Єдина в Криму україномовна всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета “Кримська світлиця” припинила випуск на півострові.
У номері за 25 березня вказано, що це “останній випуск газети”, повідомляє “Українська правда” із посиланням на “Крим.Реалії”. З травня 2015 року газета виходила лише в електронному форматі. Читати далі
Донбас має стати повністю українським, якщо ні – хай не повертається взагалі, – каже переселенець Олександр Гуленко.
КОЛИ ВИЇЖДЖАЛИ З ДОНЕЦЬКА, ВЗЯЛИ З СОБОЮ ЛИШЕ НАЙНЕОБХІДНІШЕ. Теплий одяг не везли. Вірили, що місто швидко звільнять. Думали, повернемося за кілька місяців. Та в серпні, коли Росія ввела регулярні війська, зрозуміли: це затягнеться надовго. Попросили родичів передати зимові речі. Все інше доводилося купувати заново. Читати далі
Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв.
Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали. Читати далі
Світовий конгрес українців (СКУ) заявляє, що в анексованому Росією Криму знищують українську і кримськотатарську мови.
У прес-службі СКУ повідомили, що мають намір приєднається до святкування Міжнародного дня рідної мови в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, на заході планують презентувати доповідь «Переслідування рідної мови і порушення культурних прав в окупованому Криму». Читати далі
Не варто називати моє прізвище і фотографувати, – каже Марина, 34 роки. Вона струнка, середнього зросту, темно-русяве волосся заплетене в косу. Викладає українську мову й літературу в одній зі шкіл Донецька. Із Мариною познайомилися у соцмережі. 2-го лютого запрошує до себе додому, пригощає чаєм. Розмовляємо українською.
Вам доводиться приховувати свої погляди?
– Я від самого початку не бачила сенсу приховувати проукраїнську позицію. Спершу прибічники цих молодих республік не дуже активно себе проявляли, і можна було якось на них вплинути. Наприклад, фразою “Ви ж розумієте, чим усе це закінчиться?”. Перемога в суперечці залишалася за мною. Та з часом це перестало діяти. Коли стало зрозуміло, що визволення буде не таке швидке, вони перестали боятися. Почався відвертий тиск, погрози. Навіть від дітей були нехороші зауваження в мій бік із цього приводу. Але згодом мені вдалося переломити ситуацію. Принаймні зараз у моїй присутності ніхто нічого поганого про Україну не каже. Читати далі
Переломний момент на Сході України відбувся ще 2004 року. До того часу не існувало такого поняття як мовна проблема. І тільки після президентських виборів раптом виник аргумент, що Східний регіон суттєво відрізняється від решти України саме мовною ідентичністю.
Таку думку висловив викладач, переселенець із Донецька Володимир Поліщук під час політичного ток-шоу «Прямим текстом» (щочетверга о 22:35) на телеканалі ZIK. Читати далі
Учителі української мови в т.зв. “Донецькій Народній Республіці” отримають додаткову професійну підготовку, яка дозволить їм викладати російську мову і літературу. Про це пише ДАН.
Як повідомляє видання, у “Донецькому республіканському інституті додаткової педагогічної освіти” уже розпочалися заняття для 30 вчителів української мови та літератури, які отримують додаткову освіту “Філологія. Російська мова та література”. У подальшому вони зможуть викладати цей курс у школах. У групі – вчителі з Горлівки, Сніжного та Дебальцевого. Читати далі
Ян Дніпровський, QirimInfo
Однією з ключових тез прихильників «російської весни» був захист в Криму російської мови. Однак після анексії з’ясувалося, що під захистом однієї мови малося на увазі придушення інших. Читати далі
82% жителів неокупованого Донбасу впевнені, що жодних утисків російськомовного населення в Україні немає.
Про це свідчить опитування соціологічної групи “Рейтинг” станом на листопад, проведене за підтримки уряду Канади, – пише Українська правда.
З них 54% висловили таку позицію категорично. Читати далі
З точки зору розвитку та поширення української мови в Україні, безперечно, головним підсумком року є той факт, що досі чинним лишається так званий “Закон Ківалова-Колесніченка”. Ми чудово пам’ятаємо, ким були автори даного закону (принаймні публічно): один із цих осіб виявився відвертим зрадником, отримав російське громадянство і втік до держави-агресора, а іншому заборонено обіймати посаду ректора свого ж вузу. Читати далі