Річний архів: 2016

Індульгенції для російської мови

Опубліковано:

Ілько Лемко

На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов  п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі

На мовному фронті без змін!

Опубліковано:

Юрій Винничук

Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.

Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі

Персональна українізація

Опубліковано:

Роман Кушнарьов

Розмовляти українською легко. Головне, підготуватися і наважитися – решта піде, як по маслу. Коли минулого літа перед відпочинком на Одещині я вирішив, що буду говорити всюди українською (а до цього це була малинівська говірка вдома й слобожанська російська на роботі), то я вже був до цього готовий не лише ментально, а й практично. Що ж я для цього зробив?

По-перше, максимально зачистив власний інфопростір. Ще з весни 2015 я перестав читати будь-які тексти російською мовою. Під текстом я розумію допис мінімум на 1000 знаків. Для новин є українські служби світових медійних корпорацій на кшталт ВВС або DW, є Тиждень, є й інші портали новин українською мовою. Для аналітики теж вистачало контенту. По роботі я або сам писав, або ж шукав матеріали англійською. Книжки – виключно українською: повірте, є що почитати на нашій мові – і сучасного, й класики. У мене вже черга стоїть з книжок українською, до яких у мене руки ще не дійшли через брак часу. Фільми й серіали – виключно українською: тут дуже допомогла Толока (toloka.to). Читати далі

Міський голова Полтави відмовляється розмовляти державною і говорить про окупацію

Опубліковано:

Мер Полтави Олександр Мамай заявив, що його заступники розмовлятимуть українською мовою тільки у разі окупації міста. Що саме він мав на увазі — міський голова не уточнив. Про це повідомляє Gazeta.ua.

Цю заяву очільник Полтави зробив на сесії міськради. Так відреагував на вимогу проукраїнських активістів до його заступників. Люди хотіли, аби чиновники говорили українською.

“Полтаву ще ніхто не окупував. Як тільки це станеться, тоді і будемо так говорити”, – сказав Мамай. Читати далі

І так паймут

Опубліковано:

Андрій Любка

У своєму крайньому на Збручі тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно успішніше». Можливо, але лише за умови, що то буде понимание, а не порозуміння.

Бо після Майдану й початку російської аґресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаґанди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів. Все б нічого, але на шляху до переконання себе й усього світу в тому, що ми не етнічна, а політична нація, яка може собі дати раду з внутрішньою різноманітністю й двомовністю, нам намагаються нав’язати існуючий стан речей як «нормальний», «демократичний» чи «європейський». І коли україномовна людина просто каже, що мовна ситуація в Україні хвора і що наша мова в багатьох сферах — під реальною загрозою, її блискавично оголошують провокатором, який зазіхає на «єдність» країни. Читати далі

“Севілья” оштрафувала Євгена Коноплянку за незнання іспанської мови

Опубліковано:

Коментатор телеканалів «Футбол 1/2» Кирило Круторогов написав у матеріалі для видання “Сегодня”, що український півзахисник «Севільї» Євген Коноплянка отримав штраф від клубу за незнання іспанської мови.

Про це пише ZAХID.NET. Читати далі

Українські музиканти відмовились від участі в програмі “Інтера” через русифікованість телеканалу

Опубліковано:

Українські музиканти гурту “Фолькнери”, які більше року їхали на велосипедах з Києва до Австралії, розповідаючи про Україну і записуючи музику, не погодились взяти участь в програмі “Стосується кожного” телеканалу “Інтер”  через відмову ведучих провести програму українською мовою.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав музикант Володимир Муляр. Читати далі

Будь ласка, обслуговуйте мене українською!

Опубліковано:

Святослав Літинський

Часто можна зіткнутися з ситуацією, коли в ресторані відсутнє україномовне меню, або коли вас відмовляються обслуговувати українською в магазині, нав’язуючи вам мову спілкування працівника торгової мережі. Однак це не означає, що нам, україномовним споживачам, треба мовчати і йти далі, не привертаючи увагу до конфлікту, що ось-ось може зародитися. Власне про розпалювання конфлікту як такого в такій ситуації взагалі не йдеться, адже правда від самого початку на вашому боці. Потрібно лише озброїтися певними правовими нормами і сміливо доводити свою позицію. 

Уявімо ситуацію, коли у супермаркеті продавець чи касир відмовляють вам в обслуговуванні українською мовою. Що в такому випадку зробили би ви? Змовчали і погодились чи, можливо, почали суперечку? Насправді вихід із ситуації ще простіший. Вам достатньо зробити лише кілька простих дій. Читати далі

Становище української мови серед сучасних українських виконавців

Опубліковано:

Мовний розподіл українських виконавців

Під час дискусій навколо україномовних квот на радіо, часто звучить теза про те що їх неможливо виконати тому що просто відсутня україномовна музика яку можна поставити в ефір. І я вирішив проаналізувати мовний розподіл сучасних українських виконавців. За основу взяв список складаний Олександрою Кольцовою. З нього, в першу чергу я поприбирав застарілих виконавців, а також прибрав виконавців які емігрували з України або які є представниками діаспори. Отриманий список я розділив за основною мовою виконання пісень виконавцями, а також за кількістю треків. Під час роботи над дослідженням, “Українська правда” випустила чудовий проект про українських виконавців, який я вирішив також включити до свого аналізу. Читати далі

Білоруська мова в Білорусі: державний статус чи декорація?

Опубліковано:

Влада Білорусі на сьогодні не має послідовної державної стратегії щодо мовного питання, вважають опитані DW аналітики. DW з’ясовувала, що ж має офіційний Мінськ у цьому плані натомість та чому. Читати далі