На сесії Черкаської облради 8 лютого свободівець Юрій Ботнар побився з в.о. директора ОКП “Готельний комплекс “Дніпро” Черкаської обласної ради” Борисом Лебедцовим через мовне питання, – передає кореспондент vikka.ua. Читати далі
Із січня 2017 року заступники голови Донецької облдержадміністрації, апарат, працівники райдержадміністрацій на Донеччині зобов’язані під час виконання посадових обов’язків використовувати українську мову.
Відповідне розпорядження підписав 10 січня керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, про що він написав на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі
6 грудня активіст Святослав Літинський у Львівському апеляційному адміністративному суді виграв адміністративний позов до НАБУ про визнання дій протиправними, а також з вимогою зобов’язати вчинити певні дії. Йшлося про надання на сайті організації перекладу виступів та повідомлень на українську мову.
Про це пише ZIK.
«Щойно апеляція підтвердила мій виграш в НАБУ. Рішення набуло законної сили», – повідомив Святослав Літинський із залу суду. Читати далі
Президент Європейської ради Дональд Туск звернувся до українського народу під час саміту Україна – ЄС у Брюсселі.
Про це повідомила Радіо Свобода. Читати далі
Відповідний лист, адресований департаментам освіти і науки обласних адміністрацій та КМДА, а також навчальним закладам, опублікований на сайті Міністерства. Читати далі
З 1 січня 2017 усі працівники Донецької обласної військово-цивільної адміністрації мають на роботі послуговуватись виключно українською мовою.Про це заявив Павло Жебрівський на своїй Фейсбук-сторінці.
“Завтра в адміністрації стартує другий етап курсів ділової української мови. Це, звісно, добровільні курси. Але мова про держслужбовців. У державі Україна. Вони ж написали в анкеті, що мають достатній рівень знання і володіння українською мовою. Якщо ж вони просто призабули мову, то ми цими курсами створюємо держслужбовцям можливість пригадати її і вдосконалити”, – пише Жебрівський. Читати далі
Міністерство освіти та науки зобов’язало своїх працівників під час виконання службових обов’язків використовувати лише державну мову. Про це на своїй Фейсбук-сторінці написав заступник міністра, керівник апарату Роман Греба і опублікував відповідний наказ.
Він пояснив, що цей наказ видали у відповідь на нарікання, що деякі працівники Міносвіти спілкуються російською мовою під час виконання службових обов’язків. Читати далі
Працівниця Львівської міської ради Олександра Сладкова виступила на шкільній лінійці у Львові російською мовою, пише Depo.Львів.
Інцидент стався у школі №45 на вулиці Науковій, з російською мовою навчання. Сладкову представили як випускницю цієї школи й працівницю Львівської міської ради. Читати далі
Лариса Масенко
Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.
Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».
Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі
Олександр Вовченко
Чи протистоїть Київ русифікації? На перший погляд, доволі просте запитання. Але, чи можемо ми вичерпно і одностайно відповісти на нього? Чи маємо ми моральне право заплющувати очі на русифікацію публічного простору: інтернету, реклами, теле– та радіоефіру, періодичних видань, виступів ньюзмейкерів та лідерів громадської думки, сфер торгівлі та обслуговування у незалежній Україні? Читати далі