книжок українською, виданих вітчизняними видавцями, склала 5 млн 957, а за два місяці цього року – 1млн. 327 тисяч. Зменшення у 4, 5 рази. Щодо електронних книжок данні відсутні, проте можна припустити, що і там ситуація не краща.
З блогу Костянтина Матвієнка, політичного експерта.
Роман Матис. Права україномовних в Україні. Три роки діяльності ініціативи “И так поймут!”
Блог Романа Матиса в Gazeta.ua.
Доброго дня, мене звати Роман і я україномовний. Саме такою фразою і з нотками жалю в голосі більшість громадян України щодня розпочинають діалог із навколишнім середовищем.
Конституційні права українців порушуються грубо і цинічно іншими співгромадянами, котрі не вважають за необхідне в Україні надавати інформацію в бізнесі чи роботі ЗМІ українською мовою. Роблять вони це випадково чи навмисне – не важливо. Важливо те, що у підсумку, україномовні для того, щоб у своїй країні отримувати потрібну їм інформацію, повинні володіти іноземною мовою.
Усвідомлення цього привело мене до того, що у березні 2012 року я заснував ініціативу з відстоювання прав україномовних – “И так поймут!“.
Нашим завданням є опонування позиції бізнесів та ЗМІ стосовно мовної ситуації, захист прав україномовних на доступ до інформації рідною мовою, формування гідної позиції україномовних та нових трендів в інформаційному просторі. Читати далі