Всеукраїнське об’єднання «Рух захисту української мови» відкриває конкурс на вакансію «Керівник обласного представництва».
Вакансія актуальна для таких міст та областей:
— Одеса, Херсон, Миколаїв, Кіровоград, Черкаси;
— Запоріжжя, Дніпро, Чернігів, Суми;
— Івано-Франківськ, Чернівці, Тернопіль, Рівне, Хмельницький, Вінниця;
а також, Закарпатська область. Читати далі
Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, говорячи в ефірі «Голосу Америки» про можливість залучення іноземців та українців з діаспори до роботи в українському уряді та органах влади, висловила думку, що однією з основних вимог до кандидатів має бути володіння українською мовою.
Про це пише Радіо Свобода. Читати далі
16 червня о 9:00 під стінами Верховної Ради України відбудеться акція активістів на підтримку доопрацьованого законопроекту №3822, що запроваджує квоти для україномовної музики, – «Зупини епідемію російської попси! Підтримай законопроект #справжніквоти3822: квоти для україномовної музики».
Завтра його буде внесено на розгляд Верховної Ради України. Активісти зімітують знищення російської попси за допомогою кількох примірників дисків. Читати далі
Держава може частково фінансувати україномовні серіали, виключно за участю українських акторів.
Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук під час наради щодо стану та шляхів розвитку державних підприємств в галузі кінематографії, передає Likenews з посиланням на прес-службу Мінкульту. Читати далі
Київ – Азербайджан, Туркменистан та Індія – саме з цих країн найбільше людей їде навчатися до України. Серед причин – бажання пізнати українську мову та культуру, доступність навчання та родичі або друзі, які тут живуть. Половина іноземних студентів в Україні навчаються саме українською мовою. Хоча деякі з них кажуть: якби в українських вишах навчання було англійською, це привабило б сюди більше іноземців.
Про це матеріал Радіо Свобода. Читати далі
У зв’язку з дискусією довкола квотування україномовної музики, Станіслав Свідлов вирішив повторити своє минулорічне дослідження українських радіостанцій.
Я узяв плейлисти з офіційних сайтів ТОП-10 радіостанцій України, і проаналізував їх за мовою, країною виробництва та роками створення. І отримав такі результати: в середньому за денний ефір, ви можете почути 9 україномовних пісень, 62 російських та 73 іншомовних. Читати далі
Тарас Марусик
День слов’янської писемності і культури 24 травня – штучне свято, яке має своє коріння в болгарській історії, а також у російській імперській традиції та здебільшого відзначається, за рідкісним винятком, у православних країнах із російської орбіти. Це свято офіційно встановив президент Кучма наприкінці своєї каденції, щоб догодити “русскому міру” й засвідчити “спільне слов’янське коріння”.
Однак наукові дослідження показують: до польської, словацької й чеської мов із їх латиницею українська мова значно ближча, ніж до російської. Читати далі
За останні кілька років частота вживання української мови збільшилася, російської – зменшилася. У питанні статусу мов відбулися серйозні зрушення в напрямі підвищення статусу української мови і зменшення – російської.
Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова.
Більшість (60%) громадян вважають рідною мовою українську, 15% – російську, 22% – і українську, і російську однаковою мірою, 2% респондентів вважають рідними інші мови. У 2006 р. українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31%, українську та російську рівною мірою – 16%, інші мови – 1%. Читати далі
Частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників. Про це пише Українська правда із посиланням на дослідження Центру Разумкова.
Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%. Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%. Читати далі
Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.
Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі