Святослав Літинський

Часто можна зіткнутися з ситуацією, коли в ресторані відсутнє україномовне меню, або коли вас відмовляються обслуговувати українською в магазині, нав’язуючи вам мову спілкування працівника торгової мережі. Однак це не означає, що нам, україномовним споживачам, треба мовчати і йти далі, не привертаючи увагу до конфлікту, що ось-ось може зародитися. Власне про розпалювання конфлікту як такого в такій ситуації взагалі не йдеться, адже правда від самого початку на вашому боці. Потрібно лише озброїтися певними правовими нормами і сміливо доводити свою позицію. 

Уявімо ситуацію, коли у супермаркеті продавець чи касир відмовляють вам в обслуговуванні українською мовою. Що в такому випадку зробили би ви? Змовчали і погодились чи, можливо, почали суперечку? Насправді вихід із ситуації ще простіший. Вам достатньо зробити лише кілька простих дій.

Спершу, вам необхідно забути про будь-які суперечки, якщо ви бачите, що ситуацію мовою діалогу врегулювати неможливо. Варто підійти до кутка споживача і взяти Книгу відгуків та пропозицій або попросити її вам принести. Усі дії, які суперечать вашим законним вимогам, варто (але необов’язково) фіксувати на телефон, ввімкнувши камеру. Пам’ятайте, що ви маєте право вільно збирати, обробляти та поширювати інформацію (Ст.34 Конституції України), а магазин є громадським місцем і зйомка там дозволена законом.

Варто зауважити, що приховувати книгу або не давати вам її в руки в магазині чи ресторані не мають права. Якщо виникає така ситуація і взяти книгу вам не вдається, необхідно викликати поліцію і вказати на порушення вашого законного права.

Другим вашим кроком стане запис. Коли книга вже у вас в руках, потрібно знайти вільну сторінку, зробити запис із заголовком  “Скарга” і описати ситуацію, яка склалася. Наприкінці свого запису слід вказати, що ви бажаєте отримати письмову відповідь на цей запис за поштовою адресою та не забути вказати цю адресу.

Важливо! Власник підприємства зобов’язаний впродовж 7 днів відповісти вам письмово і вказати, яких заходів він вжив, щоб виправити ситуацію.

Якщо випадки такого обслуговування повторюються або ви так і не отримали обґрунтованого пояснення власника закладу (мережі, магазину), вам слід вдатися до третього кроку і повторно залишити записи у книзі і готувати позов до суду.

Власники магазинів зобов’язані реагувати на усі зауваження, що залишають споживачі в Книзі відгуків та пропозицій, а саме -вносити туди дані щодо відповіді на ваш запис. Отже, при внесенні наступного запису, загляньте, чи бува не залишилось там непрочитаних повідомлень для вас.

Четвертим і найбільш рішучим, кроком є складання та подання позову до суду.

Часто власники закладів відповідають споживачам, які залишили записи, що у даному закладі відбулася перевірка і в майбутньому ситуація не повториться. Утім, якщо ви бачите систематичність таких випадків або вам надали відповідь-відмову у поновленні ваших законних прав на обслуговування (отримання інформації) українською мовою, вам слід  подати позов з проханням у судовому порядку зобов’язати підприємство обслуговувати українською мовою.

На даний момент існують прецеденти, які дозволяють говорити про те, що суди стають на захист прав україномовних споживачів та зобов’язують торгівельні організації обслуговувати клієнтів державною мовою. У справах про захист прав споживачів судовий збір не стягується.

Якщо у вас виникли труднощі, зверніться до громадської організації “Незалежні” або до іншої громадської організації.

Судова практика

Солом’янський районний суд м. Києва у своєму рішенні від 24 грудня 2015 року визнав дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» щодо обслуговування споживача недержавною мовою неправомірними і зобов’язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» здійснювати обслуговування споживача українською мовою.

Рішенням Святошинського районного суду від 03 листопада 2015 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» стягнуто одна тисяча моральної компенсації за незаконну відмову споживачу в обслуговуванні на державній мові.

Законодавство

Чинне українське законодавство передбачає, що українська мова є єдиною державною мовою на території України, яка вільно і обов’язково використовується (застосовується) не лише в державному, але й приватному секторі, у тому числі у відносинах між споживачами.

Відповідно до ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів”, інформація про товар, роботу чи послугу повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про захист прав споживачів”, – За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Ст.10 Конституції України вказує, що державною мовою в Україні є українська мова.

Якщо ми глянемо у законодавство що регулює мовне питання у нашій країні, то відповідно до ч.2 ст.6 Закону України “Про засади державної мовної політики”, Українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України “Про засади державної мовної політики”, в економічній і соціальній діяльності об’єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова та інші мови.

Згідно Інструкції «Про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування» № 2 від 04.01.1997 р. меню складають українською мовою, та додатково (не лише, а додатково) іншою мовою, прийнятною для сторін.

Для фірмових страв, назви яких для клієнта звучать загадково, доцільно розшифрувати в меню їх інгредієнти, та при можливості розмістити фото. Заборон на додаткову Інформацію в меню немає (лист Міністерства економіки України від 19.06.2006 р. N 91-28/233 «Про надання роз’яснень про застосування документів, якими регламентується робота закладів (підприємств) громадського харчування»).

Таким чином, за загальним правилом, що міститься у вказаних нормах, українська мова обов’язкова до застосування у всіх сферах суспільного життя.

Автор: Святослав Літинський

Джерело: hromadske.lviv.ua