Архів теґу: мова

М’янма. Літери-другорічники

Опубліковано:

birma4

Петро Козьма

Міністерство освіти М’янми (прим.пер. – раніше відомої як Бірма) нарешті відчуло тягу до змін. Без сумніву, це добре, з огляду на той факт, що донедавна воно було однією з найбільш забитих державних структур країни, що боялися власної тіні: на освіту військовий уряд звертав мінімальну увагу, і його якість (особливо на рівні вищих навчальних закладів) значною мірою деградувала. Якщо вже в самому третьорозрядної міністерстві почалося якесь копирсання, це означає, що реформи в країні – всерйоз і надовго.

І якщо ще кілька років тому університети охоронялися краще, ніж військові бази, а сторонні (тим більше – іноземці) не мали туди доступу без спеціальних дозволів, сьогодні хвиля реформування вже докотилася навіть до програми навчання м’янманських дітлахів рівня Grade 1 – це приблизно відповідає підготовчій групі дитячого садку. Ревізія навчального плану відбувається вперше за майже 40 років – останнього разу нормативні документи з цього приводу приймали 1968 року.  Читати далі

Кримська Світлиця

Опубліковано:

км

Мовна проблема в Україні є не так проблемою нації, скільки ганьбою вітчизняних владоможців, які за чверть століття Незалежності не дозріли до того, щоб усвідомити, що без вирішення мовного питання країна приречена на стагнацію з постійною загрозою втрати і незалежності і державності. Цього вірша було написано в 2005 році, всього лише через рік після Помаранчевого Майдану. Приводом для написання був кинутий напризволяще в зрусифікованому Криму громадсько-політичний та літературний тижневик Кримська Світлиця. За свою позицію, за підтримку помаранчевого руху зокрема, уряд Віктора Януковича позбавив його державного фінансування. Читати далі

Борги

Опубліковано:

Ще краплю боргу рідній мові,
Ще краплю чистої любові-
Живу краплину кришталю,
Без сподівання, без жалю,

Ще раз скувати крицю рими,
Ще раз упитися твоїми
Суницями солодких губ
І потонути в морі згуб,

Ще раз в обіймах ніжних рук
Забути холоди розлук,
Відчути ще раз смак жаги –
Твій поклик крізь буття круги,

А потім можна вже і в путь,
В той край усі стежки ведуть… 9.03.2003

Голодомор влаштували, щоб покарати українців за мову, культуру – прем’єр Канади

Опубліковано:

triudo
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вважає, що Голодомор 1932-х – 1933-х років було організовано, щоб покарати українців за прагнення зберегти власну ідентичність. Про це йдеться в офіційній заяві Трюдо з приводу Дня пам’яті жертв Голодомору, яку розміщено на сайті прем’єр-міністра Канади.

Голодомор, який є однією із найпохмуріших глав в історії людства, стався понад вісімдесят років тому між 1932 і 1933 роками. Голодомор був системним та страхітливим геноцидом мільйонів українців тоталітарною радянською владою. Дітей, жінок, і чоловіків морили голодом та страчували лише за те, що вони намагались говорити рідною мовою, зберігати рідну культуру, землю та жити у мирі“, – заявив Трюдо.

Читати далі

Ave, Lingua! Мовний націоналізм та його роль у збереженні державності

Опубліковано:

revolution

У другій половині ХVIII, коли поняття державного націоналізму не існувало як такого, а саме слово націоналізм не мало жодної негативної конотації, завдяки працям німецького філософа Йогана Ґ. Гердера були введені поняття культурного та мовного націоналізму. Прояви державного націоналізму почали виникати з наполеонівськими війнами, коли держави, на які насувалась хвиля територіальних претензій Наполеона, розпочинали боротьбу за свою національну ідентичність та державу. Читати далі

Східняки і українізація

Опубліковано:

5

Одне із важливих постреволюційних питань – класичне “Геть від Москви”. В тому числі й у мовнокультурному просторі. Особливо гостро, актуально це питання стоїть зараз на зросійщених територіях півдня і сходу України. І от що цікаво. Поки одні сидять і чекають, щоб їм сюди завезли українську мову – інші беруть і роблять це самі, переходячи на українську мову, створюючи україномовний простір як мінімум навколо себе.

З трьома такими “східняками”, які вирішили українізуватися, я й поговорив. Три різних міста, три різних людини, три різних стадії українізації. Але одна мета. Читати далі

22 травня – круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика»

Опубліковано:

Прес-анонс

КРУГЛИЙ СТІЛ «СУЧАСНА МОВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА»

22 травня о 16:30 відбудеться круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика» за участі науковців і громадських активістів.

Під час заходу обговорять такі питання: Чи справді питання мови не на часі через війну? Мова і патріотизм: хто такий «російськомовний патріот» і як пропагування цього образу впливає на мовне питання. Мова як запорука державності й елемент державної безпеки.

Учасники круглого столу:

– Лариса Масенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Орися Демська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Тетяна Шептицька, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
– Максим Вакуленко, Український мовно-інформаційний фонд НАН України
– Анна Ющенко, ініціатива «Дріжджі»
– Максим Кобєлєв, портал мовної політики language-policy.info
– Оксана Левкова, громадський рух «Не будь байдужим!»
– Катерина Чепура, громадянський рух «Відсіч»

Модератор – Катерина Мельник, ГО «Український світ», аспірант кафедри загального і словянського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Місце проведення: Музей НаУКМА, вул. Г. Сковороди, 2.
Початок о 16:30.

Організатори круглого столу:
– кафедра загального і слов’янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
ГО «Український світ», проект «Безкоштовні курси української мови».

Круглий стіл працюватиме в рамках Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Мовний простір слов’янського світу».

Контактна особа – Катерина Мельник: 0938147671

Чому українцям необхідно говорити українською?

Опубліковано:

мова - крапельниця

Є речі, які, здавалося б, відбуваються самі собою. Є стани, зміни в яких, помітні лише з плином поколінь. І є наслідки бездіяльності, які спокутуватимуть наші нащадки.

В сучасному світі більшість держав побудовані за національним принципом, тобто вони виникають та діють в межах компактного та домінуючого проживання одного самосвідомого етносу, нації. Класичними характеристиками останньої, тобто ознаками, що, по-перше, об’єднують людей в межах спільноти, а по-друге, відрізняють цю спільноту від інших є спільність:

  • походження;
  • культури;
  • мови;
  • релігії.

Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans