Денний архів: 23, Березень, 2016

Покруч

Опубліковано:

Хто стоїть за поширення неприятельської мови в Україні – є ворогом Держави.
Хто, при цьому, має українське або иньше не‑кацапське коріння, – є відступник, перекинчик, зрадник свого племені, песиголовець і покруч.Глядіть і слухайте Шуфрича за віднесенням:

Перший наклад — українською!

Опубліковано:

Потрібен простий закон.
Кожна нова книга в Україні має друкуватися українською мовою. Якщо ориґінал написаний иньшою мовою – справа Видавця замовити переклад на українську. По сплині пів-року часу дозволити появу на книжкових полицях, поруч залишкового українського накладу, ще й російського ориґіналу.
Так само, устаткування для широкого вжитку в області IT, в першу чергу, стаціонарні та переносні мізківники (комп’тери), які спроваджуються з‑поза границі (бо українських не виробляємо) повинні буть оснащені виключно україномовною операційною системою. Подібно до того, як, наприклад, спроваджені з‑за кордону ліки мають україномовні поучення до застосування.  Використання в державних установах і на державних підприємствах російськомовних операційних систем має бути  заборонене з огляду на інтереси держави. Мова йде про широкий продаж і постачання для загальних потреб. Є багато особливих спеціяльних потреб, для яких не існує україномовного програмного забезпечення. Це не проблема – англомовні мізківники продаються в крамницях, але їх є менше, і потрібно знати, куди звернутися. Не буду заглиблюватися в подробиці. Більшість програм, потрібних широкому користувачі, перекладені українською мовою.
Ані скацапізований Уряд, ані Верховна рада, сформована переважно з перекинчиків, таких законів не приймуть. Це означає, що українську справу потрібно робити иньшими людьми, і иньшим способом. Поки‑що не вмію сказати, яким. Одне зрозуміле – нинішня „єліта“, до речі, разом з російськомовними активістами, провадить Україну до тотальної кацапізації, хай навіть „европейської“.

Мати Надії Савченко змусила журналіста 112 каналу перейти на українську мову

Опубліковано:

savchenko4

22 березня журналіст телеканалу «112 Україна» у прямому ефірі вирішив поспілкуватися з матір’ю засудженої в Росії української льотчиці Надії Савченко і розпочав розмову російською мовою.

Мати Надії Савченко заявила: «А ви розмовляйте зі мною рідною мовою! Не розмовляйте зі мною мовою окупантів, я її не признаю!». Ведучий перейшов на українську. Читати далі

Леся Розумик. “А може це й справді круто розмовляти українською?”

Опубліковано:

shanson

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило есе Лесі Розумик з с.Агрономічне Вінницької області.

Українською розмовляють свідомі люди — так показує досвід. Інакше їм не дозволяє вчинити совість. Особливо це актуально зараз, коли триває російсько-українська війна. Вони усвідомлюють, що гасла «Чия мова, того й влада», «Де лунає російська попса чи шансон, туди приїдуть російські танки»,  «Українцем є тільки той, хто розмовляє українською» це не просто фрази, а сувора реальність. З цим неможливо не рахуватись, не помічати, прикриваючись фразами про толерантність. Тому що про яку демократію і толерантність можна говорити, коли так легко ігнорується гідність українця в Україні? Читати далі

Юліана Мельник. У Києві спілкуватись українською легко, чого, на жаль, не скажеш про моє рідне місто

Опубліковано:

peremozhets3

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Юліана Мельник зайняла третє місце на конкурсі. 

Я народилась і виросла в невеличкому місті Роздільна, що на Одещині, в російськомовному середовищі. Перейшла на рідну мову лише після подій Революції Гідності. У Києві спілкуватись українською легко. Чого, на жаль,  не скажеш про моє рідне  місто, де української мови практично не чути. Психологічно важко подолати мовний  бар’єр і почати говорити українською  з тими людьми, з якими ще з малечку розмовляв російською. Люди, як правило, цього просто не розуміють. А якщо навіть розуміють і підтримують, то самі не здатні на такий сміливий крок. Вони бояться, що їх українська недосконала, що вони роблять багато помилок і тим самим спотворюють українську мову. Або ж бояться негативної реакції з боку оточення. Здолати такі стереотипи, як правило, дуже важко. Читати далі

Антон Лесик. Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови на прикладі м. Запоріжжя

Опубліковано:

peremozhets3

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Антон Лесик з м. Запоріжжя зайняв третє місце на конкурсі. 

З моменту здобуття незалежності Україною становище української мови в Запорізькій області й місті Запоріжжі дещо поліпшилось. Починаючи з 1991 року частка учнів, що здобувають освіту українською мовою в Запорізький області збільшилась в декілька разів. І якщо станом на 1991/1992 роки частка учнів, що здобували освіту українською мовою, складала 23%¹, то вже в 2015 році в найбільш зросійщеному місті області — Запоріжжі — частка таких учнів, вже становила 62,64%². Читати далі

Оксана Кошова. У російськомовних містах необхідно створити середовища для спілкування українською мовою

Опубліковано:

peremozhets2

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Оксана Кошова з міста Дніпропетровськ зайняла друге місце на конкурсі.

За моїми спостереженнями люди у російськомовних містах, як-от Дніпропетровськ, звідки я родом, різняться як за своїм ставленням до української мови, так і за рівнем її фактичного володіння. І часом людині просто соромно зізнатися, що вона погано розуміє українську чи розуміє, але їй складно говорити українською мовою. Звідси виникають численні комплекси, які й самі потім впливають на ставлення до української мови як такої. Читати далі

Ірина Чубатенко. Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування

Опубліковано:

peremozhets1

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Ірина Чубатенко з м. Ірпінь зайняла перше місце на конкурсі.  Читати далі

Визначено переможців конкурсу есе на тему популяризації української мови

Опубліковано:

konkurs02

Портал мовної політики підбив підсумки конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування».

Із 34 есе журі відзначило чотири роботи, автори яких отримають обіцяні призи (приз за перше місце – сертифікат на подорож по Україні для двох від ТОВ “Туристична агенція “Терра Інкогніта”; за друге місце – річна передплата на журнал «Український тиждень»; за третє місце – книги про успішних людей від видавництва «Наш Формат»). Окрім того, члени журі вирішили відзначити ще 7 учасників, чиї есе їх зацікавили.

Портал мовної політики публікує есе переможців конкурсу та пропонує усім охочим втілювати ідеї в життя. Читати далі