Архів категорії: Думка

Мовне питання: чи має патріот говорити українською?

Опубліковано:

movomarafon

Яна Полянська, Радіо Свобода

Люди схильні починати нове життя з понеділка, активісти ж пропонують російськомовним почати розмовляти українською з Дня Незалежності. Таку символічну дату обрали автори проекту «Мовомарафон», який має допомогти охочим за 25 днів перейти на державну мову. Саме стільки часу, кажуть психологи, достатньо, щоб закріпити нову звичку. На сайті марафону зареєструвались вже понад 2300 осіб. Та чи достатньо трьох тижнів, щоб змінити мовні звички? І чи залишається гострим мовне питання в Україні?

Марафон розпочинається за чотири дні, а усі охочі вже зараз можутьзареєструватися на сайті та обрати одну з двох бігових доріжок. Можна обирати між «повним зануренням» (тобто повний перехід на українську у побуті протягом близько трьох тижнів), та «лагідним режимом» (для тих, хто хоче поступово опановувати мову). Читати далі

Українська мова

Опубліковано:

havrylyshyn

Богдан Гаврилишин

Завдяки Революції Гідності і через агресію Росії, Криму, АТО більшість нашого суспільства стали дійсно патріотичними без огляду на етнічне походження, релігію, материнську мову, побутові звичаї. Це дуже позитивна еволюція. Одначе, дивує, що російська мова домінує в багатьох ЗМІ, програмах на телебаченні, газетах, тижневиках і особливо в журналах люкс, друкованих на дуже доброму папері з чудовими світлинами. Я часто літаю рейсами з Києва до Женеви і з Женеви до Києва, там в бізнес-класі роздають газети і журнали. Є аж 15-20 газет тижневиків і декілька журналів російською мовою, але якщо попросити щось українською мовою, то мають і то не кожного дня лише єдине видання – “Дзеркало Тижня”. Читати далі

Зупинимо русифікацію Києва

Опубліковано:

kyiv-mova1

Олександр Вовченко

Чи протистоїть Київ русифікації? На перший погляд, доволі просте запитання. Але, чи можемо ми вичерпно і одностайно відповісти на нього? Чи маємо ми моральне право заплющувати очі на русифікацію публічного простору: інтернету, реклами, теле– та радіоефіру, періодичних видань, виступів ньюзмейкерів та лідерів громадської думки, сфер торгівлі та обслуговування у незалежній Україні? Читати далі

Українська мова. Її статус в Конституції досі ігнорує нинішня влада

Опубліковано:

pro-zasady

Тарас Марусик

Стаття 10 Конституції України означає, що статус української мови як державної повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі, та є однією з основ конституційного ладу в Україні. Про це йдеться в Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови).

На жаль, в Україні вже чотири роки діє закон «Про засади державної мовної політики», який щодня заперечує державний статус української мови. Читати далі

День слов’янської писемності і культури: декомунізація буде неповна без дерусифікації

Опубліковано:

Тарас Марусик

День слов’янської писемності і культури 24 травня – штучне свято, яке має своє коріння в болгарській історії, а також у російській імперській традиції та здебільшого відзначається, за рідкісним винятком, у православних країнах із російської орбіти. Це свято офіційно встановив президент Кучма наприкінці своєї каденції, щоб догодити “русскому міру” й засвідчити “спільне слов’янське коріння”.

Однак наукові дослідження показують: до польської, словацької й чеської мов із їх латиницею українська мова значно ближча, ніж до російської. Читати далі

Тарас Шамайда: Після Революції Гідності русифікація в Україні посилилась

Опубліковано:

shamaida

Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.

За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі

Квоти на українські пісні: у чому суть законопроекту і як проти нього воюють

Опубліковано:

kvoty-radio-zakonoproekt3

Тарас Шамайда

Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний″ документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.

Чому потрібні квоти

За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі

Лариса Масенко: “Дуже важливо подолати обмеженість вживання української мови у неформальному міському спілкуванні”

Опубліковано:

masenkoL

Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.

Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі

Язиків багато — мова одна. Маючи обов’язок говорити українською мовою, чиновники все ще лукавлять

Опубліковано:

mova-1

Олена Капнік

Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі

Чернігівці розповідають про те, як перейшли на українську мову

Опубліковано:

chernihiv

На чернігівському сайті 0462.ua зібрано 6 історій про те, як російськомовні перейшли на українську.

“Прийнято вважати, що Чернігів – місто російськомовне. Дійсно, в результаті ряду історичних подій сучасне населення в більшості своїй розмовляє російською або на суржику – суміші російської та української мов. А ось чисту українську мову у нас почуєш нечасто. Однак вона є, і останнім часом її навіть стає більше”, – пишуть автори.

А ось і самі історії: Читати далі