В Україні не буде ксенофобії та утисків російської мови. Про це заявив міністр інформаційної політики Юрій Стець на прес-конференції у вівторок в Києві, – пише Українська правда із посиланням на “Інтерфакс-Україна”.
“В Україні не буде ксенофобії по відношенню до російської мови та літератури”, – заявив він. Читати далі
За останні кілька років частота вживання української мови збільшилася, російської – зменшилася. У питанні статусу мов відбулися серйозні зрушення в напрямі підвищення статусу української мови і зменшення – російської.
Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова.
Більшість (60%) громадян вважають рідною мовою українську, 15% – російську, 22% – і українську, і російську однаковою мірою, 2% респондентів вважають рідними інші мови. У 2006 р. українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31%, українську та російську рівною мірою – 16%, інші мови – 1%. Читати далі
Частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників. Про це пише Українська правда із посиланням на дослідження Центру Разумкова.
Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%. Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%. Читати далі
Робота з переведення кримськотатарського алфавіту на латинську графіку успішно завершена. Тепер справа за затвердженням рішення в уряді України, – пише Главком.
Про це нещодавно на прес-конференції в Києві заявив радник міністра освіти і науки України, голова робочої групи з розробки та впровадження нового кримськотатарського алфавіту Ельхан Нурієв. Читати далі
Спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що керівництво РФ не дивитиметься спокійно на те, як утискають права російськомовних громадян в Україні. Про це повідомляє Еспресо із посиланням на РИА Новости.
“Російські люди, російська культура стають об’єктом утисків і гонінь. Можна навести масу прикладів обмеження законних, передбачених міжнародним правом інтересів російських людей за кордоном в області мови, культури, освіти. Ми знаємо, що відбувається у цій сфері у Латвії, Естонії, в Україні, у низці інших держав”, – заявила Матвієнко. Читати далі
Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.
За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі
Процес переділу територій між країнами колишнього СРСР неминучий, оскільки нібито нинішні кордони незалежних держав були створені “в кабінетах”.
Про це Rzeczpospolita сказав експерт створеного Кремлем “Інституту стратегічних досліджень” Олег Нєменський, передає Обозреватель із посиланням на ZN.ua.
За його словами, це абсолютно новий процес на пострадянському просторі, який відбувається не на основі міжнародних інтеграційних процесів, а “опираючись на об’єднанні російськомовного простору”. Читати далі
Тарас Шамайда
Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.
Чому потрібні квоти
За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі
Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.
Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі
У Таджикистані офіційно заборонили русифіковані прізвища та по-батькові в документах етнічних таджиків. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Заступник Служби реєстрації актів цивільного стану Джалоліддін Рахімов повідомив 29 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода, що нові правила були затверджені президентом Емомалі Рахмоном ще минулого місяця. Читати далі