Архів категорії: Думка

Населення центральної України сьогодні русифікується, – експерт

Опубліковано:

mapa-kurinnyi

На основі нещодавнього соціологічного дослідження науковець Олексій Курінний створив мовну мапу України, яка дозволяє простежити зміни мовної ситуації в країні.

Олексій Курінний телефоном коментує для Громадського радіо результати дослідження, а також пояснює наслідки, які може спровокувати сьогоднішня мовна ситуація в країні. «Хоч попит на українську продукцію є, але в центрі України ми спостерігаємо русифікацію. Квоти — це не просто підтримка українського продукту. Це необхідна умова для зменшення рівня напруги, — вважає науковець.

Міхаель Мозер: “Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі”

Опубліковано:

mozer

Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.

Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком його книжка «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, назву якої можна перекласти як «Нові причинки до історії української мови» («New Contributions to the History of the Ukrainian Language»). На ту саму тему Міхаель Мозер прочитав лекцію в столичній Книгарні «Є». Опісля Тиждень поспілкувався з професором, аби з’ясувати, про що йтиметься в «Нових причинках». Ми поцікавилися, чому він вважає цінними для нашої мови запозичення з польської XVII–XIX століть і як варто ставитися до суржику, не обійшли увагою і наболіле питання російської мови як другої державної. Читати далі

Про гніт великоросів

Опубліковано:

vynnuchuk

Юрій Винничук (ТСН)

Хто в Україні насправді нацменшина – це питання залишається відкритим.

Попередній блог, написаний до 90-річчя українського правопису, набув такого поширення, що я вирішив на цю тему поговорити більше.

В інтернеті гуляє така думка, що українська мова дуже багато завдячує комуністам, що от вони й українізацію успішно провели, і мову з попелу відродили, і взагалі українцям в СССР жилося, як у Бога за пазухою. Забувають при цьому додати, що та легендарна українізація тривала менше десяти років і вже в 1930-тому разом з арештами відомих культурних діячів завершилася. А далі почалася тотальна русифікація, яка не закінчилася й досі. Читати далі

Українська мова й комерція: несумірність чи перспектива

Опубліковано:

presa

Антоніна Рибка

Епоха капіталізму надає перевагу розгляду мови крізь призму прагматичності та економічної вигоди. Сьогодні мова – це гроші. Економічна стабільність держави забезпечує стійкі позиції та сприятливі умови для функціонування і розвитку державної мови, й навпаки. Цей факт цілком закономірно відображає мовна ситуація в Україні: фактично українська існує лише в обмежених сферах суспільного життя.

Йдеться про комунікативну потужність української мови. Українською мовою можуть купувати хліб, спілкуватися вдома, читати лекції чи писати вірші. Українською мовою не укладають угоди, не підписують контракти, не створюють інтернет-магазини. Натомість всі ці функції перейняла на себе російська мова. Читати далі

ВИСНОВОК щодо невідповідності Конституції України положень Закону України «Про засади державної мовної політики» 

Опубліковано:

movnyi-zakon

Аналіз Закону про мовну політику свідчить про те, що законодавець не врахував якісну відмінність статусу і функцій української мови як державної, що закріплено в частині першій статті 10 Конституції України, від правового статусу інших мов, поширених на території держави. Закон про мовну політику нівелює статус української мови як єдиної державної, оскільки низка його положень встановлюють можливість застосування регіональної мови або мов меншин замість державної в роботі органів державної влади. Такі висновки зробили юристи, проаналізувавши закон “Про засади державної мовної політики”.

Ще у 2014 році в Конституційному Суді України відкрито конституційне провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» (нагадаємо, минулого року 26 громадських організацій звернулися до Конституційного Суду України з вимогою розглянути подання 57 народних депутатів). Юристи Львівського державного університету внутрішніх справ Володимир Марковський і Роман Демків підготували експертний висновок щодо питання порушеного у конституційному поданні.

Портал мовної політики публікує ВИСНОВОК за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) положень Закону України «Про засади державної мовної політики»  від 03.07.2012 № 5029-VI (5029-17). Читати далі

Наші “жалюгідні потуги”

Опубліковано:

prosto-hovory

Євген Лакінський

“А хіба він зможе складати україномовні вірші?! Кілька років тому, я бачила його жалюгідні потуги писати українською!” Це слова україномовної “фейсбучниці” щодо одного російськомовного поета зі Сходу. Поет знав українську, але ціле життя писав і говорив російською – просто тому, що так робили майже всі мешканці його міста. Але зараз, як і багато інших людей, він почав потроху українізуватися. І, звісно, перші кроки не завжди легкі.

Коли людина починає робити щось нове для себе, це завжди смішно. Уявіть собі, що видатний футболіст вчиться грати на скрипці. Чи що скрипаль-віртуоз вперше у житті стає на гірські лижі. Збоку це виглядає дуже весело. Але за якийсь час можна навчитися і грати на скрипці, і кататися на лижах. Головне – бажання і віра у себе. І щоб на початку ніхто тобі не кричав: “Гигиги! Нічого в тебе не вийде! Ти нездатний!” Саме такі вигуки і відбивають мотивацію спробувати щось нове. Читати далі

21 день української: як харків’яни вирушили у мовний “забіг″

Опубліковано:

kharkiv1

Проект “Мовомарафон” набирає популярності. Наразі 21-денний “забіг″ перевалив за екватор, але нові марафонці приєднуються і зараз. На сьогодні на мовний експеримент вже наважилося 820 осіб. За умовами акції, учасники переходять на українську і кілька разів на тиждень виконують мовні завдання. Також в програмі – мистецькі заходи та мовні вечірки.

Ідеолог та засновниця проекту Світлана Охович поділилася з depo.ua історією марафону та розповіла про життя україномовних українців у Харкові і “лагідні бігові доріжки”. Читати далі

Як російськомовні переходять на українську

Опубліковано:

radio-svoboda

Все більше російськомовних переходять на українську у соціальних мережах і у повсякденному житті. Безкоштовні курси української мови користуються попитом. Головне – не тиснути, а «українізовувати» інформаційний простір, вважає Родіон Шовкошитний. Він на своїй сторінці у мережі Facebook висвітлює роботу мобільної групи по боротьбі з контрабандою у зоні АТО і нещодавно заявив, що буде усі дописи робити українською.

Сюжет Радіо Свобода про те, як російськомовні українці переходять на українську: Читати далі

Роман Матис: Україномовний журналіст не матиме конкурента в вигляді Шустера чи Кісєльова

Опубліковано:

matys1

Роман Матис: Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.

Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх. Читати далі

М’янма. Літери-другорічники

Опубліковано:

birma4

Петро Козьма

Міністерство освіти М’янми (прим.пер. – раніше відомої як Бірма) нарешті відчуло тягу до змін. Без сумніву, це добре, з огляду на той факт, що донедавна воно було однією з найбільш забитих державних структур країни, що боялися власної тіні: на освіту військовий уряд звертав мінімальну увагу, і його якість (особливо на рівні вищих навчальних закладів) значною мірою деградувала. Якщо вже в самому третьорозрядної міністерстві почалося якесь копирсання, це означає, що реформи в країні – всерйоз і надовго.

І якщо ще кілька років тому університети охоронялися краще, ніж військові бази, а сторонні (тим більше – іноземці) не мали туди доступу без спеціальних дозволів, сьогодні хвиля реформування вже докотилася навіть до програми навчання м’янманських дітлахів рівня Grade 1 – це приблизно відповідає підготовчій групі дитячого садку. Ревізія навчального плану відбувається вперше за майже 40 років – останнього разу нормативні документи з цього приводу приймали 1968 року.  Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans