Студенти Туреччини отримали можливість у межах вищої освіти вивчати українську мову – у Стамбульському університеті 27 березня відкрили спеціальність “Українська мова та література”.
Про це повідомляють у Міністерстві освіти і науки України. Читати далі
Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві, слухаючи радіопередачі «Голосу Америки» та Радіо Свобода. Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Дайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову. Читати далі
Варвара Поварова – студентка-третьокурсниця філфаку Московського держуніверситету імені Ломоносова – викладає українську мову школярам та студентам у Школі юного філолога, яка діє при її виші. Вона розповіла ВВС Україна історію своїх стосунків з українською мовою: як почалося її захоплення, хто є її учнями зараз і як її змінили останні події в українсько-російських відносинах. Надалі – пряма мова Варвари. Читати далі
У Кембриджському університеті (Великобританія) в програмі додаткових безкоштовних курсів російську мову замінили на українську, – передає uapost.us.
За інформацією кафедри славістики університету, крім основної програми, що передбачає вивчення української та російської мов (на платній основі, бакалаврат), додаткові безкоштовні курси пропонують розширене вивчення української (замість російської, як було раніше), а також польської мов. Читати далі
В університеті Грайфсвальда завдяки ґранту МЗС Німеччини буде відроджено кафедру україністики. У ситуацію особисто втрутився міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Університет міста Грайфсвальда, що на північному сході Німеччини – єдина вища школа у Німеччині, де свого часу працювала самостійна кафедра україністики і одна з небегатьох, де можна вивчати і досліджувати українську мову й культуру. Однак україністиці у цьому університеті після кількох десятиліть існування загрожувало закриття. Через чергове за останні роки скорочення фінансування, пов’язане зі скрутним становищем університету, у Грайфсвальді наукові дослідження про Україну невдовзі стали би неможливими. Протягом останніх місяців викладачі, студенти і науковці не лише з Грайфсвальда, а з усієї Німеччини та низки інших країн, домагалися збереження україністики. Під відповідною петицією було зібрано тисячі підписів. Читати далі