Архів категорії: Думка

Стокгольмський синдром захисників неукраїнської мови

Опубліковано:

kava

Василь Карп’юк

Навіть взявся і відклав, бо тема викликає багато суперечок. Але з ким?

Вже кілька днів тривають дискусії у фейсбуку про мовний законопроект. Традиційні персонажі лякають нацизмом і в різноманітних формах іронізують з цього законопроекту чи обурюють ним.

Про всі аспекти не зможу сказати, але, щоб була зрозуміла моя думка, достатньо одного. Скажімо, сфера обслуговування. Це те, де я надзвичайно часто зустрічаюся з дискомфортом іноземної мови. Читати далі

“Мовний патруль” та його жертви

Опубліковано:

mova

Юрко Космина

Севастопольським бабушкам, померлим від україномовних інструкцій в аптеках, кінотеатрам, які закрилися через україномовний дубляж, і таксистам, що вкоротили собі віку через появу неякісних українських пісень в етері високохудожнього радіо “Шансон”, присвячується.

“Російськомовний патріот України закінчується там, де починається мовне питання”, — так і кортить підредагувати класичну цитату щоразу, коли обурені російськомовні знову заходяться пафосно пояснювати Україні, що посилення позицій української мови “не на часі”. Єдине, що не дозволяє дійти до таких узагальнень, — усе більша й більша кількість російськомовних, які прагнуть повного витіснення російської з українського інформпростору не менше за корінних українофонів. (LB.ua) Читати далі

КСУ і «мовний закон Ківалова-Колесніченка». Крапля камінь точить

Опубліковано:

derusyfikatsia

Тарас Марусик

Напередодні Щедрого вечора, коли «старий» Новий рік востаннє заявляє про своє «право» новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» в закритій формі. Те, що таке засідання призначили на 13 січня, можна розглядати символічно, як боротьбу нового зі старим.

У зв’язку з переходом Конституційного суду України до закритої частини засідання лунали голоси здивування, а то й обурення. Читати далі

Локалізація товарів та послуг українською мовою – купуй україномовне свідомо. Інтерв’ю з Романом Матисом

Опубліковано:

itakpojmut

Великий і дуже великий бізнес змушений витрачати великі і дуже великі кошти на локалізацію своїх товарів і послуг, щоб просунути їх на ринках інших країн і з часом заробляти ще більше. Локалізація – це адаптація продукції до особливостей культури споживання певної країни, в якій виробних має намір вести свій бізнес. Вона зазвичай передбачає маркетингове, технічне і мовне удосконалення товару або послуги. Досконалість не знає меж, але має свою ціну. Виробник із радістю сприймає те, що кілька країн мають однакові технічні стандарти, спілкуються однією мовою, бо це дає змогу економити. Локалізував для ринку країни А – продаєш на ринках країни Б, В, Г і навіть Д. Мультинаціональні корпорації тому й стали гігантами на ринку, що рахували кожну копійку і заощаджували, де могли.

Однак, питання не лише в грошах. Для українського ринку товарів та послуг локалізація українською мовою – питання не лише ціни, але й права та гідності україномовного споживача. Чому саме так, спробуємо вияснити у Романа Матиса засновника та керівника ініціативи захисту прав україномовних “И так поймут”. Ініціативна група “И так поймут” функціонує з практичною метою, вона закликає звертатися до підприємців, які ведуть бізнес в Україні, з проханням вести мовний супровід свого бізнесу українською. Читати далі

Тарас Марусик: Влада ніяк не може зрозуміти, що мова – один з ключових елементів конституційного ладу

Опубліковано:

marusyk

А відсутність мовної політики – теж політика.

Нещодавно українців, яких щиро переймає доля української мови, приємно здивувала новина – Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки почав розглядати подання народних депутатів щодо визнання неконституційним Закону України “Про засади державної мовної політики”, який в народі охрестили законом Колесніченка-Ківалова. Про те, що могло вплинути на таке рішення КС, про негативні наслідки цього закону і те, чому його так боїться підписати влада, – спілкуємося з журналістом, громадським діячем, заступником голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури Тарасом Марусиком.

- Пане Тарасе, чому Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки вирішив розглянути подання 57 народних депутатів щодо закону Ківалова-Колесніченка? Читати далі

Отар Довженко: Російська залишається мовою політики, криміналу, гламурної тусовки

Опубліковано:

dovzhenko
— Мої батьки російськомовні, — каже викладач Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові Отар ДОВЖЕНКО, 35 років. — Про існування української я довідався в 6 років. Через рік почав вивчати її в школі. У 15 перейшов на неї майже в усіх сферах свого життя. З’явилося відчуття, що жити в Україні, думати й говорити українською — це правильно. Рідна мова моїх дітей — українська. Російською користуюся для роботи. Читати далі

Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави

Опубліковано:

KK-01

13 грудня Конституційний суд України продовжив розгляд справи щодо конституційності сумновідомого закону «Про засади державної мовної політики». Усне слухання, у формі якого розгляд тривав цілий день, «вмістило» виступи судді-доповідача Ігоря Сліденка, суб’єктів права на конституційне подання Олега Бондарчука та Ірини Фаріон, експертів Павла Гриценка, Сергія Головатого і Тараса Марусика. Нижче – виступ останнього на засіданні КСУ.
Читати далі

«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)

Опубліковано:

kivalov-kolesnichenko

Лариса Масенко

В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Читати далі

Українська мова в інтернеті (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано:

vkontakte

Лесь Белей

Українська мова домінує на сайтах телекомпаній, інші ЗМІ віддають перевагу російській. Російська тотально переважає у торгівлі, розвагах та “довідково-порадницьких” сайтах. Залізобетонно українські сайти держструктур, українською, як правило, інструменти банкінгу та онлайн-платежів, – пишуть ТЕКСТИ.

62% українців старші за 15 років користуються інтернетом (в містах – 69 %, у селах – 47 %), – стверджує дослідження Factum Group Ukraine, проведені у березні цього року.

Інтернет не має кордонів, відповідно, користувачі однієї країни можуть активно відвідувати сайти іншої країни. Тому досліджувати сегмент «українського інтернету» варто не з точки зору доменів, а беручи до уваги найпопулярніші сайти серед загальної аудиторії країни (без прив’язки до домену .ua). Читати далі

Конституційний Суд завершив відкриту частину розгляду мовного закону. Чекаємо на рішення

Опубліковано:

ksu

Cьогодні, 14 грудня 2016, завершилося відкрите засідання щодо розгляду в Конституційному Суді справи про визнання антиконституційності закону “Про засади державної мовної політики”.

Тепер нам лишається тільки чекати на рішення КСУ, яке ухвалять на закритому засіданні, згідно із законом про КСУ. Про ухвалене рішення, своєю чергою, вже повідомлять суб’єктів подання.

Коротко про сьогоднішнє засідання: спершу учасники процесу, яких заслуховували вчора, мали можливість поставити одне одному запитання та отримати на них відповіді, а також дати відповіді на запитання суддів. Читати далі