Президент Татарстану, регіону в центральній Росії, заявляє, що уроки татарської мови у місцевих школах залишаться обов’язковими, але будуть скорочені.
Як заявив 8 листопада Рустам Мінніханов, татарську мову викладатимуть дві години на тиждень замість колишніх шести. За його словами, нові правила вже узгоджені з федеральною владою в Москві. Про це повідомляє Радіо Свобода. Читати далі
Українська мова вже традиційно домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті, а завдяки новоприйнятим законам упродовж останнього року зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку. Проте російська й надалі домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті інтернету, а також посідає неприродньо велику частку телеефіру.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2017 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи” 8 листопада, напередодні Дня української мови та писемності. Читати далі
Впродовж останніх 5 років наклади книг російською мовою зменшилися на 54%, а назв книг вийшло на 48 % менше. У той же час наклади україномовної літератури збільшились на 7,7%, хоча назв книг вийшло на 8,8% менше.
Такі дані надала Книжкова палата України у відповідь на запит “Читомо”, – повідомляє “Українська правда. Життя“. Читати далі
До Дня української мови й писемності активісти закликають усіх, хто спілкується російською, взяти участь у флешмобі “Єдина країна/ Єдина країна” і 9 листопада цілий день розмовляти українською мовою.
Про це йдеться на сторінці ініціативи “ЮЕЙ мова”. Читати далі
«Тут пачті всє чітают і будут чітать на рузкам!»
Історія Артема – студента-першокурсника Харківського національного медичного університету – це історія постійної боротьби за навчання в українському виші українською мовою. На 27 році Незалежності України україномовні студенти Харкова (і не тільки) перебувають у «мовному гетто». На жаль, лише одиниці з них відстоюють свої права. Його викликали в деканат, про нього знає ректор, його не розуміють однокурсники, але він продовжує боротися. «Я не боюся і готовий йти до кінця» – сказав він мені.
Все почалося ще рік тому, коли Артем записався на підготовчі курси Харківського національного медичного університету. Кожний викладач (хімія, біологія, фізика, математика) починав пару з мовного питання. “Здравствуйтє, тут жє всє мєня панімают, я буду на рузкам”,”Можна на рузкам?». Всі викладачі наголошували, що, звичайно, знають українську мову , але російською нададуть кращу і якіснішу інформацію: “Патамушта на украінскам і на 20% нєльзя так обясніть інформацію”. Артем, який вчився в україномовній школі, зі свого боку наголошував на тому, що ЗНО він буде складати українською мовою , звертав увагу на те, що ходить на приватні заняття з хімії та біології, які ведуться теж українською мовою. Практично всі викладачі підготовчого відділення відмовилися вести підготовчі заняття українською мовою: «Как жє ви сабіраєтєсь учітца в нашем унєвєрсітєті, єслі ви нє знаєтє рузкага язика?», «Тут пачті всє чітают і будут чітать на рузкам! Ета Харькав!». Його запитували: “А єслі у вас будут в групє студєнти с Донєцкай і Луганскай області, то как бить с німі – ви же знаєтє іхнєє атношеніє к українскаму язику”. Артем обурювався: «Отже я маю підлаштовуватися під тих, хто ненавидить все українське?».
На дні відкритих дверей Артем написав записку-запитання до президіуму вишу (це міг зробити кожний абітурієнт): “Чи маю я право(змогу) отримувати інформацію у державному виші державною мовою?”. Підписався: слухач-заочник підготовчих курсів Артем. Йому відповіли: «Відповідно до Конституції та законів України навчання повинно бути українською». Згодом секретар приймальної комісії зробить йому зауваження, бо «всє культурніє люді атвічают язиком сабєсєдніка». Потім вона неохоче перейде на українську і запитає у нього: «А як же наші російськомовні харківяни? Ви б не хотіли поїхати навчатися у Полтаву?».
На День посвяти в студенти ректор вишу професор Лісовий В.М. заявив, що викладання у ХНМУ буде державною мовою: «Ви всі громадяни України і знаєте українську мову! КРОКи (спеціалізовані іспити) у вас теж будуть лише українською». Крім того, у серпні цього року ректором ХНМУ було видано наказ про обов’язкове використання української мови у навчальному процесі. Здавалося, що слова ректора, відповідний наказ і вимоги закону «Про вищу освіту» забезпечать право кожному на україномовну освіту, проте насправді все було значно складніше.
Одні викладачі справді прислухалися до ректора, інші, наперед знаючи про «скандального» студента, теж почали викладати українською. Проте частина все ж продовжує саботувати вимоги закону та керівництва вишу і вперто веде заняття російською. Одна з таких – доц. Деєва Т.Б. – відповідальна за навчальну роботу (!) кафедри гістології, цитології та ембріології медичного факультету. Артем запитав у неї: “Чи можна читати лекцію українською мовою? Наш ректор Лісовий В.М. запевнив, що всі заняття будуть українською мовою!”. Вона заявила: «Я буду чітать на рускам». Згодом вона скаже: «Ета проявлєніє нєуваженія к маєму прєдмєту, а впєрєді екзамен”. Після цього цей викладач неодноразово упереджено ставився до Артема. Його навіть викликали у деканат і заявили: «Деєва Т. Б. приїхала з Росії і українську мову вчити не збирається! Вона буде викладати російською!». «Я хочу відмовитися офіційно від її лекцій, тому що вона мене переслідує на мовному та етнічному грунті , а також погрожує мені» – сказав Артем в деканаті. Лектора замінили: Деєву Т.Б. відправили читати лекції на інший потік.
