Архів теґу: мовна політика

Зупинимо русифікацію Києва

Опубліковано:

kyiv-mova1

Олександр Вовченко

Чи протистоїть Київ русифікації? На перший погляд, доволі просте запитання. Але, чи можемо ми вичерпно і одностайно відповісти на нього? Чи маємо ми моральне право заплющувати очі на русифікацію публічного простору: інтернету, реклами, теле– та радіоефіру, періодичних видань, виступів ньюзмейкерів та лідерів громадської думки, сфер торгівлі та обслуговування у незалежній Україні? Читати далі

Українська мова. Її статус в Конституції досі ігнорує нинішня влада

Опубліковано:

pro-zasady

Тарас Марусик

Стаття 10 Конституції України означає, що статус української мови як державної повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі, та є однією з основ конституційного ладу в Україні. Про це йдеться в Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови).

На жаль, в Україні вже чотири роки діє закон «Про засади державної мовної політики», який щодня заперечує державний статус української мови. Читати далі

Спікер Ради Федерації: Росія не дозволить утискати права російськомовних в Україні

Опубліковано:

matvijenko

Спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що керівництво РФ не дивитиметься спокійно на те, як утискають права російськомовних громадян в Україні. Про це повідомляє Еспресо із посиланням на РИА Новости.

“Російські люди, російська культура стають об’єктом утисків і гонінь. Можна навести масу прикладів обмеження законних, передбачених міжнародним правом інтересів російських людей за кордоном в області мови, культури, освіти. Ми знаємо, що відбувається у цій сфері у Латвії, Естонії, в Україні, у низці інших держав”, – заявила Матвієнко. Читати далі

Тарас Шамайда: Після Революції Гідності русифікація в Україні посилилась

Опубліковано:

shamaida

Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.

За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі

Лариса Масенко: “Дуже важливо подолати обмеженість вживання української мови у неформальному міському спілкуванні”

Опубліковано:

masenkoL

Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.

Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі

У Таджикистані виправлятимуть зрусифіковані прізвища у документах етнічних таджиків

Опубліковано:

Tajikistan

У Таджикистані офіційно заборонили русифіковані прізвища та по-батькові в документах етнічних таджиків. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Заступник Служби реєстрації актів цивільного стану Джалоліддін Рахімов повідомив 29 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода, що нові правила були затверджені президентом Емомалі Рахмоном ще минулого місяця. Читати далі

Квоти на українські пісні мають становити 35% загального контенту – громадські діячі

Опубліковано:

kvoty-radio-zakonoproekt2

Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою. Про йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Українського кризового медіа-центру.

Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі.

Читати далі

Путін назвав збереження російської мови питанням національної безпеки

Опубліковано:

putin

Президент РФ Володимир Путін назвав збереження російської мови питанням національної безпеки.

Як передає УНІАН, про це Путін сказав на пленарному засіданні з’їзду Товариства російської словесності.

“Збереження російської мови, літератури та нашої культури – це питання національної безпеки, збереження своєї ідентичності в глобальному світі”, – сказав він. Читати далі

Азаров більше дбав за українську мову, ніж Порошенко?

Опубліковано:

Shevchuk

«Жертовність людей, які розмовляють російською, використовують для виправдання українофобії» – викладач Колумбійського університету Юрій Шевчук

Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилась, каже викладач Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. На його думку, це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність. За його твердженням, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. Щоб це змінити, треба розпочати публічну дискусію без політиків та брати приклад із держави Ізраїль, зазначив Юрій Шевчук в інтерв’ю Радіо Свобода. Читати далі

Національна політика та охорона меншин в Словенії

Опубліковано:

slovenia

Згідно з остаточними даними перепису 2002 року Словенія мала 1,964,036 жителів. Частка словенців складала 83,06% (1,631,363 жителів). Для Словенії є характерним поліетнічне суспільне середовище з домінантним словенським народом. В різних документах, які були створені в процесі набуття незалежності, можна помітити, що фундаментальними завданнями новоствореної держави були збереження, просування та розвиток словенської нації в усіх її проявах (йдеться про словенців, які мешкають в Словенії, словенські меншини в сусідніх країнах: Австрії, Італії, Угорщині та Хорватії, та словенців, які тимчасово ябо постійно проживають за кордоном). Про решту (яку багато фахівців розглядає як сукупність постійних жителів Республіки Словенії, тобто як політичну, не етнічну, конструкцію) в цих документах можна знайти тільки обмежені згадки. Більшість з них стосується двох офіційно визнаних меншин: італійської та угорської.

Для словенської нації характерний етнічний принцип формування, але сучасний конституційний лад окреслює Словенію як “національну державу” відкритого типу з вираженим принципом громадянства. Читати далі