Російську мову, щоправда, я теж вивчила з дитинства. Це було просто, навіть попри те, що в школі уроків російської не було. Читати далі
Етнічні українці втратили можливість навчатися рідною мовою у Криму після анексії півострова і введення освітніх стандартів Російської Федерації.
Про це йдеться у доповіді, оприлюдненій на сайті Верховного комісара ООН з прав людини, – повідомляє Українська правда. Читати далі
У Франції суд 12 серпня заборонив подружжю називати свою дитину ім’ям, що містить бретонську літеру «ñ».
Про це пише Hromadske із посиланням на The Local. Читати далі
Керівництво кав’ярні мережі “Aroma Kava” прийняло рішення звільнити баристу Євгена, який відмовився обслужити відвідувачів українською мовою і ображав патріотів.
Як повідомляє Gazeta.ua, про це стало відомо з повідомлення на сторінці закладу у Фейсбуці. Читати далі
Росія в Криму відповідальна за дискримінацію українців і кримських татар в доступі до освіти рідною мовою. Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти рідною мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.
У 2013 році в Криму 13 589 осіб здобували освіту українською мовою, а вже у 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз. Читати далі
Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».
Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною травлею Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.
Отже більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу ( батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці. Читати далі
Чистий, світлий магазин. Чудовий асортимент за помірну ціну. Клієнт набирає повний візочок товарів і підходить до каси. В нього чудовий настрій.
За касою, акуратна дівчина привітно усміхається – і вітається мовою X.
Клієнт сухо відповідає мовою Y.
Касирка, не менш ввічливо, продовжує говорити мовою X.
Клієнт відповідає мовою Y; він стає різким і нервовим.
Касирка щиро не розуміє у чому річ. І продовжує мовою X.
Клієнт агресивно вимагає відповідати Y, посилаючись на те, що це – тутешня мова.
Касирка відповідає мовою X. Клієнт залишає товар і йде геть, гупнувши дверима.
Касирка потискає плечима: “І чому він такий психований? Я ж до нього нормально, а він…”
Подібна сцена могла б відбутися і в Україні, і у Квебеку, і у багатьох інших частинах світу. І, до речі, відбувається з певною регулярністю. Читати далі
Багатодітну вдову кіборга побили в магазині у Дніпрі за українську мову та вирвали з вуха сережку з тризубом, про це повідомляє ТСН.
Вдова загиблого бійця, оборонця Донецького аеропорту з позивним «Сім’янин», волонтерка Анна Счасна-Гарус заявила, що її побили й образили в магазині тканин і фурнітури на житловому масиві «Парус». Читати далі
У Кропивницькому створили онлайн-карту лояльності кав’ярень та ресторанів міста до україномовних клієнтів.
Ініціаторами виступили громадські активісти, обласні осередки організацій “Просвіта” ім. Т. Шевченка, “Руху захисту української мови”, “Союзу українок” та ГО “Спільна дія”, які вже встигли перевірити 49 закладів харчування. Читати далі
Павло Подобєд
У лютому в Херсоні сталась подія, що широко обговорювалась не лише серед місцевих ветеранів та волонтерів, але й стала темою для гарячих дискусій у мережі. У херсонському Центрі надання адміністративних послуг чиновниця відмовила відвідувачу в обслуговуванні українською мовою.
Працівниця ЦНАПу спершу відмовилась зробити необхідну ксерокопію паспорта п. Ігоря Петренка, а коли чоловік попросив, щоб у державній установі до нього звертались українською мовою – почала його ігнорувати, а згодом викликала охорону. Після цього херсонцю довелось захищати свої права на обслуговування державною мовою перед охоронцем та начальницею відділу ЦНАП. Читати далі