Вісім вінницьких служб таксі підтримали резолюцію, згідно з якою зобов’язуються в найкоротший термін українізувати свої диспетчерські служби. Окрім того, вони висловили підтримку законопроекту №5670, який має прийти на заміну мовному закону “Колєсніченка-Ківалова”. Серед підписантів – служби “Еліт”, “Вимпел”, “Таксопарк Плюс”, “VIK”, “Магніт” “Євро Таксі”, “Фортуна” та “Інформ Таксі”.
Про це повідомляє вінницький інформаційний портал Vежа. Читати далі
Запорізька міська рада не виконує “Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки”, – вважає один із її авторів, екс-головний редактор газети “Запорізька Січ” Олександр Верьовкін.
Про це він написав у своєму блозі.
Минулого року Запорізька міська рада ухвалила рішення “Про Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки” (на виконання аналогічної обласної програми), згідно з якою було затверджено заходи, які покликані змінити в місті “інформаційне середовище на користь державної мови”. Читати далі
Росія в Криму відповідальна за дискримінацію українців і кримських татар в доступі до освіти рідною мовою. Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти рідною мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.
У 2013 році в Криму 13 589 осіб здобували освіту українською мовою, а вже у 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз. Читати далі
Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».
Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною травлею Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.
Отже більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу ( батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці. Читати далі
Суд відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. Водночас, суд ООН погодився на запровадження запобіжних заходів проти РФ для захисту меншин в Криму. Про це повідомив на відкритих слуханнях у Гаазі голова Суду Ронні Абрахам, пише Zaxid.net із посиланням на Українську правду. Читати далі
Тарас Марусик
Тема нових мовних законопроектів досить складна і є, на перший погляд, заплутаною. І хоча на цю тему вже багато написано і сказано, спробую ще раз розставити акценти, аби бодай частково розплутати її. При цьому зазначу, що я був членом робочої групи, яка розробляла, а точніше, доопрацьовувала і переробляла законопроект «Про державну мову», відомий ще під № 5670 як проект громадськості. Голова робочої групи, знаний юрист-міжнародник, професор Володимир Василенко попросив мене бути заступником у цьому невеликому творчому згустку експертів та громадських активістів. Читати далі
Тарас Марусик
Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального і геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України. Читати далі
Нещодавно Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект Княжицького-Сюмар №5313, в якому декларується запровадження 75-відсоткової квоти для української мови на телебаченні. Та чи справді після остаточного ухвалення цього проекту на ТБ з’явиться 75% україномовного контенту? Щоб з’ясувати це, активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів 1+1, ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіагрупи) та порівняли реальні результати з тими, які відповідають критеріям закону про телеквоти.
Порівнюючи з минулим роком, пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало з 35% до 41%, а російськомовного – з 34% до 44%. Читати далі
20 квітня депутати Київської міської ради розглядатимуть Проект рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.
Ініціатор проекту, голова депутатської фракції “ВО “Свобода” Юрій Сиротюк, на своїй Фейсбук-сторінці закликав громадськість підтримати рішення, щоб його ухвалили депутати. Читати далі
Понад дві третини (68%) громадян вважають рідною мовою українську. Проте, поза домом розмовляють винятково або переважно українською мовою лише 53% респондентів.
Такі результати соціологічного дослідження, яке провів у березні 2017 Центр Разумкова.
14% опитаних вважають рідною мовою російську, 17% – і українську, і російську однаковою мірою, 0,7% – інші мови. Читати далі