Архів теґу: законодавство

Роман Матис: Україномовний журналіст не матиме конкурента в вигляді Шустера чи Кісєльова

Опубліковано:

matys1

Роман Матис: Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.

Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх. Читати далі

Новий закон про держслужбу зобов’язує чиновників використовувати українську мову

Опубліковано:

2490

Верховна Рада України сьогодні ухвалила Закон № 2490 “Про державну службу”, згідно з яким державні службовці зобов’язані використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації. Про це йдеться у статті 8 пункті 5 закону.

Під час розгляду законопроекту у сесійній залі депутат Остап Семерак відкликав правку, подану у співавторстві з іншими депутатами, що передбачала окремий пункт про використання регіональних мов. Читати далі

Як три вилучені слова із законопроекту можуть поховати українську мову в органах державної влади

Опубліковано:

Stitched Panorama

8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.

Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків. Читати далі

МВС погодилось перекладати виступи Авакова українською

Опубліковано:

litynskyu-04-11

МВС відкликало апеляційну скаргу на рішення суду, яким їх зобов’язано дублювати виступи Арсена Авакова на Youtube українською. Судового засідання на День української мови (9 листопада) не буде.

Про це написав на своїй Фейсбук-сторінці активіст Максим Бризіцький. Читати далі

Іван Ющук. “Нації вмирають не від інфаркту”

Опубліковано:

yushchuk

Постійно йдеться про необмежені права носіїв регіональних мов. А хто чував, що в світі є регіональні мови — тобто обласні, районні, містечкові? Принаймні в мовознавстві такого поняття нема. Є місцеві мови, поширені в певній окремій місцевості. Ось у Лесі Українки читаємо: Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом. Саме так слово регіональний і розуміється у французькій та англійській мовах, звідки воно притягнуте в закон. Але як же, бачите, російську мову назвати місцевою? Вона й справді не місцева. Вона єдинодержавна в Російській Федерації, і там про неї належно дбають. Тому й вжито як нібито юридичний термін словосполучення з нечітким значенням — “регіональна мова”.

Професор Іван Ющук: народні депутати-інтелектуали-державники мають можливість використати запропоновану нижче статтю для вдосконалення «Пояснювальної записки» до постанови Верховної Ради про скасування ЗУ «Про засади державної мовної політики», як ідеологічно-правової основи сепаратизму і «русского міра» в Україні та прийняття нового прогресивного закону про мови.

Читати далі

Тарас Марусик. Больові місця чинного українського мовного законодавства

Опубліковано:

Тарас Марусик

Існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти «патріотична русифікація».

Головне завдання українського законодавства про мову було і залишається тим самим – стримувати русифікацію і дерусифіковувати українське суспільство. Два десятиліття цей процес тривав зі змінним успіхом, але хисткий баланс між обома мовами, який полягав у законсервуванні спадщини століть на момент здобуття Україною державної незалежності, зберігався. Все різко змінилося з приходом до влади Януковича та його оточення. Законодавствові про мову було завдано болючого удару, а статус державної української мови було підважено ухваленням Закону України «Про засади державної мовної політики». Читати далі

У Києві пікетуватимуть Конституційний Суд через «мовний» закон

Опубліковано:

mova

18 червня 2015 року з 9.30 до 10.00 громадські активісти пікетуватимуть Конституційний Суд України з приводу зволікання з початком розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Колесніченка-Ківалова).

Не включаючи питання про розгляд цієї справи, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, до порядку денного пленарного засідання КСУ, його голова Ю. Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».

Низка громадських організацій, які надіслали відповідне звернення до голови КСУ Ю. Бауліна, вимагатимуть невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.

Місце пікету – м. Київ, вул. Жилянська, 14.

Громадські активісти звернулися до Конституційного Суду з приводу мовного закону

Опубліковано:

mova

26 громадських організацій звернулися до Конституційного Суду України з вимогою розглянути подання 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики».

Конституційний Суд  зволікає із розглядом справи по суті, адже, згідно з регламентом КСУ, провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України мало б завершитися ще 8 січня 2015 року.

Незважаючи на те, що відбулося засідання колегії КСУ, на якій ухвалили рішення про відкриття конституційного провадження, інформація щодо обговорення питання про форму розгляду справи зникла з сайту Суду, а засідання не відбулося. Читати далі