Львівська облрада звернулася до Верховної Ради, депутатів між фракційного об’єднання «Львівщина» щодо врегулювання на законодавчому рівні питання вживання української мови в національному теле- і радіопросторі та скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таке звернення обранці прийняли на сесії 1 березня.
Про це пише zik.ua. Читати далі
Тарас Марусик
Чи гинули б люди за мову, чи вбивали б їх за неї, якщо б мова виникла й існувала лише для того, щоб забезпечити спілкування? Якби було так, то навряд чи кілька бангладеських студентів віддали б свої життя 21 лютого 1952 року. А вони не просто хотіли розмовляти рідною, а не нав’язаною їм тодішньою пакистанською владою мовою урду. Вони прагнули мати свою державу, яка б називалася не Східним Пакистаном, а Банґладеш. І тому цей день там відзначають передусім як день мучеників.
У нашій «валідольній» історії мововбивства теж є приклади такої жертовності. Згадаймо хоча б самоспалення Олекси Гірника в Каневі і Василя Макуха недалеко від Майдану Незалежності. За українську мову й українську ідентичність сто років тому убивали чорносотенці Муравйова в Києві. Нині вони мають своїх послідовників серед опричників Путіна на сході України. Читати далі
Наталя Пелагеша
Народний депутат Остап Семерак виступив з пропозицією заборонити ввозити в Україну російські книги та друковану продукцію, чим спровокував дискусію в суспільстві. Але суперечка, що виникла, стосується зовсім не заборони російської книги, як здається. Мова йде про дерадянізацію, або, можливо, декомунізацію, якщо користуватися терміном Українського інституту національної пам’яті. Йдеться про позбавлення від радянськості та ідеології авторитаризму, які транслюються в Україну і консервуються у нас через російськомовну друковану продукцію.
Серед аргументів противників ембарго переважає наступний: заборона ввезення зарубіжної літератури, яка перекладається в Росії та російської наукової літератури, позбавить нас доступу до світового інтелектуального простору. Насправді, саме ця література нас повністю від нього відрізає. Читати далі
Тарас Марусик
«Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання» – це етапне видання, яке поряд зі згадуваною працею за редакторства Лариси Масенко та «Хронологією мовних подій в Україні» Віктора Кубайчука дає можливість читачеві XXІ століття усвідомити масштаби русифікаторського котка.
Важко переоцінити вихід такого збірника документів у час, який я називаю періодом «патріотичної русифікації» імені Порошенка. Легше (для влади – звісно) недооцінити фоліант, в якому на сотнях сторінок «розлита» наша «валідольна» історія мови, а точніше, як сказано у ще одній важливій праці, історія лінгвоциду. І хоча в тій книзі йдеться про XX століття, термін «мововбивство» такий самий справедливий і для XІX століття, про що свідчать опубліковані документи. Різниця лише в тому, що в XX столітті русифікація відбувалася витонченіше і підступніше. Читати далі
Андрій Васильєв
Україна має обрати таку мовну політику, яка б вберегла українську від занепаду – бо може бути запізно.
Якою мовою потрібно розмовляти в Україні? Я колись спробував поставити це запитання американцям. У відповідь отримав – круглі очі і пошук підступу. Ну, справді, а якою мовою говорять поляки? А чехи? А словенці?
Так само, як і у США, Бразилії, Аргентині, Канаді і ще багатьох країнах, в Україні мовна ситуація далеко не однозначна. Більше того, для українців вона дуже незручна і болюча. Я спостерігав за мовною темою і зсередини, коли дев’ять років жив в Україні, і ззовні, коли переїхав у США. Читати далі
Відтепер матеріали “Цензор.НЕТ” можна читати й українською мовою.
Українська версія доступна за адресою http://ua.censor.net.ua/.
Тепер читач може вибирати, якою мовою читати найсвіжіші новини: українською, російською чи англійською, натиснувши на відповідні кнопки вгорі справа. Читати далі