Тарас Марусик
Нещодавно міністр освіти та науки України висловилася на тему вивчення української мови в загальноосвітніх школах. «Вчителі української мови, – зазначила Лілія Гриневич, – почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення». Читати далі
Наталія Гарасівка
Сьогодні з’являються не лише нові суспільні сфери, а й навіть нові виміри реальності, в нашому випадку йтиметься про інтернет-простір. Він, як й інші сфери, для повноцінного функціонування не може обійтися без мови. Беручи до уваги двомовність на території нашої країни, цікаво дослідити хто, де і для чого послуговується в інтернеті українською чи російською мовою, наскільки чутливим до мови є сам інтернет-простір. Читати далі
Світлана Ославська
В Україні від російської мови на користь української відмовляються частіше з причини нонконформізму, ніж патріотизму. Ці історії – не так про любов до країни, як про пошук свого голосу.
Принаймні раз на рік українське суспільство запекло обговорює українську та російську мови. Спостерігаю за цими дискусіями і розумію, як же всі ми хочемо – і боїмося – говорити про мову. Читати далі
Надання російській мові тимчасового або постійного статусу на Донбасі як регіональної може стати компромісом. Про це написав на “Українська правда“.
Він виклав позиції, “за якими необхідно визначити міру припустимого для українського суспільства компромісу”. Читати далі
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій під час судового засідання у справі звинуваченого в держзраді екс-голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова попросив, щоб представник захисту ставив йому запитання державною мовою, а не російською. Голові ВР відмовили в цьому, натомість запропонували послуги перекладача.
Про це повідомляє Еспресо.TV. Читати далі
Сімович. На теми мови. Прага-Берлін, 1924. Видавництво „Нова Україна”.
Передрук: Василь Сімович. Праці в 2-х томах. Чернівці. Видавництво „Книги-XXI“, 2005.
Під „москвофільством“ у сфері мови я розумію ось що: приймати те, що від чужих народів попадає до скарбу нашої мови, не від них безпосередно, а просіяним крізь московське сито [це проявляться й у правописі чужих слів, і в відміні, й у роді, який прикладаємо до чужих слів і т. д.]; іґноруючи закони української граматики, заводити в нашу мову московські форми; оминаючи свої власні фрази, брати московські; дослівно перекладати [а то й не перекладеними лишати] слова й вислови з московської мови, не додивляючись до тoгo, чи вони відповідають духові нашої мови, чи ні й т. д.
Консерватизм наших авторів проявляється в тому, що вони, звикши й до неорґанічно нераз утвopeнoгo слова, форми, фрази, опираються не тільки витвореним у дусі нашої мови новотворам, але й народнім словам, чи фонетичним явищам, що, з якоїсь та причини, не здобули собі права громадянства в письменницькій мові.
3 липня, в річницю прийняття закону “Про засади державної мовної політики” (закон Ківалова-Колесніченка) та початку протестів, відомих як Мовний Майдан, під Українським домом у Києві відбудеться громадська акція “ЗА ЗАКОН ПРО МОВУ”.
Про це повідомляють організатори на Фейсбук-сторінці. Читати далі
Відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків.
Про це пише “Конкурент“. Читати далі
Тетяна Юла
«Бойовий суржик» – явище достатньо нове й неоднозначне. Виник серед українських фейсбук-блогерів у період Майдану й до цього часу продовжує існувати на просторах інтернету. Читати далі
ФСБ активізувала заходи із виявлення громадян з проукраїнськими настроями у Криму. Пояснюють це боротьбою з українськими шпигунами та диверсантами, – сказав під час брифінгу речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник.
Про це повідомляє Gazeta.ua. Читати далі