Журналісти видання “Херсонские вести” провели опитування на вулицях Херсона про те, чи потрібні місту російські школи.
Законодавство визначає мову. Чи навпаки?
Сучасна політика будь-якої держави, в тому числі й України, спирається перш за все на правові механізми, за допомогою яких можна не лише окреслити рамки суспільного життя, а й певною мірою «підштовхнути» та надати правильний вектор його розвитку. Однак чи відповідає мовна політика держави в частині правового регулювання державотворчим цілям?
Правове закріплення порядку використання мов України тягнеться ще з 1989 р., коли був прийнятий Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР». Як це не парадоксально звучить, однак цей закон із певними змінами діяв аж до прийняття в 2012 р. сумнозвісного Закону «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон), основою для якого стала Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Однак більш глибокий погляд на суть та призначення цієї Хартії дозволяє стверджувати, що українським законодавцем була використана хибна позиція щодо необхідності як її ратифікації, так і прийняття в подальшому на її основі Закону. Читати далі
Українська мова залишиться в університетах – Міносвіти
Міносвіти рекомендує вищим навчальним закладам при розробці навчальних планів, робочих навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік забезпечити викладання української мови, історії та філософії. Про це пише “Українська правда. Життя”.
Ці предмети формують компетентності з історії та культури України, філософії, української мови, зазначається в листі МОН від 11 березня цього року.
Загальний обсяг для вивчення цих дисциплін – не менше 12 кредитів ЄКТС, якщо відповідні дисципліни не є профільними. Вищі навчальні заклади мають право самостійно визначати форми і методи викладання цих предметів. Читати далі
Пиши українською. Як змусити виробників маркувати товари
Відсутність панелі українською мовою на побутовій техніці, дублювання інформації у паспорті громадянина України російською мовою – речі, які більшість українців сприймають за звичні.
33-річний викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Літинський каже: це суперечить українському законодавству. Про те, як кожен громадянин може відстоювати свої права, він розповів в інтерв’ю Tvoemisto.tv.
Про боротьбу за права споживачів: як все починалося
У 2012 році я купував собі пральну машину і не міг ніяк знайти техніку з панеллю українською мовою. Я замовив пралку через мережу Інтернет, однак коли отримав її, то побачив, що вона із написами іноземною мовою на панелі керування. Однак це суперечить закону. Читати далі
Костянтин Матвієнко. Хіба до мови зараз?
Російське не здає своїх позицій в Україні, воно наступає. Російською видається абсолютна більшість друкованих ЗМІ. Дикою є ситуація у книговидавництві: за два місяці минулого року кількість примірників книжок українською, виданих вітчизняними видавцями, склала 5 млн 957, а за два місяці цього року – 1млн. 327 тисяч. Зменшення у 4, 5 рази. Щодо електронних книжок данні відсутні, проте можна припустити, що і там ситуація не краща.
З блогу Костянтина Матвієнка, політичного експерта.
Роман Матис. Права україномовних в Україні. Три роки діяльності ініціативи “И так поймут!”
Блог Романа Матиса в Gazeta.ua.
Доброго дня, мене звати Роман і я україномовний. Саме такою фразою і з нотками жалю в голосі більшість громадян України щодня розпочинають діалог із навколишнім середовищем.
Конституційні права українців порушуються грубо і цинічно іншими співгромадянами, котрі не вважають за необхідне в Україні надавати інформацію в бізнесі чи роботі ЗМІ українською мовою. Роблять вони це випадково чи навмисне – не важливо. Важливо те, що у підсумку, україномовні для того, щоб у своїй країні отримувати потрібну їм інформацію, повинні володіти іноземною мовою.
Усвідомлення цього привело мене до того, що у березні 2012 року я заснував ініціативу з відстоювання прав україномовних – “И так поймут!“.
Нашим завданням є опонування позиції бізнесів та ЗМІ стосовно мовної ситуації, захист прав україномовних на доступ до інформації рідною мовою, формування гідної позиції україномовних та нових трендів в інформаційному просторі. Читати далі
Естонським дітям показали, як потрібно спілкуватися з людьми, що говорять російською
Окупантам в країні не раді, тим, хто хоче до Росії, відразу радять забиратися геть, але до туристів треба ставитися добре. Читати далі
Пентагон додав українську мову до списку пріоритетних
Пентагон розширив кадровий запит для людей зі знанням української мови, – повідомляє Українська Правда. Про це кореспонденту Української служби “Голосу Америки” повідомив високопоставлений чиновник в армії США.
Набір людей до Міністерства оборони США зі знанням української мови почався із січня цього року в рамках програми MAVNI (Military Accessions Vital to the National Interest), що в перекладі з англійської – військовий набір, необхідний для національної безпеки.
Як повідомили у Пентагоні, нові кадри набирають з різних професій: від релігієзнавців до медичних спеціалістів. Читати далі
Галина Пагутяк. Якою мовою ми воюємо?
Вчора я зустрілася з пораненим військовим, що лікується зараз у госпіталі. З Вінничини. Він перепрошував за суржик, цей милий чоловік, що пройшов пекло, і має пробиті легені. Хоч я й не робила зауважень.Він переконував мене, що вони не вбивають дітей. Хоч ми й так це знаємо. Цей простий чоловік, водій БТР здивував мене ще й тим, що, чуючи нові українські слова, тішився і намагався запам’ятати. Він був як земля, що прокинулась навесні й готова до того,щоб її засіяли добрим зерном. Тим часом наша інтелігенція розважається поголовно суржиком у Фейсбуці, де треба й де не треба, криє матами. Вони теж хороші люди, симпатичні, і теж воюють за Україну. Однак серед бруду і крові війни потрібне сталеве чисте лезо мови. Читати далі
Росія уже занепокоєна становищем російської мови у Молдові
Росія стурбована становищем російської мови в Молдові. Про це заявив посол РФ в Кишиневі Фарит Мухметшін в інтверв’ю РИА Новости, – повідомляє Українська Правда.
Він нагадав, що у листопаді минулого року в Молдові набув чинності новий кодекс про освіту. За словами посла, цей кодекс гарантує навчання румунською мовою, а навчання мовами національних меншин здійснюватиметься “лише в межах можливостей системи освіти”. Читати далі