Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.
На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі
Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева
Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.
Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі
51 % молоді розмовляє українською мовою у сім’ї, 43 % – із друзями та знайомими. Російською мовою розмовляє 31 %. Такі дані соціологічного дослідження “Молодь України 2015”, проведеного компанією GFK Україна на замовлення Міністерства молоді та спорту України.
Згідно з результатами дослідження, українською та російською однаковою мірою розмовляє у сім’ї 18 % молодих людей, із друзями та знайомими – 25 %. Іншими мовами спілкується у сім’ї 1 % молоді. Читати далі
8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.
Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків. Читати далі
Сергій Оснач
14 жовтня Україна відзначала День захисника України, а також День УПА. Без боротьби й самопожертви воїнів УПА «російський світ» поглинув би Україну значно раніше, тож сучасним українським героям, можливо, не було б чого захищати. Та на державному рівні й у ЗМІ про УПА якось призабули — мабуть, щоб не «розпалювати ворожнечу». Згідно з жовтневим дослідженням групи «Рейтинг», 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, а 38% — не підтримують. Традиційно, проти визнання ОУН-УПА — старі, бідні, малоосвічені та російськомовні.
Зі старими зрозуміло — вони довше перебували під впливом радянської пропаганди, як то кажуть, люди радянської закалки, чи то пак гарту. З малоосвіченими також усе ясно — темні люде. І до бідних нема питань — адже бідними є насамперед ті самі старі й малоосвічені. Але чому російськомовні? Читати далі
Сергій Грабовський
Спершу громадянський рух «Відсіч», а потім і Держтелерадіо почали бити на сполох: частка української мови в телебаченні України зменшується! Якщо, за даними моніторингу ефіру десяти найбільших всеукраїнських комерційних телеканалів («Україна», «Інтер», НТН, ICTV, 1+1, 2+2, СТБ, «Новий», ТЕТ і К1), на початку червня частка української мови становила близько 28%, то тепер вона зменшилася до 23%. Інакше кажучи, за п’ять місяців ця частка зменшилася на п’ять відсоткових пунктів. Найменше української мови на каналах «Україна», «Інтер», 1+1 та СТБ — за 17 годин моніторингу активісти «Відсічі» не зауважили там жодної суто україномовної передачі чи фільму. Водночас фільмів і передач українського виробництва за ці п’ять місяців на цих каналах побільшало — із 33% до 51%, а російського виробництва — істотно поменшало — з 29% до 19%. Читати далі
Під час виступу на церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні Петро Порошенко згадав Валуєвський циркуляр, яким заборонялося книговидання українською мовою: “І мрія наших ворогів, яку було покладено на папір ще у валуєвському циркулярі: «Не было, нет, и быть не может». А наша відповідь така: “Була, є і буде!“.
Він наголосив, що під час Голодомору “відбулося масове знищення українського селянства, яке зберігало українську культуру, мову і традиції”.
Окрім того, президент зауважив, що Голодомор – це “ніщо інше, як прояв багатовікової, гібридної війни, яку Росія веде проти України”. Читати далі
В’ячеслав Дехтієвський
Сьогодні Україна в стані війни. На сході нашої країни Росія та підтримувані нею проросійські сепаратисти здійснюють військову агресію проти України. Окупована частина Донбасу, анексований Крим, загинули і поранені тисячі українських військовиків та цивільних громадян. Ще декілька років тому такий розвиток подій вважався б божевільним маренням. За роки незалежності найвищі посадові особи держави, за винятком одиниць, та й більша частина населення України вважали Росію братньою країною зі спільною історією та близькою культурою.
Чому ж почалась агресія, чи можна це було передбачити і відвернути, чому так блискавично впав Крим та виявилась величезна кількість колабораціоністів на Донбасі? Як захиститися від Росії? Такі питання ставлять і політики, і прості громадяни.
Якщо коротко, то таким чинником є російська мова в Україні, точніше нав’язування її українцям, тобто русифікація. Звернімось до історії. Читати далі
“Голодомор, який є однією із найпохмуріших глав в історії людства, стався понад вісімдесят років тому між 1932 і 1933 роками. Голодомор був системним та страхітливим геноцидом мільйонів українців тоталітарною радянською владою. Дітей, жінок, і чоловіків морили голодом та страчували лише за те, що вони намагались говорити рідною мовою, зберігати рідну культуру, землю та жити у мирі“, – заявив Трюдо.
У Кембриджському університеті (Великобританія) в програмі додаткових безкоштовних курсів російську мову замінили на українську, – передає uapost.us.
За інформацією кафедри славістики університету, крім основної програми, що передбачає вивчення української та російської мов (на платній основі, бакалаврат), додаткові безкоштовні курси пропонують розширене вивчення української (замість російської, як було раніше), а також польської мов. Читати далі