Архів теґу: мовна політика

Кримські татари взялися за порятунок рідної мови

Опубліковано:

krym-tatary

Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв.

Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали. Читати далі

Казахстан готується перейти на латинський алфавіт

Опубліковано:

kazahstan

Олесь Рахманний

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нещодавно заявив, що до 2025 року країна повинна перейти з кирилиці на латиницю. Росія (зокрема її ідеологи та пропагандисти) таким планам не рада, але чи спонукає це Казахстан відмовитися від його планів? І чи самим казахам стане рішучості прийняти рішення, яке для їхньої держави матиме довгострокові геополітичні наслідки? Читати далі

Вінницьку облраду просять виступити проти закону Ківалова-Колесніченка

Опубліковано:

Vinnytsia

Політична консультативна рада при Вінницькій ОДА у повному складі вирішила звернутися до обласної ради, щоб та ініціювала перед президентом питання щодо визнання антиконституційним закону Ківалова-Колісніченка. Про це повідомляє Vlasno.info.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала даний закон, однак виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов підписувати це рішення відмовився, сказавши, що до ухвалення нового мовного закону скасовувати чинний немає сенсу. Наразі рішення про скасування закону Ківалова-Коліснеченка не підписане і не ветоване головою держави. Його поточний статус – “готується на підпис”. Читати далі

Уряд Латвії підготує план відмови від російської мови у школах

Опубліковано:

Latvian

Новий уряд Латвії під керівництвом Маріса Кучінскіса розробить план переходу на єдиний стандарт освіти латиською мовою в державних і муніципальних школах і почне його реалізацію. Це зобов’язання включено в остаточний проект урядової декларації. Про це повідомляє Громадське із посиланням на Delfi. Читати далі

У Києві презентують збірник про українську ідентичність і мовне питання в Російській імперії

Опубліковано:

zbirnyk1

9 лютого о 17.00 відбудеться презентація документального видання «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання».

Збірник підготували у видавництві “Кліо”. Читати далі

У Великобританії мігрантів будуть карати за відмову вчити англійську

Опубліковано:

Kemeron

Тест на знання мови необхідно буде здати через 2,5 роки після прибуття.

Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон вважає, що необхідність вивчити англійську стане частиною стратегії запобігання екстремізму та способом боротися з ізоляцією жінок. Про це йдеться в його статті на The Times, яку цитує The Daily Mail.

За словами Кемерона, тестувати будуть мігрантів, які прибувають в країну за подружніми візами. У разі провалу на іспиті не буде жодних гарантій, що людина зможе залишитися, навіть якщо у неї будуть діти. Читати далі

Лукашенко випустив білоруську мову з резервації. Але вона потрібна лише столичним хіпстерам

Опубліковано:

bilorus2

Ірина Андрейців

– Купите «Мову», точно не прогадаєте, – загадково усміхається продавець прогресивної книгарні-галереї «Ў» в Мінську. Йдеться про книгу Віктора Мартиновича – одну з найпопулярніших новинок білоруської літератури. Це фантастична історія про недалеке майбутнє, де білоруська мова під забороною. Молодь уже забула як вона звучить, але прочитання уривків «мови» приносить корінному населенню Білорусі кайф, подібний до наркотичного. Песимістичні прогнози щодо майбутнього національної мови Мартинович уважає небезпідставними. Натомість, молоді активісти переконують, що мова відроджується. Читати далі

Президент Естонії назвав російську мову “мовою окупаційної влади”

Опубліковано:

eesti

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес в інтерв’ю швейцарській газеті Der Bund назвав російську “мовою окупаційної влади”. Про це пише естонське видання Eesti Rahvusringhääling.

В інтерв’ю, окрім всього іншого, йшлося про нинішні відносини Естонії та Росії. На думку видання, ці відносини ускладнені тим, що майже кожен четвертий житель країни, який вважає російську своєю рідною мовою, “відноситься до більш низького економічного класу”, передає ВВС. Читати далі

Мови меншин: з якими проблемами стикаються в Литві, Латвії та Білорусі?

Опубліковано:

69760784

Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.

На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі

Російська мова в Україні – чинник протистояння, сепаратизму та російської агресії

Опубліковано:

mova-1

В’ячеслав Дехтієвський

Сьогодні Україна в стані війни. На сході нашої країни Росія та підтримувані нею проросійські сепаратисти здійснюють військову агресію проти України. Окупована частина Донбасу, анексований Крим, загинули і поранені тисячі українських військовиків та цивільних громадян. Ще декілька років тому такий розвиток подій вважався б божевільним маренням. За роки незалежності найвищі посадові особи держави, за винятком одиниць, та й більша частина населення України вважали Росію братньою країною зі спільною історією та близькою культурою.

Чому ж почалась агресія, чи можна це було передбачити і відвернути, чому так блискавично впав Крим та виявилась величезна кількість колабораціоністів на Донбасі? Як захиститися від Росії? Такі питання ставлять і політики, і прості громадяни.

Якщо коротко, то таким чинником є російська мова в Україні, точніше нав’язування її українцям, тобто русифікація. Звернімось до історії.  Читати далі