Річний архів: 2016

Чи вдалося Україні за 25 років незалежності вийти з пост-імперського культурного простору

Опубліковано:

Редакція VoxUkraine проаналізувала становище української мови в суспільстві за останні 25 років і дійшла висновку, що незважаючи на значне зростання ролі української мови в освіті, використання її в побуті за 25 років практично не змінилося, і сьогодні нею активно спілкуються лише близько 40% мешканців України. Ще й досі російська мова домінує у ЗМІ та на книжковому ринку (надто якщо враховувати імпорт). Із музичними колективами ситуація оптимістична – переважна більшість із них україномовні, хоча помітною є частка колективів та виконавців, що співають російською та іншими мовами. Вражаючим є зростання україномовної Вікіпедії – з 33 статей у 2004 році до 600 тис. сьогодні.

Оскільки мова є найголовнішим маркером культурного простору держави, подивимось, як змінилося використання української мови у різних сферах життя протягом останніх 25 років. Читати далі

Чиновниця виступила на шкільній лінійці у Львові російською мовою

Опубліковано:

Працівниця Львівської міської ради Олександра Сладкова виступила на шкільній лінійці у Львові російською мовою, пише Depo.Львів.

Інцидент стався у школі №45 на вулиці Науковій, з російською мовою навчання. Сладкову представили як випускницю цієї школи й працівницю Львівської міської ради. Читати далі

Скільки в Києві україномовних? Не переходьте на російську!

Опубліковано:

Андрій Любка

До Дня Незалежності країною прокотилася хвиля акцій, що спонукали російськомовних патріотів переходити на українську мову – хтось агітував вести свої сторінки в соцмережах українською, хтось радив провести експеримент і бодай один святковий день говорити державною, а кампанія «Мовомарафон» переконувала, що за 25 днів можна виробити звичку і стати україномовним на все життя. Сподіваюся, всі ці ініціативи були успішними, але хочу принагідно нагадати і про найдієвіший метод українізації – не переходити на російську.

Ми усі розбіжимося по русифікованих містах? Читати далі

На Донеччині батьки школярів виступають проти україномовної школи

Опубліковано:

У Бахмуті (колишній Артемівськ) на Донеччині розгорівся конфлікт між батьками першокласників і місцевою владою, які за три тижні до початку навчання перевели школу №18 в статус україномовної. Про це пише NEWS24.

За рішенням міської ради, 10 серпня на державну мову навчання перевели три школи – 14, 17 і 18. Батьки останньої обурилися тим, що їх поставили перед фактом у такі стислі терміни. Читати далі

Скандал в Охматдиті як дзеркало пострадянської мовної політики

Опубліковано:

Лариса Масенко

Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.

Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».

Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі

Громадськість вимагає від Президента україномовних загальнодержавних телеканалів

Опубліковано:

Громадськість звернулася до керівництва держави з вимогою захистити українську мову на телебаченні, ініціювати законопроект щодо захисту інформаційного простору України, який би унеможливив поширення у ЗМІ  матеріалів, прямо чи опосередковано вигідних путінському режимові РФ, і таких, що пропагують або толерують «русскій мір».

Також активісти вимагають від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заборонити мовлення телеканалу Інтер.

Приводом для звернення став радянськоцентричний концерт телеканалу «Інтер»до 25-ї річниці української незалежності.

Заява української громадськості щодо проросійської інформаційної політики телеканалу «Інтер»

Ми, небайдужі громадські активісти й інші представники українського суспільства, яке вже третій рік відчайдушно бореться супроти збройної агресії Росії та її «п’ятої колони» в Україні – висловлюємо глибоке обурення послідовно проросійською медійною політикою телеканалу «Інтер» і власне його черговою провокацією – радянськоцентричним концертом до 25-ї річниці української незалежності. Концертом, що згодився б для уярмленої УРСР 1990 року або для «окремих районів Криму і Донбасу» – але аж ніяк не для воюючої України, яка збройно протистоїть російським загарбникам. Читати далі

Порошенко закликав телеканали збільшити частку української мови в ефірі

Опубліковано:

Президент Петро Порошенко вважає, що частка української мови на низці телеканалів є надто низькою і повинна бути збільшена. Про це він заявив 22 серпня під час зустрічі з представниками діаспори у Києві, – пише Українська правда.

Порошенко нагадав, що минулого місяця підписав закон, який передбачає збільшення частки україномовних пісень на радіостанціях,україномовних пісень на радіо.

“Тепер, користуючись нагодою, я хочу публічно переказати привіт власникам та топ-менеджерам деяких телевізійних каналів. Панове, частка української мови у вас неприпустимо мала. І, перш ніж проявити законодавчу ініціативу, пропоную ринку згадати і про совість, і про саморегуляцію”, – сказав він. Читати далі

За 25 років незалежності збільшилась кількість прихильників української мови у школі

Опубліковано:

У 2016 році 69 % українців вважає, що головною мовою викладання в школі повинна бути українська, не погоджується з цим лише 6 %. У 1991 році таких було відповідно 51 % і 27 %.

Такі результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 серпня 2016 року. Читати далі

“Язык общения – русский”

Опубліковано:

Юрій Винничук

Російська мова – це той кит, на якому тримається уся російська агресія.

Цікаві партії вилізають з усіх щілин перед виборами у Росії. Більшість з них – відверто агресивні, з антиукраїнською риторикою і допотопним уявленням про геополітику. Звісно, що всі вони є орлами з путінського гнізда, просто самому Путіну чи його однопартійцям не пасує висловлюватися настільки брутально і агресивно. Але все, що у Путіна на умі, те в тих партійців на язиці.

Партія “Родина” – одна з них. Російський політолог Олег Іванов, який регулярно публікується на сайті цієї партії, а також і на сайті кума Путіна Віктора Медведчука “Украинский выбор”, ставить просто-таки глобальні завдання перед Росією. І одне з найважливіших питань: що робити з Україною. Читати далі

Мовне питання: чи має патріот говорити українською?

Опубліковано:

Яна Полянська, Радіо Свобода

Люди схильні починати нове життя з понеділка, активісти ж пропонують російськомовним почати розмовляти українською з Дня Незалежності. Таку символічну дату обрали автори проекту «Мовомарафон», який має допомогти охочим за 25 днів перейти на державну мову. Саме стільки часу, кажуть психологи, достатньо, щоб закріпити нову звичку. На сайті марафону зареєструвались вже понад 2300 осіб. Та чи достатньо трьох тижнів, щоб змінити мовні звички? І чи залишається гострим мовне питання в Україні?

Марафон розпочинається за чотири дні, а усі охочі вже зараз можутьзареєструватися на сайті та обрати одну з двох бігових доріжок. Можна обирати між «повним зануренням» (тобто повний перехід на українську у побуті протягом близько трьох тижнів), та «лагідним режимом» (для тих, хто хоче поступово опановувати мову). Читати далі