У першому кварталі 2016 року мають відбутися парламентські слухання про стан української мови в Україні. Про це написав на своїй Фейсбук-сторінці засновник Громадської ініціативи «И так поймут» Роман Матис.
За його словами, після зустрічей з депутатами різних фракцій парламентарі погодились на слухання. Темою буде порушення мовних прав українців і необхідність приведення українського мовного закону до європейських зразків. Читати далі
Скандальний “мовний” закон Колісниченка-Ківалова був серед перших, скасованих Верховною Радою після Революції гідності – уже 23 лютого 2014. Однак він діє й досі.
Тодішній голова Верховної Ради та в.о. Президента України Олександр Турчинов просто взяв і не підписав ухвалений парламентом закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”.
7 липня 2014 депутати звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати-таки закон Колісниченка-Ківалова. Термін для ухвалення рішення сплив у січні 2015, однак вердикту з питання, яке було серед пріоритетних, немає й досі.
Аналіз подій 2010-12 років засвідчує, що за “злочинного режиму” витримати цілеспрямований тиск державної машини на мовному фронті вдалося винятково “вулицею” та майже “підпільними” діями окремих активістів “у тилу ворога”. Ситуація після Революції гідності змінилася. Зник тиск “вулиці” – чого тиснути на владу, яка ніби вже проукраїнська? Однак її дії свідчать: у мовному питанні нова державна машина рухається тією самою дорогою, що накатали “папєрєдніки”. Читати далі
Після здобуття Україною незалежності мовна політика здійснювалася більше на папері, була декларативною. А, як відомо, відсутність цілеспрямованої мовної політики як важливої частини загальнонаціональної політики – це також політика. Єдиним важливим здобутком тих років стало підтвердження у новій Конституції України 1996 р. статусу державної для української мови і тлумачення цього статусу Конституційним судом України. Читати далі
Верховна Рада України відмовилась прийняти законопроект, який вимагає обов’язкового знання української мови держслужбовцями. За Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну службу” (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) проголосували лише 152 депутати.
Поіменне голосування можна глянути тут.
Згідно з проектом, пропонували доповнити Закон України «Про державну службу» пунктами такого змісту: Читати далі
Нещодавно мені випала честь побувати в Києві на одній міжнародній конференції, присвяченій дуже актуальній для сучасної України тематиці.
Спікерами на ній були багато надзвичайно цікавих і достойних людей з багатьох країн Європи: Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Грузії, Франції, України. Учасники виголошували доповіді кількома різними мовами, причому учасники-українці здебільшого робили це українською мовою, зрідка відповідаючи на запитання, поставлені російською, цією ж мовою.
Втім, вже наприкінці конференції трапився інцидент, що викликав в мені глибоке обурення. Один з учасників, народний депутат, який на той момент обійняв посаду Голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, почав виголошувати свою доповідь російською мовою, заявивши на початку, що робить це заради зручності модератора-француза, який не знає української, але володіє російською. Читати далі
Блогер Олександр Іванов на сайті “Тексти” виклав аналіз проекту нової Конституції України, надісланої українською владою до Венеціанської комісії, з точки зору нововведень, що стосуються вживання мов.
Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк, йдеться у статті, таки домоглися, щоб у тексті нової редакції Конституції України, який нещодавно надійшов до Венеціанської комісії, йшлося про можливість надання російській мові в Україні статусу “офіційної”. Читати далі
Сьогодні Верховна Рада України прийняла “Меморандум порозуміння і миру” (№1280-VII від 20.5.2014), що містить окремий абзац, присвячений мовному питанню.
Зокрема, в “меморандумі” говориться, що “Поруч із конституційним статусом української мови як державної Верховна Рада України забезпечить гарантування статусу російської мови. Держава також гарантуватиме підтримку мов національних меншин у місцях їх компактного проживання.”
За прийняття даного рішення проголосували 252 народних депутати. Фракції КПУ та ВО “Свобода” не голосували. Читати далі