Архів теґу: мовна політика в Україні

КСУ взявся розглядати скасування скандального мовного закону Ківалова-Колісніченка

Опубліковано:

15137530_553429318183978_249702257285854807_o

17 листопада 2016 у Києві під будівлею Конституційного Суду України пройшов пікет за скасування мовного закону, відомого як закон Ківалова-Колесніченка.

У цей самий час в будівлі КСУ розпочався розгляд подання 57 народних депутатів України щодо невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року Конституції України.

Як зазначив засновник ініціативи захисту прав україномовних «І так поймут» Роман  Матис, питання про скасування закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи. Читати далі

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Опубліковано:

20150618_095953_1

Тарас Марусик

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, — сподівалися на допомогу постмайданної влади у демонтажі колоніального мовного законодавства і початку створення справедливіших правил гри у цій важливій сфері.

Спробуємо знайти якомога точнішу відповідь на запитання, що міститься в назві цієї публікації, хоча мені буде непросто позбавитися від можливих суб’єктивних оцінок, з огляду на участь у громадському русі. Читати далі

«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Троянські коні Кремля

Опубліковано:

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тарас Марусик

Пішов уже п’ятий рік, відколи, образно кажучи, у нашу Трою зайшов «троянський кінь Кремля», закон «Про засади державної мовної політики», названий у зверненні громадськості до 20-ї річниці Конституції України юридично нікчемним, таким, що підважує статус української мови як державної, блокує реалізацію положення частини першої статті 10 Конституції України, слугує інструментом русифікації, а відтак загрожує національній безпеці України та самому її існуванню. Читати далі

У Києві розкажуть про становище української мови

Опубліковано:

unian

Скільки людей розмовляють українською в Україні й окремих містах та регіонах? Як змінюється мовна ситуація в освіті, книговиданні, кінопрокаті, сфері послуг? Яка частка української мови в українському телеефірі та в українському сегменті інтернету? Що відбувається з українською мовою на окупованих територіях? Як законодавчі новації впливають на мовну ситуацію в окремих сферах суспільного життя і які закони ще потрібно прийняти для захисту української мови?

Відповіді на ці та інші питання можна бути почути 8 листопада на прес-конференції з нагоди Дня української мови та писемності, яку організовує рух «Простір свободи». Читати далі

Україна і «русский мир». Хто боїться «змістовної українізації»?

Опубліковано:

edinaya_strana

Сергій Грабовський, Радіо Свобода

В Україні триває русифікація. Йдеться не про збільшення частки російської мови у публічному просторі (хоча й такого ґатунку фактів вистачає), а про витіснення мови української звідти, де вона має бути органічно присутньою. А ще – про нав’язування українському соціуму російського стилю поведінки в публічному просторі і російської стилістики повсякденності. Тобто йдеться про загальні процеси, які нерідко не помічаються тими, хто переймається цими проблемами, через їхню заклопотаність безліччю часткових речей. Тим часом «русский мир» не здає позиції, навіть у столиці, і властиво стихійними чинниками це пояснити неможливо. Принаймні, домінують не вони. Читати далі

У парламенті відбувся форум, на якому закликали захищати російську мову

Опубліковано:

vru-ros

У Верховній Раді відбувся форум, в рамках якого обговорювалися заходи з надання особливого правового статусу російській мові і способи його захисту. Про це пише “Главком” із посиланням на “ГолосUA”.

Учасники форуму також обговорили заходи зі збереження мов нацменшин: болгар, гагаузів, угорців, румунів та інших громад. Читати далі

Президент знову заговорив про те, що більшість вояків АТО розмовляє російською

Опубліковано:

poroshenko-yes

Соціологічні дослідження це спростовують: українська мова є рідною для 73% учасників АТО, російська – для 6%.

Президент Петро Порошенко, виступаючи на відкритті 13-ої щорічної зустрічі “Ялтинської европейської стратегії” (YES) й говорячи про українських вояків АТО, заявив: “Дехто з них розмовляє російською. Я дам вам цифри – більшість з них розмовляє російською”.

Про це пише Сергій Оснач, активіст Громадянського руху «Відсіч» і співкоординатор кампанії «Бойкот російського кіно», на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

shevchuk-vynnychuk

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі

У Раді готують законопроект, який зобов’яже телеканали випускати новини українською мовою

Опубліковано:

556415_261471853967670_353615194_n

У комітеті Верховної Ради України  з питань свободи слова та інформаційної політики обговорюється законопроект, яким пропонується зобов’язати українські телеканали випускати новини виключно або переважно українською мовою.

Про це повідомляє 112.ua із посиланням на голову комітету, народного депутата Вікторію Сюмар. Читати далі

Скандал в Охматдиті як дзеркало пострадянської мовної політики

Опубліковано:

marfa

Лариса Масенко

Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.

Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».

Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі