Архів категорії: Думка

“Є-Мова”: у Вінниці стартує унікальна платформа із вивчення української онлайн

Опубліковано:

je-mova

Вже наприкінці квітня розпочне діяти унікальний он-лайн курс української мови “Є-Мова“, створений завдяки проекту EGAP Challenge Vinnytsia. Розробити курс із української мови вирішила команда фахівців із різних міст України. Курує проектом Анастасія Розлуцька, координаторка Безкоштовних курсів української мови.

Дівчина нині живе у Києві, де 4 роки тому зорганізувала масштабний і єдиний у своєму роді проект із факультативного вивчення української мови, котрий нині діє в 25-ти містах України. Чому вивчення української мови в Україні стало таким нагальним, як розвивався проект і які його майбутні перспективи – Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Vежі. Читати далі

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Опубліковано:

azarov

Тарас Марусик

Московська риторика, коли це стосується очорнювання ворогів, справжніх чи уявних, або відбілювання себе самих, уявних, винахідлива до безконечності. Берегів там немає. Якщо якихось 150 років тому казали, що української мови «не було, немає і бути не може», що так звану українську мову придумали деякі малороси й особливо поляки, бо це «є та сама російська мова, лише зіпсована впливом на неї Польщі», а якихось 100 років тому стверджували, що Україна – то австрійська вигадка, то тепер цю риторику успішно розвинула дублер Сергія Лаврова, офіційний представник МЗС Російської Федерації Марія Захарова. Читати далі

1920-ті роки: хто боявся українізації

Опубліковано:

gazety

Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.

А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно. Читати далі

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Опубліковано:

1825600

Лариса Масенко

Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості. Читати далі

Вчений-україніст Міхаель Мозер: Дешева пропаганда проти нового мовного законодавства не повинна перемогти

Опубліковано:

kk

Чи є в європейських країнах мовні інспектори і якого мовного закону потребує сьогодні Україна, Deutsche Welle розпитала у президента міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера.

У березні в комітеті з питань культури і духовності українського парламенту відбудуться слухання щодо трьох проектів нового мовного закону, зареєстрованих у Верховній Раді. Новий мовний закон, на розробку й ухвалення якого, за деякими оцінками, піде приблизно рік, має замінити скандальний “закон Колесніченка-Ківалова” (закон про засади державної мовної політики, ухвалений за часів президента Віктора Януковича у 2012 році), питання про конституційність якого розглядається Конституційним судом. Читати далі

Законопроект про мову №5670 проти закону Ківалова-Колесніченка: мова освіти

Опубліковано:

osvita

Політичні шулери, для який партійний піар – вище за державні інтереси, брешуть, що громадський законопроект №5670 “Про державну мову” передбачає “русифікацію освіти” і “повторює норми закону Ківалова-Колесніченка”. Щоб зрозуміти ціну цій брехні, варто просто порівняти статті чинного закону Ківалова-Колесніченка і законопроекту №5670 про мову освіти.

Кожному, хто порівняє ці норми, зрозуміло, які колосальні зміни у мовній ситуації в освіті стануться з прийняттям закону «Про державну мову». Закону, проти якого з такою люттю борються політичні шулери. Читати далі

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Опубліковано:

мова

Віталій Портников

Російська влада остаточно знищила єдину в Москві – та й у всій Росії – Бібліотеку української літератури. Книжковий фонд бібліотеки, який збирався українською громадськістю Москви за підтримки друзів із України та усього світу, передається Бібліотеці іноземної літератури і стане частиною Центру слов’янських культур. Ніякого центру, ніякого його книжкового фонду поки що немає. Книги з української бібліотеки просто перевезуть з неї в інше місце, яке вже не буде називатися небезпечним словом «українська», не буде виглядати – хоча б умовно – як культурний заклад іншого народу, з мовою і культурою якого Росія веде справжню війну. І аж ніяк не гібридну. Читати далі

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Опубліковано:

shkola

Андрій Любка

Дискусія навколо мовної політики в Україні така емоційна й запекла, що за кількістю учасників і радикальністю закликів швидко перегнала і популярні теми «липецької фабрики», ідеї повної чи часткової блокади Донбасу. Втім, дебати навколо державної мови в Україні окреслили і кілька головних похибок, що заважають правильно зрозуміти актуальність і потрібність Закону про державну мову в Україні. Читати далі

Право плювати на Україну

Опубліковано:

itakpoimut

Павло Подобєд

У лютому в Херсоні сталась подія, що широко обговорювалась не лише серед місцевих ветеранів та волонтерів, але й стала темою для гарячих дискусій у мережі. У херсонському Центрі надання адміністративних послуг чиновниця відмовила відвідувачу в обслуговуванні українською мовою.

Працівниця ЦНАПу спершу відмовилась зробити необхідну ксерокопію паспорта п. Ігоря Петренка, а коли чоловік попросив, щоб у державній установі до нього звертались українською мовою – почала його ігнорувати, а згодом викликала охорону. Після цього херсонцю довелось захищати свої права на обслуговування державною мовою перед охоронцем та начальницею відділу ЦНАП. Читати далі

Українська мова. Чому раптом аж три законопроекти

Опубліковано:

mova02

Тарас Марусик

Чимало вже понаписувано про зареєстровані у Верховній Раді України мовні законопроекти. Але для багатьох не зрозуміло, звідки вони начебто раптом з’явилися, чому саме зараз, чому автори не об’єднаються і тому подібне. Ці обставини здаються мені далеко не дріб’язковими, тим більше, що мені довелося бачити це зсередини, і можуть пояснити причини такої раптової і конкурентної, як у спринтерському забігу, реєстрації на сайті парламенту двох із трьох законопроектів.

Хто уважно ознайомився із законопроектом №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні»та законопроектом №5670 «Про державну мову», які були зареєстровані в один і той же день, 19 січня цього року, могли помітити велику схожість між ними як за змістом і обсягом, так і за структурою. Пояснення просте: обидва законопроекти мають в основі законопроект, який підготували у 2012 році Сергій Головатий та Оксана Сироїд. Читати далі