Архів теґу: мовна політика в Україні

Президент знову заговорив про те, що більшість вояків АТО розмовляє російською

Опубліковано:

poroshenko-yes

Соціологічні дослідження це спростовують: українська мова є рідною для 73% учасників АТО, російська – для 6%.

Президент Петро Порошенко, виступаючи на відкритті 13-ої щорічної зустрічі “Ялтинської европейської стратегії” (YES) й говорячи про українських вояків АТО, заявив: “Дехто з них розмовляє російською. Я дам вам цифри – більшість з них розмовляє російською”.

Про це пише Сергій Оснач, активіст Громадянського руху «Відсіч» і співкоординатор кампанії «Бойкот російського кіно», на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

shevchuk-vynnychuk

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі

У Раді готують законопроект, який зобов’яже телеканали випускати новини українською мовою

Опубліковано:

556415_261471853967670_353615194_n

У комітеті Верховної Ради України  з питань свободи слова та інформаційної політики обговорюється законопроект, яким пропонується зобов’язати українські телеканали випускати новини виключно або переважно українською мовою.

Про це повідомляє 112.ua із посиланням на голову комітету, народного депутата Вікторію Сюмар. Читати далі

Скандал в Охматдиті як дзеркало пострадянської мовної політики

Опубліковано:

marfa

Лариса Масенко

Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.

Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».

Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі

Українська має стати мовою міжнародного спілкування, – Гриневич

Опубліковано:

grynevych

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що українська мова має отримати статус мови міжнародного спілкування. Про це повідомляє Espreso із посиланням на  “Укрінформ”.

Таку заяву міністр освіти та науки зробила під час Всесвітнього форуму українців. Читати далі

У Львові відбудеться міжнародна конференція “Українська мова у світі”

Опубліковано:

miok

9 – 10 листопада у Львові листопада 2016 року в НУ «Львівська політехніка» відбудеться міжнародна конференція “Українська мова у світі”. Про це повідомляє прес-служба Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Тематичні напрями конференції:

– методика викладання української мови для студентів-іноземців та діаспори;
– особливості функціонування української мови за кордоном;
– мова і міграція (теоретичні аспекти);
– проблеми мовної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Читати далі

Верховна Рада прийняла закон про квоти на пісні українською мовою

Опубліковано:

268

Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) (№3822-д). За нього проголосувало 268 депутатів.

Згідно з законом, протягом першого року з моменту його прийняття частка пісень державною мовою на радіостанціях становитиме 25 %, починаючи з другого року – 30 %. З третього року — 35 %.

При чому квота обраховується від загального обсягу пісень, поширених протягом доби, та додатково — від загального обсягу пісень, поширених у проміжках часу з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00 години.

Читати далі

Лише україномовні іноземці можуть бути на міністерських посадах – Гопко

Опубліковано:

hopko

Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, говорячи в ефірі «Голосу Америки» про можливість залучення іноземців та українців з діаспори до роботи в українському уряді та органах влади, висловила думку, що однією з основних вимог до кандидатів має бути володіння українською мовою.

Про це пише Радіо Свобода. Читати далі

В Україні не буде утисків російської мови, – Стець

Опубліковано:

stets

В Україні не буде ксенофобії та утисків російської мови. Про це заявив міністр інформаційної політики Юрій Стець на прес-конференції у вівторок в Києві, – пише Українська правда із посиланням на “Інтерфакс-Україна”.

“В Україні не буде ксенофобії по відношенню до російської мови та літератури”, – заявив він. Читати далі

Квоти на українські пісні: у чому суть законопроекту і як проти нього воюють

Опубліковано:

kvoty-radio-zakonoproekt3

Тарас Шамайда

Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.

Чому потрібні квоти

За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі