Архів автора: Редактор

Думка

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Опубліковано:

Тарас Марусик

Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального і геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України. Читати далі

Новини

Чи вплине закон про телеквоти № 5313 на мову “українського” телебачення?

Опубліковано:

Нещодавно Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект Княжицького-Сюмар №5313, в якому декларується запровадження 75-відсоткової квоти для української мови на телебаченні. Та чи справді після остаточного ухвалення цього проекту на ТБ з’явиться 75% україномовного контенту? Щоб з’ясувати це, активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів 1+1, ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіагрупи) та порівняли реальні результати з тими, які відповідають критеріям закону про телеквоти.

Порівнюючи з минулим роком, пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало з 35% до 41%, а російськомовного – з 34% до 44%. Читати далі

Новини

20 квітня Київрада розглядатиме проект рішення про дерусифікацію публічного простору столиці

Опубліковано:

20 квітня депутати Київської міської ради розглядатимуть Проект рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

Ініціатор проекту, голова депутатської фракції “ВО “Свобода” Юрій Сиротюк, на своїй Фейсбук-сторінці закликав громадськість підтримати рішення, щоб його ухвалили депутати. Читати далі

Новини

Понад дві третини українців вважають рідною мовою українську (дослідження)

Опубліковано:

Понад дві третини (68%) громадян вважають рідною мовою українську. Проте, поза домом розмовляють винятково або переважно українською мовою лише 53% респондентів.

Такі результати соціологічного дослідження, яке провів у березні 2017 Центр Разумкова.

14% опитаних вважають рідною мовою російську, 17% – і українську, і російську однаковою мірою, 0,7% – інші мови. Читати далі

Новини

У Казахстані переходять на латиницю

Опубліковано:

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв в інтерв’ю, яке опублікували 12 квітня, розповів, що доручив своєму уряду скласти графік переходу казахського алфавіту на латиницю. Про це повідомляє Тиждень.

Назарбаєв, нагадав, що історично, ще від Середньовіччя, переклад казахської мови на той чи інший алфавіт змінювався з політичних причин. Читати далі

Новини

Віце-спікер ВРУ Сироїд перервала виступ “опоблоківця” Долженкова через мову

Опубліковано:

Виступ нардепа від “Опоблоку” Олександра Долженкова російською мовою викликав обурення частини народних депутатів у залі парламенту.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд відреагувала на обурення і, перервавши виступ Долженкова, попросила говорити українською мовою. Читати далі

Думка

Про мови та порожнечу

Опубліковано:

Наталя Пелагеша

“Еmpty language”, або “порожня мова”. Так західні та американські лінгвісти назвали мову, що утворилась всередині країни, яка виникла на теренах колишньої Російської імперії та назвала себе “Радянським Союзом”. В лінгвістичній совєтології, напрямі лінгвістики, що з’явився в кінці 40-х років минулого століття, вона отримала багато назв: “тоталітарна”, “комуністична”, “радянська”, “дерев’яна”, або “новомова”, як у Орвела. Незалежно від назви, її суть незмінна – це мова тоталітарного режиму, який камуфлював свою людожерську суть, створивши для цього окрему лінгвістичну систему. Читати далі

Думка

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Опубліковано:

Викладачка корейської мови На Йон живе в Україні вже понад 5 років. Українську мову вивчає сама, а українців натомість учить корейської. Найбільш затишним містом для свого «другого життя» вважає Львів. Її відверто дивує, чому так багато українців не розмовляють своєю мовою. За словами На Йон, навіть в українському посольстві у Кореї всі говорять російською. Це неприпустимо, так само, як і кількість російської в Києві, каже вона. Чому вона переїхала в Україну, як обирала місто для життя і яке місце у цьому виборі посідала мова, На Йон розповіла Радіо Свобода. Читати далі

Думка

“По ногах як по бульвару”: чому мовні питання такі болючі? Приклад Канади

Опубліковано:

Чистий, світлий магазин. Чудовий асортимент за помірну ціну. Клієнт набирає повний візочок товарів і підходить до каси. В нього чудовий настрій.

За касою, акуратна дівчина привітно усміхається – і вітається мовою X.
Клієнт сухо відповідає мовою Y.
Касирка, не менш ввічливо, продовжує говорити мовою X.
Клієнт відповідає мовою Y; він стає різким і нервовим.
Касирка щиро не розуміє у чому річ. І продовжує мовою X.
Клієнт агресивно вимагає відповідати Y, посилаючись на те, що це – тутешня мова.
Касирка відповідає мовою X. Клієнт залишає товар і йде геть, гупнувши дверима.
Касирка потискає плечима: “І чому він такий психований? Я ж до нього нормально, а він…”

Подібна сцена могла б відбутися і в Україні, і у Квебеку, і у багатьох інших частинах світу. І, до речі, відбувається з певною регулярністю. Читати далі

Думка

“Є-Мова”: у Вінниці стартує унікальна платформа із вивчення української онлайн

Опубліковано:

Вже наприкінці квітня розпочне діяти унікальний он-лайн курс української мови “Є-Мова“, створений завдяки проекту EGAP Challenge Vinnytsia. Розробити курс із української мови вирішила команда фахівців із різних міст України. Курує проектом Анастасія Розлуцька, координаторка Безкоштовних курсів української мови.

Дівчина нині живе у Києві, де 4 роки тому зорганізувала масштабний і єдиний у своєму роді проект із факультативного вивчення української мови, котрий нині діє в 25-ти містах України. Чому вивчення української мови в Україні стало таким нагальним, як розвивався проект і які його майбутні перспективи – Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Vежі. Читати далі