Архів теґу: мовна політика

Українська мова й комерція: несумірність чи перспектива

Опубліковано:

presa

Антоніна Рибка

Епоха капіталізму надає перевагу розгляду мови крізь призму прагматичності та економічної вигоди. Сьогодні мова – це гроші. Економічна стабільність держави забезпечує стійкі позиції та сприятливі умови для функціонування і розвитку державної мови, й навпаки. Цей факт цілком закономірно відображає мовна ситуація в Україні: фактично українська існує лише в обмежених сферах суспільного життя.

Йдеться про комунікативну потужність української мови. Українською мовою можуть купувати хліб, спілкуватися вдома, читати лекції чи писати вірші. Українською мовою не укладають угоди, не підписують контракти, не створюють інтернет-магазини. Натомість всі ці функції перейняла на себе російська мова. Читати далі

У Київраді хочуть, щоб у столиці була україномовна реклама

Опубліковано:

reklama-kyiv

У всіх сферах обслуговування громадян у столиці України має використовуватися державна мова (іноземну можна вживати лише за бажанням клієнта), рекламні оголошення і вивіски мають бути виконані або продубльовані українською. Про це йдеться у проекті рішення Київської міської ради “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

Проект опублікований на сайті КМДА. Розробником регуляторного акту є депутат Київради свободівець Юрій Сиротюк. Читати далі

Роман Матис: Україномовний журналіст не матиме конкурента в вигляді Шустера чи Кісєльова

Опубліковано:

matys1

Роман Матис: Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.

Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх. Читати далі

Нинішня мовна політика – прикриття для русифікації

Опубліковано:

mova11

Тарас Марусик

Чи гинули б люди за мову, чи вбивали б їх за неї, якщо б мова виникла й існувала лише для того, щоб забезпечити спілкування? Якби було так, то навряд чи кілька бангладеських студентів віддали б свої життя 21 лютого 1952 року. А вони не просто хотіли розмовляти рідною, а не нав’язаною їм тодішньою пакистанською владою мовою урду. Вони прагнули мати свою державу, яка б називалася не Східним Пакистаном, а Банґладеш. І тому цей день там відзначають передусім як день мучеників.

У нашій «валідольній» історії мововбивства теж є приклади такої жертовності. Згадаймо хоча б самоспалення Олекси Гірника в Каневі і Василя Макуха недалеко від Майдану Незалежності. За українську мову й українську ідентичність сто років тому убивали чорносотенці Муравйова в Києві. Нині вони мають своїх послідовників серед опричників Путіна на сході України. Читати далі

«Валідольна» історія мововбивства: документи про русифікацію

Опубліковано:

klio

Тарас Марусик

«Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання» – це етапне видання, яке поряд зі згадуваною працею за редакторства Лариси Масенко та «Хронологією мовних подій в Україні» Віктора Кубайчука дає можливість читачеві XXІ століття усвідомити масштаби русифікаторського котка.

Важко переоцінити вихід такого збірника документів у час, який я називаю періодом «патріотичної русифікації» імені Порошенка. Легше (для влади – звісно) недооцінити фоліант, в якому на сотнях сторінок «розлита» наша «валідольна» історія мови, а точніше, як сказано у ще одній важливій праці, історія лінгвоциду. І хоча в тій книзі йдеться про XX століття, термін «мововбивство» такий самий справедливий і для XІX століття, про що свідчать опубліковані документи. Різниця лише в тому, що в XX столітті русифікація відбувалася витонченіше і підступніше. Читати далі

Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку

Опубліковано:

chehy

Повернення рідній мові державного статусу після тривалого колоніального панування іншої мови, її модернізація, забезпечення умов для її вивчення і використання в усіх сферах життя для всіх прошарків населення – це виклик, який перед Україною прийняли і успішно на нього відповіли у сусідній колишній Чехословаччині. Настільки великим був вплив ідей цього процесу на українських мислителів та державних діячів ХІХ і ХХ століття, який вони називали його «чехізацією»? Як відбувалася «чехізація» у самій Чехословаччині? З’ясовувала Радіо Свобода.

Після того, як чеські землі на довгі роки потрапили до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом Автро-Угорської імперії, чеська мова була обмежена у повсякденному житті, користувалося нею здебільшого сільське населення. Німецька ж була мовою освіти, документації та владного апарату. Читати далі

Без української мови не може бути України – Квіт

Опубліковано:

mapa

На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.

Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт. Читати далі

Кримські татари взялися за порятунок рідної мови

Опубліковано:

krym-tatary

Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв.

Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали. Читати далі

Казахстан готується перейти на латинський алфавіт

Опубліковано:

kazahstan

Олесь Рахманний

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв нещодавно заявив, що до 2025 року країна повинна перейти з кирилиці на латиницю. Росія (зокрема її ідеологи та пропагандисти) таким планам не рада, але чи спонукає це Казахстан відмовитися від його планів? І чи самим казахам стане рішучості прийняти рішення, яке для їхньої держави матиме довгострокові геополітичні наслідки? Читати далі

Вінницьку облраду просять виступити проти закону Ківалова-Колесніченка

Опубліковано:

Vinnytsia

Політична консультативна рада при Вінницькій ОДА у повному складі вирішила звернутися до обласної ради, щоб та ініціювала перед президентом питання щодо визнання антиконституційним закону Ківалова-Колісніченка. Про це повідомляє Vlasno.info.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала даний закон, однак виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов підписувати це рішення відмовився, сказавши, що до ухвалення нового мовного закону скасовувати чинний немає сенсу. Наразі рішення про скасування закону Ківалова-Коліснеченка не підписане і не ветоване головою держави. Його поточний статус – “готується на підпис”. Читати далі