Інші викладачі просто підбурюють студентів і ті, коли викладач починає вести лекцію українською «з піною у роті» горланять на всю аудиторію: «Давай на рузком!», «Ми украінскій нє панємаєм і нє хатім панімать!”. Так Куліш В.П. – заступник декана (!) V медичного факультету з кафедри анатомії людини почав лекцію російською мовою, а коли Артем зробив йому зауваження студенти почали голосно кричати «Давай на рузком!», Куліш В.П. в свою чергу заявив: «Я нє буду устраївать балаган на язиковиє тєми і всє как би панімают рускій язик па умалчанію”. Артем переконаний, що тут студентів явно підбурили: «Зазвичай, коли викладач починає читати лекцію українською мовою, то його ніхто не зупиняє і не кричить. Тут вся справа у викладачі. Просто є студенти, які явно не приховують українофобську позицію і деякі викладачі відразу ж стають на їхній бік». У відповідь на електронне звернення до ректора ХНМУ прийшла така відповідь: «Керівництвом університету було проведено додаткову роз’яснювальну бесіду з співробітниками кафедри анатомії людини, де було наголошено на суворому додержанні у повному обсязі законодавства України з питань застосування державної мови та попереджено про дисциплінарну відповідальність у разі повторного порушення». Останню лекцію Куліш В.П. вже читав українською мовою.
Артем наголошує: «Російськомовні студенти відразу показують неприховану агресію, а в україномовних чомусь спрацьовує комплекс меншовартості та неповноцінності і вони мовчать та вважають, що можна підлаштуватися. Малороси…Є студенти, що підтримують українську мову та в більшості випадків чомусь тільки у приватних розмовах».
Професор Крюков О.І. з кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я веде у першокурсників ХНМУ «Історію медицини». На першій лекції Артем запитав: “Я можу отримати інформацію державною мовою?”. Він відповів: «Тут ви не будете отримувати інформацію українською!».
Далі російською мовою також продовжує вести заняття викладач Бабій Л.М. з кафедри анатомії людини. Артем дивується: «Де логіка? Адже всі КРОКи студенти-медики здають лише українською мовою!».
На старших курсах окремі викладачі прямо кажуть студентам: «Єслі кто-та зайдьот я буду весті занятія на украінскам, чтоб нікто патом нє пожаловался».
Найважливіше те, що Артем, незважаючи на все, не складає руки і продовжує боротися! Боротися за україномовну освіту для себе, своїх однокурсників і для майбутніх студентів. Навіть у Харкові є люди, які самотужки активно боряться за українську мову! І один у полі – воїн!
▶ Учні двох останніх середньошкільних клас мусять знати головні рідномовні обов’язки.
▶ Учні всіх шкіл мусять твердо пам’ятати, що рідна мова — то найголовніший предмет їхньої науки, а тому повинні навчатися її зо щирою любов’ю та захопленням.
▶ Учні всіх середніх шкіл мусять уживати як на лекціях, так і на перервах і вдома тільки чистої літературної мови, завжди пильно слідкуючи за своєю мовою й вимовою.
▶ Учні при розмовах у школі й поза нею конче виправляють один одному помилки супроти літературної мови. Ображатися за ці поправки невільно.
У Бельгії видали перший підручник української мови для носіїв нідерландської.
Його уклав філолог Нілс Сметс із Левенського католицького університету, передає Gazeta.ua із посиланням на Укрінформ. Читати далі
▶ Мати — то найміцніша твердиня збереження рідної мови
▶ Мати, що не навчить своєї дитини рідної мови й не защепить їй правдивої любови до неї, є зрадниця своєї нації. Цей найбільший гріх супроти свого народу непокоїтиме таку матір ціле життя, й вона не зазнає правдивого щастя до могили.
7. Кожна інтелігентна мати, особливо ж недержавного народу, конче мусить добре знати Науку про рідномовні обов’язки.
▶ Дбайлива інтелігентна мати вияснить своїй дитині різницю між її мовою літературною й говірковою…
▶ Кожний інтелігент повинен виховувати в своїй родині не тільки соборну літературну мову, але й добру літературну вимову.
▶ Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла та обов’язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям, і завжди вимагаючи від них уживати чистої мови.
▶ Усі інтелігенти вільних професій у своїм родиннім житті обов’язані вживати тільки соборної літературної мови, щоб своїм прикладом заохочувати до того й інших.
▶ При розмовах… виправляють один одному помилки супроти своєї соборної літературної мови. Ображатися за ці поправки невільно.
▶ Кожний … дбає, щоб уся його родина читала приступну [доступну] мовознавчу літературу й говорила тільки своєю літературною мовою.
▶ Кожний … повинен мати в себе найпотрібніші підручні й довідкові рідномовні мовознавчі праці
Підприємця з міста Каменя-Каширського Волинської області притягнуть до адміністративної відповідальності за відсутність української мови у кавовому автоматі, – пише ZAXID.net із посиланням на обласне управління Держпродспоживслужби. Читати далі
Мовою середньої освіти в Латвії має бути державна латиська мовою, і питання переведення на неї всіх шкіл має бути вирішене до лютого 2018 року.
Про це 10 жовтня заявив прем’єр-міністр країни, повідомляє ZIK.ua із посиланням на “Німецьку хвилю”. Читати далі