Архів категорії: Думка

Гібридна мовна політика України: між громадським вовком-санітаром і страусом-владою

Опубліковано:

Тарас Марусик, Радіо Свобода

2 березня 2014 року, вже через кілька днів після того, як голова Верховної Ради Олександр Турчинов не підписав ухвалений більшістю голосів Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики», бо, мовляв, це «призвело до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій», олігархічні телеканали «Інтер», «Україна», «1+1», «ICTV», «СТБ», «5 канал» через Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) започаткували логотип з написом «Єдина країна. Единая страна». Причому повідомлення на своєму сайті ІТК зробив двома мовами – українською та російською, даючи зрозуміти, що в мовній політиці змінюватися нічого не буде. Читати далі

Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону

Опубліковано:

Павло Клімкін, Європейська правда

Сьогодні Венеційська комісія оприлюднила довгоочікуваний висновок щодо нового Закону України “Про освіту”, а точніше, щодо його 7-ї статті, в якій ідеться про викладання мовами національних меншин.

Як відомо, саме ця стаття викликала гостру реакцію цілої низки сусідніх країн, а найбільше в Угорщині. І ось висновки міжнародних експертів засвідчили, що їхні тривоги були загалом безпідставними. Читати далі

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

Опубліковано:

Лариса Масенко, Радіо Свобода

У масовій свідомості українців донедавна лишались впливовими наслідки безпрецедентної радянської уніфікації, яка намагалась стерти відмінності між народами, замінити національну ідентичність загальнорадянською, що їй відповідав стереотипний образ «простого советского человека». Читати далі

Українська мова: з досвіду прямостояння західняка у Києві

Опубліковано:

Тарас Марусик, Радіо Свобода

На початку зазначу, що мій приклад не зовсім типовий, але й не рідкісний. У Києві я мешкаю вже практично півжиття – 31 рік. Завдяки вихованню вдома і, звичайно, переважно українськомовному середовищу першої половини мого життя в Яремчі, Дрогобичі і на Закарпатті до Києва приїхав сформованим і переконаним.

Це була осінь 1986 року. На початках напружувався, бо постійно чекав агресивної реакції на мою українську. Це був не комплекс, з огляду на те, що я завжди намагався розмовляти літературною мовою (дався взнаки своєрідний пуризм мого батька, який не втомлювався всіх виправляти, а хто не погоджувався, розгортав словника і показував). Читати далі

Як це – бути україномовною в місті “можливостей і перспектив”

Опубліковано:

Дана Муравська

Я народилася в Луцьку. До дитячого садку й школи пішла у Львові, де і прожила до вступу до університету. Якщо я скажу, що моє знання української мови і любов до неї не зумовлені територіально, це буде неправда. Адже народилася і виховувалася я в Україні.

Російську мову, щоправда, я теж вивчила з дитинства. Це було просто, навіть попри те, що в школі уроків російської не було. Читати далі

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського

Опубліковано:

Ірина Костенко, Марина Остапенко, Радіо Свобода

«Гідним для студентів та працівників НТУУ КПІ є:
Дотримуватися вимог законодавства України та
внутрішніх нормативних документів університету»
(Кодекс честі НТУУ «КПІ»)

«Ей, отключай телефон. В тачку бегом – это пляжный сезон…
По-быстрому забежали домой переодеться и бахнуть по сто…»

Ці «глибокоінтелектуальні» тексти належать російському реперу. Почути їх можна не лише в окупованому Криму (там систематично гастролює співак). Повсякчасно вони звучать на хвилях ФМ головного технічного університету України – НТУУ КПІ імені Сікорського. Читати далі

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Опубліковано:

Тарас Марусик

Вже не один рік новий політичний цикл в Україні прив’язаний до початку роботи Верховної Ради. До такого циклу пристосовані навіть медіа зі своїми спеціальними передачами, «свободами слова» і «правами на владу». «Найгарячішою» темою першого парламентського дня стала мова, хоча в порядку денному не було законопроекту про державну чи інші мови.

Ні минулий, ні позаминулий, ні позапозаминулий вересень у найвищому законодавчому органі не починався з мовного питання – на відміну від цьогорічного. Читати далі

Відкладений у часі перепис населення України: мовний аспект

Опубліковано:

Тарас Марусик

Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити переписи населення раз на десять років. Такою є усталена практика в багатьох країнах світу. Об’єктивна інформація потрібна не лише ООН, але й кожній країні – щоб мати чітке уявлення про різні аспекти соціуму і відповідно планувати розвиток країни. Та як тільки до цього домішується політика, вишукуються різні причини, щоб відтерміновувати важливе й об’єктивне дослідження про стан суспільства. Читати далі

Чи ти спиш українською?

Опубліковано:

Тарас Прохасько

То, якою активною була реакція на один з найлітературніших дописів Юрія Андруховича, свідчить, що цей Андрухович дійсно є великим письменником. І не тільки тому, що багатьом хочеться побути – хай і у спосіб заперечення і зневаження – поруч з ним. І не тому, що написане ним стає фактом реальності, який перетворюється на особисту пригоду читача. Читати далі

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Опубліковано:

Андрій Любка

Разом із початком нового політичного сезону загостряться вічно актуальні для українців теми. Наближення виборів – у першу чергу президентських – змусить владу мобілізовувати агітаційні ресурси й підсумовувати успіхи, яких, чесно кажучи, негусто. У цій ситуації доведеться витягувати козир із рукава – і таки голосувати за громадський законопроект про мову (5670-д), щоб завоювати прихильність патріотичного електорату. Читати далі