Міністру культури, молоді та спорту України В.В.Бородянському Читати далі
Українські діячі та науковці звернулися до Бородянського з приводу мови опери (текст звернення)
Архів теґу: мова
М’янма. Літери-другорічники
Петро Козьма
Міністерство освіти М’янми (прим.пер. – раніше відомої як Бірма) нарешті відчуло тягу до змін. Без сумніву, це добре, з огляду на той факт, що донедавна воно було однією з найбільш забитих державних структур країни, що боялися власної тіні: на освіту військовий уряд звертав мінімальну увагу, і його якість (особливо на рівні вищих навчальних закладів) значною мірою деградувала. Якщо вже в самому третьорозрядної міністерстві почалося якесь копирсання, це означає, що реформи в країні – всерйоз і надовго.
І якщо ще кілька років тому університети охоронялися краще, ніж військові бази, а сторонні (тим більше – іноземці) не мали туди доступу без спеціальних дозволів, сьогодні хвиля реформування вже докотилася навіть до програми навчання м’янманських дітлахів рівня Grade 1 – це приблизно відповідає підготовчій групі дитячого садку. Ревізія навчального плану відбувається вперше за майже 40 років – останнього разу нормативні документи з цього приводу приймали 1968 року. Читати далі
Кримська Світлиця
Мовна проблема в Україні є не так проблемою нації, скільки ганьбою вітчизняних владоможців, які за чверть століття Незалежності не дозріли до того, щоб усвідомити, що без вирішення мовного питання країна приречена на стагнацію з постійною загрозою втрати і незалежності і державності. Цього вірша було написано в 2005 році, всього лише через рік після Помаранчевого Майдану. Приводом для написання був кинутий напризволяще в зрусифікованому Криму громадсько-політичний та літературний тижневик Кримська Світлиця. За свою позицію, за підтримку помаранчевого руху зокрема, уряд Віктора Януковича позбавив його державного фінансування. Читати далі
Борги
Ще краплю боргу рідній мові,
Ще краплю чистої любові-
Живу краплину кришталю,
Без сподівання, без жалю,
Ще раз скувати крицю рими,
Ще раз упитися твоїми
Суницями солодких губ
І потонути в морі згуб,
Ще раз в обіймах ніжних рук
Забути холоди розлук,
Відчути ще раз смак жаги –
Твій поклик крізь буття круги,
А потім можна вже і в путь,
В той край усі стежки ведуть… 9.03.2003
Голодомор влаштували, щоб покарати українців за мову, культуру – прем’єр Канади
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вважає, що Голодомор 1932-х – 1933-х років було організовано, щоб покарати українців за прагнення зберегти власну ідентичність. Про це йдеться в офіційній заяві Трюдо з приводу Дня пам’яті жертв Голодомору, яку розміщено на сайті прем’єр-міністра Канади.
“Голодомор, який є однією із найпохмуріших глав в історії людства, стався понад вісімдесят років тому між 1932 і 1933 роками. Голодомор був системним та страхітливим геноцидом мільйонів українців тоталітарною радянською владою. Дітей, жінок, і чоловіків морили голодом та страчували лише за те, що вони намагались говорити рідною мовою, зберігати рідну культуру, землю та жити у мирі“, – заявив Трюдо.
Ave, Lingua! Мовний націоналізм та його роль у збереженні державності
У другій половині ХVIII, коли поняття державного націоналізму не існувало як такого, а саме слово націоналізм не мало жодної негативної конотації, завдяки працям німецького філософа Йогана Ґ. Гердера були введені поняття культурного та мовного націоналізму. Прояви державного націоналізму почали виникати з наполеонівськими війнами, коли держави, на які насувалась хвиля територіальних претензій Наполеона, розпочинали боротьбу за свою національну ідентичність та державу. Читати далі
Східняки і українізація
Одне із важливих постреволюційних питань – класичне “Геть від Москви”. В тому числі й у мовнокультурному просторі. Особливо гостро, актуально це питання стоїть зараз на зросійщених територіях півдня і сходу України. І от що цікаво. Поки одні сидять і чекають, щоб їм сюди завезли українську мову – інші беруть і роблять це самі, переходячи на українську мову, створюючи україномовний простір як мінімум навколо себе.
З трьома такими “східняками”, які вирішили українізуватися, я й поговорив. Три різних міста, три різних людини, три різних стадії українізації. Але одна мета. Читати далі
22 травня – круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика»
Прес-анонс
КРУГЛИЙ СТІЛ «СУЧАСНА МОВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА»
22 травня о 16:30 відбудеться круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика» за участі науковців і громадських активістів.
Під час заходу обговорять такі питання: Чи справді питання мови не на часі через війну? Мова і патріотизм: хто такий «російськомовний патріот» і як пропагування цього образу впливає на мовне питання. Мова як запорука державності й елемент державної безпеки.
Учасники круглого столу:
– Лариса Масенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Орися Демська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
– Тетяна Шептицька, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
– Максим Вакуленко, Український мовно-інформаційний фонд НАН України
– Анна Ющенко, ініціатива «Дріжджі»
– Максим Кобєлєв, портал мовної політики language-policy.info
– Оксана Левкова, громадський рух «Не будь байдужим!»
– Катерина Чепура, громадянський рух «Відсіч»
Модератор – Катерина Мельник, ГО «Український світ», аспірант кафедри загального і словянського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Місце проведення: Музей НаУКМА, вул. Г. Сковороди, 2.
Початок о 16:30.
Організатори круглого столу:
– кафедра загального і слов’янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
– ГО «Український світ», проект «Безкоштовні курси української мови».
Круглий стіл працюватиме в рамках Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Мовний простір слов’янського світу».
Контактна особа – Катерина Мельник: 0938147671
Чому українцям необхідно говорити українською?
Є речі, які, здавалося б, відбуваються самі собою. Є стани, зміни в яких, помітні лише з плином поколінь. І є наслідки бездіяльності, які спокутуватимуть наші нащадки.
В сучасному світі більшість держав побудовані за національним принципом, тобто вони виникають та діють в межах компактного та домінуючого проживання одного самосвідомого етносу, нації. Класичними характеристиками останньої, тобто ознаками, що, по-перше, об’єднують людей в межах спільноти, а по-друге, відрізняють цю спільноту від інших є спільність:
- походження;
- культури;
- мови;
- релігії.